Справа № 2-а-57 2007 рік

ПОСТАНОВА іменем      України

05 лютого 2007 року                               Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді                            -          Глевської Н.В.

при секретарі                                     -          Фурсової І.В.

за участю представника відповідача        -             Стоякіної Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій.

В позовній заяві позивач посилається на те, що він відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнаний учасником бойових дій і має право на щорічну, до 05 травня, одноразову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак всупереч вимогам зазначеного закону, призначена в 2003-2006 роках допомога виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати за 2003-2006 роки складає 3443,75 грн., яку і просить стягнути позивач.

У судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на свою користь суму недоплати в розмірі 1545 грн. за 2006 рік.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вважає його необгрунтованим і пояснив, що при нарахуванні одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій необхідно орієнтуватися на Закон України "Про державний бюджет України" на кожний рік, оскільки на його думку саме цей закон реалізую право ветеранів війни та учасників бойових дій на соціальну допомогу і тому саме, згідно нього головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації розпоряджається бюджетними коштами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнаний ветераном війни та учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 13 грудня 1997 року на ім'я ОСОБА_1(а.с.6).

Стаття 12 зазначеного Закону встановлює гарантії, соціального захисту учасників бойових дій, де зазначено, що учасник бойових дій має право на щорічну, до 05 травня, разову

2

допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Закону України "Про статус" ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про статус" ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування, а тому доводи представника відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Згідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічну виплату разової грошової допомоги до п'ятого травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Вказані положення закону відповідачем не виконані.

Однак відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції.

Відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, він просить стягнути з відповідача несплачену щорічну грошову допомогу за 2006 рік в розмірі 1795 грн. за 2006 рік (359,00грн.х5=1795,00грн) - 1795,00 грн.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, cm. cm. 8, 9, 71 159-162, 167 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1до управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік задовольнити повністю.

Стягнути з управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1суму недоплаченої одноразової, щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік у розмірі 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про її апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.