РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/8272/17

Провадження № 2/638/202/18

06.08.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Шульги К. І.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

з участю представника позивача - Скрипникової М. А.

з участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року позивач в особі Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 2005 року займав посаду Голови Спостережної Ради Банку та здійснював свої повноваження відповідно до Положення про Спостережну Раду ПАТ «Регіон-Банк» до 2017 року. 03.03.2016 року відповідача відповідно до наказу №16 «Про службове відрядження» було направлено у службове відрядження до США штат Джорджія місто Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з Focus Financial Payment Processing Solutions, строком на 21 день та виплачено аванс 3800 доларів США та 1000 грн. 26.04.2016 року відповідача відповідно до наказу №32 «Про службове відрядження» було направлено у службове відрядження до США, місто Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з Focus Financial Payment Processing Solutions, строком на 10 днів та виплачено аванс 2000,00 доларів США та 1000,00 грн., в межах, необхідних для виконання службового завдання. 20.10.2016 року відповідача відповідно до наказу №79 «Про службове відрядження» було направлено у службове відрядження до США, місто Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з Focus Financial Payment Processing Solutions та Shandong Shangshi Ecological Agriculture Technology Co.,LTD, строком на 11 днів та виплачено аванс 2000 доларів США та 1000,00 грн., в межах, необхідних для виконання службового завдання. Відрядження, в які відправлявся відповідач, не були службовими відрядженнями, а приватними поїздками за кордон в особистих інтересах, адже на сайті Focus Financial Payment Processing Solutions відсутня будь-яка інформація щодо проведення Конференцій за періоди: 03.03.2016-по 23.03.2016 р; 26.04.2016 - по 05.05.2016 р; 20.10.2016 - по 30.10.2016 р. Відповідачем не підтверджено участь в конференціях доказами, а саме оплатою внесків про участь у конференціях, відмітками у відряджувальному листі про участь у конференціях, програмою конференцій, сертифікатом про участь у прослуховуванні програми. Керівництво банку вважає, що ОСОБА_5 використовував службові відрядження з метою візиту до своєї дружини, яка на даний час проживає в США. Доказом даного факту є копія паспорту ОСОБА_8 виданого 10.06.2003 р., який підтверджує її належність до громадянства США. Також у відповідача відсутні документи щодо оплати витрат на проживання в готелі в місті Атланта під час свого службового відрядження. Просить суд стягнути з відповідача грошову суму збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження в розмірі 443495 грн. 72 коп.

У липні 2017 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог на суму 2000000 грн.

У серпні 2017 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, вказавши, що голову Спостережної Ради ОСОБА_5, 02.09.2015 р. наказом №47 «Про службове відрядження» було направлено у службове відрядження до США штат Джорджія місто Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з Focus Financial Payment Processing Solutions, строком на 15 днів (з 02.09.2015- по 16.09.2015) та виплачено аванс 2266, 00 доларів США та 1000,00 грн. в межах, необхідних для виконання службового завдання, а тому з врахуванням витрат на відрядження в період з 02.09.2015 - по 16.09.2015 року загальний розмір позовних вимог збільшено до 542012 грн. 71 коп.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.10.2017 року замінено позивача - Публічне акціонерне товариство «Регіон-Банк» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Скай Банк».

У травні 2018 року позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно яких у зв'язку з помилковим розрахунком розміру суми використаних коштів за час службового відрядження, вказаної в позові, а також задоволенням клопотання представника про залучення до матеріалів справи нових доказів та подання ним письмових пояснень зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження, у загальному розмірі 414682, 22 грн.

В судовому засіданні представник позивачаПублічного акціонерного товариства «Скай Банк» - Скрипникова М. А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючи на наступне. Так, ОСОБА_5 було здійснено службові відрядження за наказом №47 «Про службове відрядження» від 02.09.2015 року, за наказом №16 «Про службове відрядження» від 03.03.2016 року, за наказом №32 «Про службове відрядження» від 26.04.2016 року, за наказом №79 «Про службове відрядження» від 20.10.2016 року. Вказані вище накази видані відповідно до п. 1.3 Положення, є законними, містять всі необхідні реквізити та відомості щодо направлення відповідача у службові відрядження, видані на підставі офіційних запрошень компанії «Фокус Файненшнл». Твердження позивача щодо сумнівів щодо непов'язаної діяльності компанії «Фокус Файненшнл» та банку спростовується самим позивачем у позовній заяві, де останній зазначає, що мета участі є у дискусіях щодо розвитку та можливостей інвестицій в сектор і також обговорення концепції пайових інвестиційних фондів, як один з сучасних ринкових банківських продуктів. Тобто в запрошеннях компанії «Фокус Файненшнл» чітко визначено мету заходів, на які запрошувався відповідач, яка є пов'язана з основною метою діяльності Банку. Таким чином, ОСОБА_5 було здійснено службові відрядження на підставі відповідних наказів керівника банку, які видавалися на підставі запрошень компанії «Фокус Файненшнл», тобто у спосіб та в порядку передбаченому чинним законодавством та положенням банку. Отже всі твердження позивача про те, що «поїздки» відповідача за кордон не були службовими відрядженнями, а були «приватними» поїздками, є надуманими, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи. Також не відповідає дійсності посилання банку на ту обставину, що відповідач після повернення зі службових відряджень не надавав звіти про використання коштів. Крім того, актом Державної фіскальної служби України від 02.02.2017 року «Про результати виїзної планової перевірки ПАТ «Регіон Банк» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», встановлено, що при здійсненні закордонних відряджень АТ «Регіон Банк» порушень не встановлено.

