АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5637/09 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйов А.В.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор Гарант»
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор Гарант» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ТДВ «Страхова компанія «Мотор Гарант» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якій було зазначено, що у відповідності до наказу №60-к від 05.06.2009 року його звільнено з роботи у ТДВ «СК «Мотор Гарант» за власним бажанням за п. 1 ст.38 КЗпП України на підставі його заяви. Звільнення вважає незаконним з таких підстав. 05.06.2009 року ним була подана заява відповідачу про звільнення з роботи за власним бажанням з 05.06.2009 року за ч. 3 ст.38 КЗпП України у зв’язку з порушенням адміністрацією відповідача законодавства про працю і умов трудового договору. Проте відповідач звільнив його за ч.1 ст.38 КЗпП України. Звільнення за ч.1 ст. 38 КЗпП України могло відбутися лише за його заявою відповідно до його власного бажання. Також діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки в день звільнення він находився на лікарняному після перенесеного інфаркту. На підставі викладеного позивач просив суд поновити його на роботі, відшкодувати заробітну плату за час вимушеного прогулу та компенсацію у загальній сумі 9320 грн. Під час розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, а саме: просив визнати наказ відповідача про його звільнення від 05.06.2009 року №60-к незаконним, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 14758,20 грн. Розмір моральної шкоди обгрутовував тим, що з вини відповідача, у зв’язку з його незаконним звільненням йому було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року позов задоволено частково. Скасовано наказ ТДВ «Страхова компанія «Мотор Гарант» №60-к від 05.06.2009 року про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора з правових питань за п.1 ст.38 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника директора з правових питань з 05.06.2009 року. Стягнуто з ТДВ «СК «Мотор Гарант» на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2009 року по 25.11.2009 року в розмірі 27524 грн. 70 коп. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в розмірі за один місяць в розмірі 4857 грн. 30 грн. підлягало негайному виконанню. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТДВ «СК «Мотор Гарант» судовий збір в розмірі 275 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. в дохід держави.
В апеляційній скарзі ТДВ «СК «Мотор Гарант» посилаючись на незаконність та необгрунтованність рішення суду першої інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 24.09.2008 року по 05.06.2009 року.
05.06.2009 року позивач подав заяву про звільнення його з посади за власним бажанням за ч.3 ст.38 КЗпП України з 05.06.2009 року у зв”язку з порушенням відповідачем законодавства про працю та умов колективного договору.
Проте, наказом № 60-к від 05.06.2009 року його було звільнено за власним бажанням, але на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України. Між тим ОСОБА_3 із заявою про його звільнення за ч.1 ст.38 КЗпП не звертався, а тому у відповідача не було підстав для звільнення його за власним бажанням за ч.1 ст. 38 КЗпП.
Тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_3 є незаконним, скасував наказ про його звільнення, поновив на посаді заступника директора з правових питань та стягнув заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор Гарант» відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року
Залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :