ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року № 22-а-15292/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М.,
Багрія В.М., Улицького В.З.,
Золотому Я.В .,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
ПП ОСОБА_5 звернувся 15.07.2008 року в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції у Хмельницької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.07.2008 року № 0000941742/0 та від 04.07.2008 року № 0000951742/0. Вимоги вмотивовані тим, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області 04 липня 2008 року проведена планова документальна перевірка. За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 04.07.2008 року № 0000941742/0 на суму 17667 грн. завищення бюджетного відшкодування та від 04.07.2008 року № 0000951742/0 на суму 7417 грн. завищення бюджетного відшкодування. Позивач вважає, що висновок перевірки не відповідає дійсним обставинам справи, транспортні засоби зареєстровані ним у відповідності до «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» та використовуються ним у відповідності до ст. 55 ГК України. Просить суд визнати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2008 року № 0000941742/0 та від 04.07.2008 року № 0000951742/0 недійсними.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року позов задоволено. Суд виходив з того, що позивачем не порушено вимог пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо включення до податкового кредиту в квітні 2007 року ПДВ в сумі 17667 грн., в травні 2007 року ПДВ в сумі 7417 грн., оскільки останній являється власником транспортних засобів, використовує їх в підприємницький діяльності, в оподатковуваних операціях, має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаним транспортним засобам.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Кам’янець-Подільська ОДПІ у Хмельницькій області подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу видані 4-им МРВ ДАІ м. Кам'янець-Подільського УМВС України у Хмельницькій області, власником транспортних засобів є громадянин ОСОБА_5, а до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортних засобах за умови використання їх в господарській діяльності, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки Кам’янець-Подільською ОДПІ у Хмельницькій області фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року складено акт №261732453909014 від 27 червня 2008 року, на підставі якого прийнято оскаржені повідомлення – рішення від 04.07.2008 року № 0000941742/0 та від 04.07.2008 року № 0000951742/0..
З матеріалів справи вбачається, що позивачем придбано транспортні засоби, а саме, напівпричіп SCHMITZ у ПП «Назмарком» на суму 11554 грн. в т.ч. ПДВ – 1925,67 грн. по п/н 1, від 08.12.2006 року, сідельний тягач DAF у ТзОВ «Тернотранс» на суму 106000 грн. в т.ч. ПДВ 17666,67 грн. по п/н 218 від 24.04.2007 року, напівпричіп SCHWARZMUELLER у ТзОВ «Тернотранс» (211395993) Тернопільський район, с. Івачів Долішній на суму 44500 грн. в т.ч. ПДВ 7416.66 грн. по п/н 249 від 10.05.2007 року. Згідно вантажно-митної декларації у листопаді 2006 року ПП ОСОБА_5 було імпортовано у нерезидентів, фірма «P.G. SCHMIDT B.V.» Нідерланди, сідельний тягач «DAF XE 380» для перевезення напівпричепів, р.в. 1999 по ВМД №400010000/6/003317 від 24.11.2006 року фактурна вартість 65412.65 грн., ПДВ сплачено митним органам в сумі 15112.93 грн., також, «VAN VIJFEIJKEN» Нідерланди, напівпричіп «KROWE 8 DР 27» р.в. 1998, для перевезення напівпричепів, р.в. 1999 по ВМД №400010000/6/003318 від 24.11.2006 року фактурна вартість 19623.80 грн., ПДВ сплачено митним органам в сумі 5346.75 грн.
Обґрунтовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідач вважає неможливе повернення з бюджету податкового кредиту, який виник в результаті придбання для здійснення підприємницької діяльності транспортні засоби (вантажні перевезення) за перевіряємий період, з підстав реєстрації транспортних засобів в органах МВД не на фізичну особу - підприємця, а на фізичну особу.
Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Подібне передбачено ч. 2 ст. 128 ГК України, а саме громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Також, відповідно до п. 11.42 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі, коли фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності одночасно зареєстрована платником податку на додану вартість і є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, на неї поширюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платника податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у статті 6, 8№ цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 7.4.1 ст. 7 цього Закону).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.8 статті 7 Закону).
У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель (підпункт 7.2.7 статті 2 Закону).
Враховуючи вищевикладене, суб'єкт господарської діяльності - фізична особа - платник податку на додану вартість, основним видом діяльності якої є надання послуг з міжміських та міжнародних перевезень вантажів і яка здійснює операції з придбання (імпорту) вантажних транспортних засобів, які використовуються в господарській діяльності суб'єкта господарської діяльності, може включити сплачену суму податку на додану вартість до податкового кредиту лише за умови підтвердження такої сплати вантажними митними деклараціями та податковими накладними, в графах «Одержувач» та «Покупець» в яких, відповідно, зазначаються податкові реквізити суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи - платника податку на додану вартість та за умови реєстрації такого транспортного засобу.
Наявними матеріалами справи не вбачається порушень зазначених вище норм законодавства зі сторони позивача щодо включення до податкового кредиту в квітні 2007 року ПДВ в сумі 17667 грн., в травні 2007 року ПДВ в сумі 7417 грн..
Слід звернути увагу, що чинним законодавством реєстрація транспортних засобів здійснюється за юридичною особою і фізичною особою, а не за фізичною особою - підприємцем, (оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками), використовує транспортні засоби в підприємницький діяльності, в оподатковуваних операціях, має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаним транспортним засобам.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі №2-а-2371/08, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко
В.М. Багрій
В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді
Повний текст виготовлено 18.12.2009 року.