ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року № 19098/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М.,
Багрія В.М., Улицького В.З.,
Золотому Я.В .,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_5 звернувся 17.09.2008 року в суд з позовом до ГУ УМВСУ у Львівській області про скасування наказу № 185 о/с від 23.05.2008 року, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вимоги обґрунтовує тим, що 01 вересня 1997 року він був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ відповідно до наказу Львівського інституту внутрішніх справ № 155 від 20.08.1997 року. З січня 2007 року працював на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області. 23 травня 2008 року, згідно наказу ГУ УМВСУ у Львівській області № 185 о/с від 23.05.2008 року його було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» «Положення про проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», а саме за власним бажанням. Даний наказ та своє звільнення вважає незаконними оскільки, рапорт про звільнення ним було написано під фізичним та психологічним тиском. 23 травня 2008 року приблизно о 18.00 год., біля пам'ятника Грушевському у м. Львові, при проведенні оперативно - розшукових заходів працівниками ВВБ у Львівській області, його було затримано, проведено особистий обшук, обшук автомобіля та побито. Приблизно о 22.00 год., в приміщенні УВБ у Львівській області, після незаконного затримання, несанкціонованого обшуку робочого кабінету, одягу та автомашини, будучи в кайданках, під фізичним та психологічним тиском, ним було написано рапорт на звільнення за власним бажанням. 24 травня 2008 року о 03.00 год. ранку в Галицькому РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області він подав рапорт, в якому просив залишити його рапорт на звільнення без розгляду, оскільки такий був написаний під психологічним та фізичним тиском. Однак, його рапорт був залишений без розгляду, оскільки наказом № 185 о/с від 23.05.2008 року його вже було звільнено. Вважає, що це свідчить про те, що наказ про його звільнення був виданий швидше, ніж він написав рапорт. Крім цього, позивач звертався з письмовою заявою в прокуратуру Галицького району м. Львова про порушення кримінальної справи відносно працівників УВБ, однак у порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позов задоволено частково. Суд виходив з того, що 24.05.2008 року позивачем подано рапорт про залишення попереднього рапорту про звільнення без розгляду, так як даний рапорт був написаний ним під психологічним тиском працівників управління внутрішньої безпеки ГУМВСУ у Львівській області із застосуванням кайданок та застосуванням фізичної сили. Крім цього, звільнення позивача ОСОБА_5 було проведено з порушенням порядку та строку, визначеного «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», оскільки такий був звільнений негайно, без дотримання трьохмісячного строку до дати звільнення, не було з'ясовано наявності поважних причин для звільнення, що перешкоджають виконанню службових обов'язків позивачем.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням ГУ МВСУ у Львівській області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Покликання маються на те, що посадові особи суб'єкту владних повноважень чітко дотримались норм означеного вище «Положення», з якого особа яка виявила бажання звільнитися за особистим проханням може визначити бажану дату звільнення, але не більше ніж три місяці після написання рапорту. У випадку з позивачем, останній не вказав бажаної дати, а зі всіх сил в прямому розумінні благав (це підтверджується показами свідка) щодо якнайшвидшого звільнення.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_5. подано рапорт про звільнення 23.05.2008 року, однак 24.05.2008 року ним подано рапорт з проханням залишити без розгляду рапорт від 23.05.2008 року по факту звільнення з ОВС, так як даний рапорт був написаний ним під психологічним тиском працівників управління внутрішньої безпеки ГУМВСУ у Львівській області із застосуванням кайданок та застосуванням фізичної сили. Рапорт ОСОБА_5. залишений без розгляду, оскільки зареєстрований в УРП ГУМВСУ у Львівській області 27.05.2008 року, а згідно наказу від 23.05.2008 року № 185 о/с його звільнено цим же числом. Прокуратурою Галицького району м. Львова в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку із відсутністю в діях дільничного інспектора Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 та оперуповноваженого Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Конечного В.А. складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 368 КК України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 18 Закону України «Про міліцію» встановлює, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються «Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 «Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим «Положенням».
Відповідно до п. 24 «Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», в разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі.
Відповідно до п. 64 п. «ж» «Положення», звільнення осіб вищого начальницького складу проводиться за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до п. 68 вказаного вище «Положення», особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
З аналізу наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення порядку та строку, визначеного «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», оскільки ОСОБА_5 був звільнений 23.05.2008 року, тобто в день подання ним рапорту про звільнення.
Крім цього 24.05.2008 року ОСОБА_5 подав рапорт про залишення попереднього рапорту без розгляду, так як даний рапорт був написаний ним під психологічним тиском працівників управління внутрішньої безпеки ГУМВСУ у Львівській області.
Також, окружним судом вірно застосовано п. 24, 26 зазначеного вище Положення, якими передбачено, що у разі незаконного звільнення, особи рядового і начальницького складу ОВС підлягають поновленню на попередній роботі, а в разі поновлення на роботі одночасно вирішується питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року по справі № 2-а-3053/08/1370, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко
В.М. Багрій
В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді
Повний текст виготовлено 18.12.2009 року.