Справа №2-235/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 січня 2007 p.        Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді                                                                                            Манич В.П.

при секретарі                                                                                                                      Кардаш О.І.

адвоката                                                                                                                        ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергач і цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про встановлення порушеного права, виселення з житлового приміщення і вселення в житлове приміщення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом із проханням, виселити відповідачку із жилого приміщення, площею 16,6 кв. м. в АДРЕСА_1 в житлове приміщення площею 10,8 кв.м., яке знаходиться в цій же квартирі, вселити її - позивачку в житлове приміщення площею 16,6 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1 посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить 11/25 частин житлового приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, що складає жилу кімнату площею 16,6 кв.м..

Відповідачці належить жиле приміщення площею 10,80 кв.м. в цій квартирі.

Приблизно в кінці жовтня 2005 року, відповідачка обманним шляхом, посилаючись на те, що їй потрібно робити ремонт в квартирі, поселилась в її кімнату, площею 16,6 кв. м., а її пересилила в свою кімнату, площею 10,8 кв.м., тобто в кімнату майже в 2 рази меншу по площі ніж її кімната. Фактично відповідачка ніякого ремонту в кімнаті не робила, фактично обдурила її.

Вона є людиною вже похилого віку, їй 76 років, страждає різними захворюваннями, а відповідачка скористалась її віком і її станом здоров*я і фактично заволоділа її жилою площею.

На всі її прохання, на всі її вимоги звільнити її кімнату відповідачка відповідала відмовою. Які причини цієї відмови їй до сих пір так і не зрозуміло. І в теперішній час, вже майже рік, відповідачка проживає в її кімнаті.

Таким чином, відповідачка порушила її законне право на житло.

Відмова відповідачки звільнити її кімнату і змусила її звернутися з даним позовом до суду. В судовому засіданні   представник позивачки за довіреністю ОСОБА_3 підтримує позовні вимоги.

Відповідачка позов визнала, пояснила, що вона доглядала за позивачкою в'язку з прихильним віком. Оскільки в кімнаті, яка належить позивачці взимку було холодно, вона тимчасово переселилася без оформлення документів в її кімнату, площею 16,6 кв. м., а позивачку переселила в свою кімнату площею 10,8 кв. м., але до теперішнього часу залишилась в її кімнаті.

Суд вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи позов вважає таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами.

Із довідки ЧП "Наше житло" убачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 (23,6 кв.м.), ОСОБА_4 (15,2 кв.м.), ОСОБА_2 (17,8 кв.м.) загальна площа квартири 53, 6 кв. м.. ОСОБА_1 належить жила кімната площею 16,6 кв.м., в якій в теперішній час проживає ОСОБА_2

Згідно довідки БТІ ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 11/25 частин житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

З технічного паспорту убачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 11/25 частин житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Також з технічної характеристики квартири убачається, що ОСОБА_1 належить 23,60 кв.м. загальної площі, а жилої площі 16,60 кв.м..

Згідно статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Згідно статті 155 ЖК України, жилі квартири, що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилою квартирою, крім випадків, установлених законодавством.

Згідно статті 164 ЖК України, наймач жилого приміщення в квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності, вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, а також власника квартири провести обмін займаного жилого приміщення з іншим наймачем у цій квартирі або в іншій квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності.

Таким чином, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1   належить кімната площею 16,6 кв.м на праві приватної власності в 6.2, АДРЕСА_1 Відповідачці належить кімната площею 10,8 кв.м. в цій же квартирі.

Зі слів позивачки відповідачка обманним шляхом заволоділа її кімнатою, тобто попросила переселитись на час здійснення ремонту.

Відповідачка не заперечує, що тимчасово переселилась в кімнату, яка належить позивачці. Як встановлено, письмової згоди на обмін кімнатами між сторонами немає, нотаріально договір обміну жилими приміщеннями не оформлявся.

Таким чином, відповідачка незаконно проживає в кімнаті, яка належить позивачці, тому підлягає виселенню в свою кімнату площею 10,8 кв.м..

Керуючись ст.ст. 3,4,15,16, 58-60 ЦПК України, ст. 58, 150, 155, 164 ЖК ЦК України, ст. 48 Закону України "Про власність", суд -

ВИРІШИВ:

Висилити ОСОБА_2з житлового приміщення, площею 16,6 кв.м. в АДРЕСА_1в житлове приміщення площею 10,8 кв.м. розташованого в цій квартирі. Всилити ОСОБА_1в житлове приміщення площею 16,6 кв.м. розташоване в АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати 8 грн. 50 коп., на інформаційне забезпечення судового процесу 7 грн. 50 коп., за юридичну допомогу 230 грн., а всього 246 грн...

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подане протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.