Суд, дослідивши доводи учасників справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Діяльність Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» щодо службових відряджень в межах України та за кордон регулюється Законом України «Про банки та банківську діяльність», Податковим кодексом України, Кодексом законів про працю України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, Положенням Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» про службові відрядження в межах України та за кордон.

Відповідно до п. 1.3 Положенням Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» про службові відрядження в межах України та за кордон, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за наказом керівника банку на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Наказ повинен містити інформацію щодо місця, строку та мети відрядження, виду транспорту необхідного для виконання відрядження.

Відповідно до абз. 2 п.1.4 Положення, працівники банку, що належать до керівних органів (члени Спостережної ради, Правління, тощо) направляються у відрядження на підставі наказу, який видається згідно наданих запрошень, тощо.

Як встановлено матеріалами справи,ОСОБА_5, як голову Спостережної Ради, згідно наказу №47 «Про службове відрядження» від 02.09.2015 року направлено у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки штат Джорджія місто Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» строком на 15 днів з 02 по 16 вересня 2015 року з використанням авіаційного та залізничного транспорту для поїздки у службове відрядження; видано під звіт аванс в іноземній валюті - 2266, 00 доларів США та в національній валюті - 1000,00 грн. в межах, необхідних для виконання службового завдання (а. с. 113).

Також, ОСОБА_5, як голову Спостережної Ради, згідно наказу №16 «Про службове відрядження» від 03.03.2016 року направлено у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки місто Нью-Йорк (штат Нью-Йорк) та місто Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» строком на 21 день з 03 по 23 березня 2016 року з використанням залізничного та авіаційного транспорту для поїздки у службове відрядження, видано під звіт аванс в іноземній валюті - 3800 доларів США та в національній валюті 1000 грн. в межах, необхідних для виконання службового завдання (а. с. 32).

Окрім того, ОСОБА_5, як голову Спостережної Ради, згідно наказу №32 «Про службове відрядження» від 26.04.2016 року направлено у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки місто Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» строком на 10 днів з 26.04.2016 року по 05.05.2016 року з використанням залізничного та авіаційного транспорту для поїздки у службове відрядження, видано під звіт аванс в іноземній валюті - 2000 доларів США та в національній валюті 1000 грн. в межах, необхідних для виконання службового завдання (а. с. 33).

Також, ОСОБА_5, як голову Спостережної Ради, згідно наказу №79 «Про службове відрядження» від 20.10.2016 року направлено у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки місто Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» та Shandong Shangshi Ecological Agriculture Technology Co.,LTD строком на 11 днів - з 20.10.2016 року по 30.10.2016 року з використанням авіаційного транспорту для поїздки у службове відрядження, видано під звіт аванс в іноземній валюті - 2000 доларів США та в національній валюті 1000 грн. в межах, необхідних для виконання службового завдання (а. с. 34).

Відповідно до п.1.5 Положення документами, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю банку, є, зокрема (але не виключено): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю банку; укладений договір чи контракт; порядок денний, плани; інші документи, які встановлюють або засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю банку, його розвитком, тощо.

Згідно офіційних запрошень компанії «Focus Financial», які містяться у матеріалах справи, метою конференцій є дискусії та діалог щодо перспектив інвестування в Україну та, зокрема, в Харківський регіон, тема дискусій - розвиток та можливості інвестицій в банківський сектор України, концепції пайових інвестиційних фондів (а. с. 35-40, 114-115).

Метою діяльності як первісного позивача - Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк», так і його правонаступника - Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» згідно статутних документів є надання клієнтам широкого спектру банківських та інших фінансових послуг (крім послуг у сфері страхування), а також здійснення іншої діяльності, визначеної діючим законодавством України, активне сприяння зміцненню і розвитку економіки України, забезпечення прибутків для акціонерів банку (п. 3.1 Статуту, а. с. 17-31, 125-147).

