КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.12.2009                                                                                           № 7/480

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Чорнобай Р. Л.;

від відповідача - Купріянко Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірної компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.10.2009 

у справі № 7/480 (суддя 

за позовом                               ВАТ "Харківгаз" 

до                                                   Дочірної компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 

          

          

про                                                   стягнення 28350,08 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Харківгаз” (надалі – ВАТ “Харківгаз”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило суд, стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі – ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”) на користь ВАТ “Харківгаз” 25 050,00 грн. основного боргу, 3 131,25 грн. інфляційних втрат, 658,85 грн. 3% річних, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2009 порушено провадження у справі № 7/480 за позовом ВАТ “Харківгаз” до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” про стягнення 28350,08 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2009 позов ВАТ “Харківгаз” задоволено повністю. Суд стягнув з ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” на користь ВАТ “Харківгаз” 25 050,00 грн. основного боргу, 3 131,25 грн. інфляційних втрат, 658,85 грн. 3% річних.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поставку проплаченого позивачем скрапленого газу відповідач у повній мірі не здійснив, внаслідок чого, останній, у відповідності до ст. 1212 ЦК України, зобов’язаний повернути позивачу переплату у розмірі 25 050,00 грн. Також місцевий господарський суд, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/480 від 12.10.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ “Харківгаз” відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що недопоставка скрапленого газу відбулась з вини позивача, через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов’язань. Зобов’язання поставити скраплений газ не є грошовим, отже, законних підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України щодо нарахування інфляційних та 3% річних, немає. 

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 08.12.2009.

ВАТ “Харківгаз” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/480 від 12.10.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” – без задоволення.

На підставі ст. 77 ГПК України в засіданні суду з 08.12.2009 до 22.12.2009 оголошувалась перерва. 

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, та інші подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

Між ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” (надалі – продавець) та ВАТ “Харківгаз” (надалі – покупець) 21.05.2008 укладено договір № А98/8449сг-08 купівлі-продажу скрапленого газу (надалі – Договір), у відповідності до умов якого продавець зобов’язався передати покупцю скраплений газ у червні 2008, відповідно до графіку – поставки, вказаного в п. 5.2 цього договору, в загальній кількості 140 т., а покупець – оплатити та прийняти скраплений газ, на умовах договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору ціна за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування становить 2 500,00 грн. Загальна сума даного договору складає 350 700,00 грн.

Згідно п. 3.2 Договору поставка скрапленого газу продавцем здійснюється після отримання оплати від покупця. 

Кількість поставленого газу визначається сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі (п. 3.3 Договору).

У відповідності до п. 3.6 Договору, приймання-передача скрапленого газу, поставленого продавцем покупцю, оформляється актами приймання-передачі до 15-го числа наступного за звітним, на підставі документів на відвантаження наданих покупцем продавцю. 

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, ВАТ “Харківгаз”, на виконання умов Договору, перераховано ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” 350 700,00 грн., в якості оплати 140 т. скрапленого газу.

Проте, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, свого обов’язку щодо поставки скрапленого газу на вищезазначену суму належним чином не виконав.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 30.06.2008 вбачається, що у період з 01.06.2008 по 30.06.2008 відповідачем передано, а позивачем прийнято 130 т. скрапленого газу на загальну суму 325 650,00 грн. 

Листами № 3810 від 17.10.2008, № 4910 від 18.12.2008, № 1073 від 11.03.2009, № 1095 від 12.03.2009 ВАТ “Харківгаз” звертався до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” з проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача 25 050,00 грн. переплати.

Вказані листи залишено відповідачем без задоволення.

Задовольняючи позов ВАТ “Харківгаз”, місцевий господарський суд визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 050,00 грн. основного боргу, 3 131,25 грн. інфляційних втрат, 658,85 грн. 3% річних.

Проте, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, у відповідності до п. 3.2 Договору поставка скрапленого газу продавцем здійснюється після отримання оплати від покупця.

Кількість поставленого газу визначається сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору, приймання-передача скрапленого газу, поставленого продавцем покупцю, оформляється актами приймання-передачі до 15-го числа наступного за звітним, на підставі документів на відвантаження наданих покупцем продавцю.

Позивачем, на виконання умов Договору, перераховано відповідачу 350 700,00 грн., в якості оплати 140 т. скрапленого газу.

Проте, відповідач, свого обов’язку щодо поставки позивачу скрапленого газу на вищезазначену суму належним чином не виконав.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 30.06.2008 вбачається, що у період з 01.06.2008 по 30.06.2008 відповідачем передано, а позивачем прийнято 130 т. скрапленого газу на загальну суму 325 650,00 грн. 

Отже, як вірно встановив місцевий господарський суд, позивачем здійснено переплату за поставлений природний газ на загальну суму 25 050,00 грн. (350 700,00 - 325 650,00 = 25 050,00).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт переплати позивачем 25 050,00 грн. і станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про передання відповідачем скрапленого газу на вищезазначену суму не надано, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 25 050,00 грн. переплати.

Однак, посилання суду першої інстанції про те, що переплата відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набуте майно є помилковим, оскільки відповідно до матеріалів справи оплата здійснювалась за договором і тому відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України 25050,00 грн. потрібно вважати попередньої оплатою за договором. 

Відповідно до п. 32 Інформаційного листу Вищого господарського суду України від 13.08.2008 за № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” якщо помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку що вирішення спору, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3 131,25 грн. інфляційних втрат та 658,85 грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення зазначеної статті застосовується у випадку наявності прострочення боржника по грошовому зобов’язанню за укладеними між сторонами договорами. 

Однак, відповідно матеріалів справи, у відповідності до умов Договору на відповідача був покладений обов’язок передати скраплений газ, який за своєю правовою природою не є грошовим зобов’язанням.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України до даного випадку є неправомірним, оскільки вказана стаття поширюється лише на грошові зобов’язання, а зобов’язання продавця передати товар не можна вважати грошовим.

Таким чином, оскільки між сторонами виникли правові відносини, що випливають із обов’язку відповідача повернути розмір попередньої оплати отриманої за непоставлений скраплений газ, що не є грошовим зобов’язанням, то колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 131,25 грн. інфляційних втрат та 658,85 грн. 3% річних є необгрунтованими.

За наведених обставин, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/480 від 12.10.2009р. необхідно частково скасувати, та прийняти нове рішення по справі, яким позов ВАТ “Харківгаз” до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” задовольнити частково.

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, – 

 ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/480 від 12.10.2009 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компінії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, п/р 26002031017 в АБ “Укргазпромбанк” м. Киів, МФО 320843, код 30019775), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, п/р 26009240 у ВАТ “Мегабанк”, м. Харків, МФО 351629, код 03359500) 25 050 (двадцять п’ять тисяч п’ятдесят) грн. основного боргу, 250 (двісті п’ятдесят) грн. 50 коп. державного мита та 271 (двісті сімдесят одну) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, п/р 26009240 у ВАТ “Мегабанк”, м. Харків, МФО 351629, код 03359500), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, р/р 26002031017 в АБ “Укргазпромбанк” м. Киів, МФО 320843, код 30019775) 18 (вісімнадцять) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

4. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 7/480.

5. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                       

 Судді                                                                                          

 29.12.09 (відправлено)