ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1142/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Т.М. Зварич,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р.

у складі колегії суддів: Я.Ф. Савицький - головуючий, С.І. Колоколов, Г.П. Разюк

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до Державної екологічної інспекції у Херсонській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Херсонська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача - Ленько М.М.;

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - регіональне відділення ФДМУ по Херсонській області, позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про зобов'язання Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач) повернути позивачеві орендовані нежитлові приміщення на цокольному поверсі житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Морська, 2, передані відповідачеві в оренду на підставі укладеного договору оренди №497-27-065 від 22.02.2007р. між регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди державного майна №497-27-065 22.02.2007р. є припиненим з 25.10.2017р., у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено відповідно до норм ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.10.4, п. 10.6 договору.

Позивач наголошує на тому, що у Державної екологічної інспекції у Херсонській області відсутнє право на користування спірним державним майном після припинення договору оренди.

Також позивач зазначає, що правові наслідки припинення договору оренди визначені ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі припинення, розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. у справі №923/1142/17 задоволено позовні вимоги регіонального відділення ФДМУ по Херсонській області. Зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Херсонській області повернути орендоване майно: нежитлові приміщення на цокольному поверсі чотирьохповерхової житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Морська, 2, регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії за актом приймання-передавання. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Херсонській області витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. на користь Держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Рішення мотивовано тим, що укладений між сторонами договір № 497-27-065 (з урахуванням додаткових угод та договорів до нього) припинив свою дію 25.10.2017р.

Суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, зазначив, що згідно з досягнутою між орендодавцем та орендарем у п. 10.10 та 10.11 договору оренди домовленістю у разі припинення або розірвання договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендодавцю та балансоутримувачу і вважається повернутим з моменту підписання ними акта приймання-передачі орендованого майна, обов'язок складення якого покладено на орендаря.

Також місцевий суд посилається на лист орендодавця, адресований орендарю, про припинення орендних правовідносин та виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна, який одержано орендарем 07.11.2017р., тобто в межах місячного терміну після закінчення строку дії договору, що відповідає приписам ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. у справі № 923/1142/17 задоволено апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області. Скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. у справі №923/1142/17. У задоволені позову відмовлено. Стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області 2 400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова ґрунтується на нормах ч.1 ст. 777 Цивільного кодексу України, відповідно до яких наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Суд, вказуючи на те, що 02.10.2017р. (до спливу строку договору оренди) відповідач звернувся до позивача з листом № 312-9/1967 про продовження строку дії договору оренди №497-27-065 на тих самих умовах до 24.10.2020р., дійшов висновку, що орендар скористався своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Судом апеляційної інстанції не прийнято, як доказ, лист орендодавця від 03.11.2017р. про закінчення терміну дії договору оренди, припинення орендних відносин та обов'язок повернути орендоване майно орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийому-передачі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що орендодавець в подальшому буде використовувати майно саме для власних потреб та докази письмового попередження про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, як це передбачено ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору.

Суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути йому орендовані останнім нежитлові приміщення, позивач порушив умови та підстави такого повернення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. у справі №923/1142/17 та залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р.

Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, які не ставлять в залежність можливість реалізації волевиявлення будь-якої зі сторін договору оренди майна щодо припинення дії договору від будь-яких інших факторів та дотримання процедур, за винятком лише вчинення відповідної заяви стороною договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги норму ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта була зроблена більш як три роки, для продовження (поновлення) договору провадиться оцінка об'єкта оренди.

Також позивач вказує на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які регулюють переважне право наймача на укладання договору оренди на новий строк, оскільки сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення на новий строк.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиви на касаційну скаргу Херсонська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. та залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. у справі № 923/1142/17.

Херсонська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" зазначає, що припинення орендних відносин з відповідачем відбулося через його систематичне порушення умов договору.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

22 лютого 2007 року між регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (орендодавець) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (орендар) укладено договір оренди державного майна №497-27-065 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення на цокольному поверсі чотирьохповерхової житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Морська, 2, і перебуває на балансі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрації морських портів України" м Херсон.

Об'єкт оренди передано орендарю на підставі складеного між орендодавцем та орендарем акта прийому-передачі державного майна в оренду від 22.02.2007р.