Отже, твердження позивача про відсутність причинного зв'язку між метою конференцій та діяльністю банку, є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до пункту 17 Розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон №59 від 13.03.98 року та пункту 3.14 Положення, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Згідно звіту про відрядження (02.09.2015 р. - 16.09.2015 р.), ОСОБА_5, згідно наказу по АТ «Регіон-Банк» №47 від 02.09.2015 року перебував у відрядженні в США у місті Атланта для вирішення питань співробітництва з «Focus Financial» (а. с. 222).

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 18.09.2015 року відображають інформацію про витрачені кошти під час відрядження, яке відбулось з 02.09.2015 р. по 16.09.2015 р., дата подання звіту відповідає вимогам Інструкції та Положення (а. с. 236-238).

Відповідно до звіту про відрядження (03.03.2016 р. - 23.03.2016 р.), ОСОБА_5, згідно наказу по АТ «Регіон-Банк» №16 від 03.03.2016 року перебував у відрядженні в США у місті Нью-Йорк для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» (а. с. 223).

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 25.03.2016 року відображають інформацію про витрачені кошти під час відрядження, яке відбулось з 03.03.2016 р. по 23.03.2016 р., дата подання звіту відповідає вимогам Інструкції та Положення (а. с. 236-238).

Як вбачається із звіту про відрядження (26.04.2016 р. - 05.05.2016 р.), ОСОБА_5, згідно наказу по АТ «Регіон-Банк» №32 від 26.04.2016 року перебував у відрядженні в США у місті Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» (а. с. 220).

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 06.05.2016 року відображають інформацію про витрачені кошти під час відрядження, яке відбулось з 26.04.2016 р. по 05.05.2016 р., дата подання звіту відповідає вимогам Інструкції та Положення (а. с. 224-227).

Відповідно до звіту про відрядження (20.10.2016 р. - 30.10.2016 р.), ОСОБА_5, згідно наказу по АТ «Регіон-Банк» №79 від 20.10.2016 року перебував у відрядженні в США у місті Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» та Shandong Shangshi Ecological Agriculture Technology Co.LTD (а. с. 221).

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 02.11.2016 року відображають інформацію про витрачені кошти під час відрядження, яке відбулось з 20.10.2016 р. по 30.10.2016 р., дата подання звіту відповідає вимогам Інструкції та Положення (а. с. 232-235).

Також у матеріалах справи міститься акт Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 02.02.2017 року №173/28-10-43-01/09620081 «Про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк» (код за ЄДРПОУ 09620081, МФО 351254) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2016 року, згідно якого перевіркою, проведеною за період з 01.07.2009 року по 30.09.2016 року при здійсненні закордонних відряджень АТ «Регіон-Банк» порушень не встановлено (а. с. 203-207).

Так, дійсно наведений доказ ухвалою суду не витребовувався з огляду на відсутність клопотань про таке, проте вважати його недопустимим доказом, як стверджує представник позивача, немає підстав. Інформація, відображена податковим органом у акті №173/28-10-43-01/09620081 від 02.02.2017 року, представником позивача не спростована.

Натомість, заслуговують увагу доводи представника позивача про те, що звіти про використання коштів на відрядженні від 11.01.2017 року у даній справі не є належними доказами, адже дійсно стосуються службового відрядження, у яке відповідача ОСОБА_5 було направлено згідно наказу №106 «Про службове відрядження» від 16.12.2016 року (а. с. 200-202), проте саме ці документи підтверджують, що ОСОБА_5 виконав перед банком свої зобов'язання щодо подання звіту про витрачені кошти в попередньому відрядженні, адже в протилежному випадку відповідно до положень пункту 20 Розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, дозвіл на відрядження та видачу авансу йому наданий би не був.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Матеріали справи не містять даних на підтвердження позиції позивача, зокрема щодо використання службових відряджень у приватних цілях, як-то відвідування дружини, у якої є американське громадянство, дані твердження суд вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (втрата або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; а також вину завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 13 вересня 2017 року у справі за № 6-1388цс17.

Матеріали справи не містять даних на підтвердження позиції позивача щодо заподіяння шкоди юридичній особі - Публічному акціонерному товариству «Скай Банк», протиправності дій відповідача ОСОБА_5, причинного звязку між шкодою та протиправними діями відповідача, та вини останнього в її заподіянні, а тому позов є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку не надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову спростовані у судовому засіданні стороною відповідача та наданими доказами самого ж позивача, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, позивач відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України зобов'язаний довести обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права, проте позивачем - Публічним акціонерним товариством «Скай Банк» так і не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 141, 265 ЦПК України, ст. ст.15, 16 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків за нецільове використання коштів, виділених для службового відрядження - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі частини 1 статті 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.08.2018 року.

Головуючий: