Ухвала

06 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 624/652/16-ц

провадження № 61-19442св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство імені Щорса Кегичівського району Харківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса Кегичівського району Харківської області на рішення Кечигівського районного суду Харківської області від 29 травня 2017 року у складі судді Куст Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року у складі колегії суддів: Котелець А. В., Піддубного Р. М., Швецової Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса Кегичівського району Харківської області (далі - ПСП імені Щорса) про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, розміщеної на території Павлівської сільської ради Кечигівського району Харківської області, яку на підставі договору оренди землі від 01 лютого 2007 року передав в оренду ПСП імені Щорса строком на 15 років. 20 липня 2016 року позивач письмово повідомив відповідача про розірвання договору оренди землі та отримав відмову з тих підстав, що в односторонньому порядку не має права розривати договір.

Посилаючись на те, що 20 липня 2016 року після ознайомлення зі змістом договором оренди дізнався, що з його сторони договір підписаний невідомою особою, ОСОБА_4 просив визнати недійсним договір оренди землі, скасувати його державну реєстрацію та витребувати земельну ділянку з незаконного володіння відповідача.

Рішенням Кечигівського районного суду Харківської області від 29 травня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 01 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса, зареєстрований 17 березня 2008 року № 040869600234 у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам України». Витребувано з незаконного володіння ПСП ім. Щорса земельну ділянку, площею 6,3877 га, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 769175 та знаходиться на території Павлівської сільської ради Кечигівського району Харківської області, кадастровий номер: 6323183700100030092. Стягнуто з ПСП ім. Щорса на користь ОСОБА_4 відшкодування судових витрат на загальну суму 9 973,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваний договір укладений без волевиявлення позивача, оскільки підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ним. З цих підстав суд дійшов висновку про недійсність договору оренди землі та зазначив, що факт отримання позивачем плати за користування землею не свідчить про погодження з умовами договору. Також суд виходив з того, що позивач дізнався про порушення свого права лише у 2016 році під час ознайомлення зі спірним договором оренди землі, та саме з цього моменту починає перебіг строк позовної давності, пославшись при вирішенні цього питання на правовий висновок Верховного Суду України, викладеній у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи ПСП ім. Щорса про те, що строк позовної давності починає перебіг з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував оренду плату за користування землею, суперечать положенням статті 261 ЦК України.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПСП ім. Щорса просило скасувати рішення Кечигівського районного суду Харківської області від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач прийняв договір до виконання, розраховував на добропорядність позивача та вважав, що він підписаний належним чином. Крім того, ОСОБА_4 тривалий час не оскаржував договір оренди землі, та систематично підтверджував своє волевиявлення, приймаючи від відповідача у натуральній формі орендну плату. Суди відхилили клопотання, заявлене ПСП ім. Щорса про застосування строків позовної давності, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, залишили поза увагою інші обставини справи щодо моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.

20 квітня 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи спір, суди застосували до спірних правовідносин висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, обов'язковий до застосування у силу статті 360-7 ЦПК України 2004 року (редакції, чинній на момент вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 575/476/16-ц за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кириківське», третя особа: відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Великописарівському районі Сумської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 щодо початку перебігу строку позовної давності, яким слід вважати дату, коли позивач довідався про порушення свого права, а саме коли дізнався про існування спірного договору оренди землі.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 липня 2018 року прийнято для продовження розгляду цивільну справу № 575/476/16-ц, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Правовідносини у справі № 575/476/16-ц є подібними спору, що виник у справі, яка переглядається у касаційному провадженні.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

З цих підстав касаційне провадження у справі необхідно зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 575/476/16-ц.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 624/652/16-ц за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса Кегичівського району Харківської області про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 575/476/16-ц.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Мартєв

А. О. Лесько

С. П. Штелик