Додатковою угодою № 1 від 16.04.2007р. сторонами змінено назву орендаря Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області на Державну екологічну інспекцію у Херсонській області.

В подальшому, сторони неодноразово вносили зміни до договору оренди, що підтверджується додатковою угодою №2 від 22.02.2008р., додатковими договорами №3 від 20.02.2009р., №4 від 22.11.2011р., №5 від 23.02.2013р., №6 від 07.02.2014р., №7 від 21.11.2014р.

Додатковим договором № 3 від 20.02.2009р. сторонами визначено строк дії договору в два роки одинадцять місяців.

Сторони додатковим договором № 7 від 21.11.2014р. продовжили дію договору оренди № 497-27-065 від 22.02.2007р. з 24.11.2014р. по 24.10.2017р.

Згідно з п. 5.10 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 07.02.2014р.) орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом місяця після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орандарю у разі наявності таких витрат, або самостійно сплачувати такі витрати на підставі окремих договорів, укладених з постачальниками таких послуг, надавши копії цих договорів орендодавцю. У разі невиконання або неналежного виконання цього пункту орендар несе відповідальність відповідно до п.п. 9.1, 10.7 договору.

Пунктом 10.4 договору (в редакції додаткової угоди № 6) передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв'язку з наміром використовувати це майно для власних потреб, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6 договору в редакції додаткової угоди № 6).

Відповідно до п.п. 10.10, 10.11 договору (в редакції додаткової угоди № 6) у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримає повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

02 жовтня 2017р. Державна екологічна інспекції у Херсонській області звернулася до регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з пропозицією продовжити дію договору оренди державного майна №497-27-065 до 24.10.2020р. на тих самих умовах.

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у відповіді на вказаний лист повідомило про неможливість продовження договору оренди, у зв'язку з відсутністю оцінки об'єкта оренди, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

03 листопада 2017 року регіональне відділення ФДМ в Херсонській області повідомило державну екологічну інспекції у Херсонській області про припинення орендних відносин за договором оренди №497-27-065 та необхідність терміново повернути орендоване державне майно орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийому-передачі.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626, 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 4 ст. 284 ГК України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також встановлено ст. 764 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 10.4 договору (в редакції додаткової угоди № 6) передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв'язку з наміром використовувати це майно для власних потреб, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Тобто сторонами передбачено сукупні 2 умови для продовження дії договору: відсутність заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов та відсутність повідомлення власника майна про намір використовувати це майно для власних потреб.

Таким чином при наявності у сукупності заяви про припинення договору та заяви власника використовувати це майно для власних потреб дія договору припиняється.

Як встановлено судом апеляційної інстанції регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не надало доказів письмового попередження орендаря про використання спірного приміщення для власних потреб за три місяці до закінчення терміну договору, як це передбачено п. 10.4 договору оренди.

Враховуючи викладене, договір оренди є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки договір оренди є продовженим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо не прийняття судом апеляційної інстанції до уваги норм ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо оцінки об'єкта оренди, якщо остання зроблена більш як три роки, оскільки вказана стаття передбачає необхідність проведення такої оцінки, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш як три роки тому.

Суд апеляційної інстанції в постанові посилається на норми ст. 777 Цивільного кодексу України, якою регламентовано переважне право наймача на укладення договору оренди, однак реалізацією переважного права є укладення договору оренди на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне продовження (поновлення).

Крім того, норми переважного права не можуть бути застосовані при розгляді позову про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно позивачеві та балансоутримувачу за актом приймання-передачі, оскільки підставою позову є факт припинення договірних правовідносин, у зв'язку з закінченням терміну дії договору та наявною відмовою орендодавця у продовженні дії договору оренди, а не укладення нового договору оренди майна з урахуванням переважного права відповідача.

Оскільки договір оренди державного майна №497-27-065 від 22.02.2007р. є продовженим, посилання суду апеляційної інстанції на норми ст. 777 Цивільного кодексу України та переважне право орендаря є помилковими, однак вказане не призвело до прийняття неправильного рішення про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути орендоване майно.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться фактично до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. у справі №923/1142/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач