Справа №22ц-5479/09                  Головуючий в суді 1 інстанції – Коцюрба М.П.

       Категорія 01,29,30,34                                                 Доповідач - Воробйова Н.С.                                                                            

                           РІШЕННЯ

                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         25.12.09 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого : Воробйової Н.С.,

суддів:  Гуля В.В., Мережко М.В.

        розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 28.09.2009 року у справі за позовом ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії про відшкодування шкоди в порядку регресу.

                                              В с т а н о в и л а :

          Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 30.11.2005 року між ОСОБА_3 та компанією було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19-3302519. У відповідальності з договором застраховано автомобіль НОМЕР_1 від механічних пошкоджень внаслідок ДТП.

        24.04.2006 року в м.Києві на вул.Велика Кільцева дорога відбулося зіткнення велисипедиста ОСОБА_2 з автомобілем, що належить ОСОБА_3    

        Внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi lancer” був пошкоджений.

        Згідно з договором страхування страхова компанія виплатила ОСОБА_3 на відновлення автомобіля страхове відшкодування  у сумі 11269,20 грн., з вирахуванням франшизи, що становила 1081,20 грн.

        Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 в регресному порядку суму 11269,20 грн. в рахунок відшкодуання заподіяної шкоди.

        Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 28.09.2009 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11269,20 грн. матеріальної шкоди, 112,70 грн. державного мита, 250 витрат на ІТЗ, а всього- 11631,90 грн.

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

          Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

          Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

         Встановлено, що у відповідальності до договору страхування автомобіля       НОМЕР_1 , укладеного між страховою компанією - позивачем та ОСОБА_3 ( страховий поліс № 19-3302519)   останньому виплачене страхове відшкодування у зв»язку з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, що мало місце 24.04.2006 року.

         Задовольняючи регресний позов страхової компанії до ОСОБА_2, суд виходив з того, що ДТП 24.04.2006 року мало місце з вини останнього, який, керуючи джерелом підвищеної небезпеки- велисипедом,  допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, а тому в силу ч.2 ст.1187 ЦК України має відшкодувати шкоду в межах виплаченого страхового відшкодування.

         Проте такий висновок суду не є безспірним.

          Згідно ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

           Доказування не може    грунтуватися на припущеннях.

           Як вже зазначалося, 24.04.2006 року в м.Києві на вул.Велика Кільцева дорога відбулося зіткнення велисипедиста ОСОБА_2 з автомобілем, що належить ОСОБА_3    

           З повідомлення Святошинського районного управління Головного управління МВС України від 05.06.2006 року  встановлено,  що в результаті зіткнення 24.04.2006 року автомобіля під керуванням ОСОБА_3 з велисипедистом ОСОБА_2  потерпілими є ОСОБА_2.та ОСОБА_7В           Рішення щодо  оцінки дій учасників події за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення Святошинським РУГУ МВС України в м.Києві не приймалося, адмінпротокол не складався ( а.с.8).

          З матеріалів справи видно, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 16.12.2006 року  адміністративна справа закрита з підстав закінчення строку для накладання адміністративного стягнення, дані про те, що ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності згідно з вимогами КупАП відсутні.

           За таких обставин, висновок суду про те, що ДТП 24.04.2006 року в м.Києві на вул.Велика Кільцева дорога сталася з вини відповідача ОСОБА_2Д не грунтується на матеріалах справи.

           Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

            Крім того, обгрунтовуючи рішення, суд послався на обов»язок відповідача відшкодувати шкоду з підстав, передбачених ч.2 ст.1187 ЦК України.

             Колегія суддів не може також погодитися з таким висновком суду та ввжає безпідставним застосування даної норми матеріального права.

           В розумінні ч.1 ст.1187 ЦК України велосипед, яким керував ОСОБА_2 не є джерелом підвищеної небезпеки

                Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

              З огляду на  викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам закону, а тому  не може бути залишеним без змін.

               На думку колегії, рішення суду слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні  позову за безпідставністю.

                Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія

                                                       Вирішила :

             Апеляційну скаргу задовольнити.

             Рішення Києво-Святошинського районного суду від 28.09.2009 року скасувати.

             Ухвалити нове рішення.

             У задоволенні позовних вимог ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії до ОСОБА_2 відмовити.

            Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.    

         Головуючий  -                                                    

         Судді -