Справа № 496/1511/18

Провадження № 2/496/1042/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

при секретарі - Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів до відповідача, посилаючись на те, що від даного шлюбу сторони по справі мають спільного малолітнього сина, який проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає. З огляду на викладене просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі та вказав, що позовні вимоги визнає частково, згоден сплачувати 1800 гривень (а.с. 20).

Позивач у судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи без її участі, а також вказала, що згодна на запропоновану відповідачем суму 1800 гривень (а.с. 21).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, актовий запис № 23 (а.с. 8).

Згідно довідки Хлібодарської селищної ради Біляївського району, Одеської області № 420 від 26 березня 2018 року дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні (а.с. 7).

Також згідно довідки Одеської обласної дитячої клінічної лікарні №228 від 13.03.2017 року, а також від 12.01.2018 року ОСОБА_3, тяжко хворіє, та потребує постійного лікування, заняття з логопедом, так як у дитини загальне недорозвинення мови, хворе серце та стеноз диспластичного клапана легеневої артерії 2 степені (а.с. 9,10).

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно вимог чинного законодавства батьки повинні матеріально утримувати своїх дітей.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач - відповідач, як батько своєї дитини, зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 184 ч. 1 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В даному випадку, позивачка просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі, а саме у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 гривень щомісячно на дитину.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, тощо.

При цьому судом не встановлено (відповідачем не надано доказів), що у нього наявні непрацездатні члени сім'ї чи діти, яких він повинен утримувати за законом або судовим рішенням. Відповідач є працездатною особою.

Разом з тим, статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, не має інших утриманців, суд вважає, що відповідач, як батько неповнолітньої дитини, зобов'язаний сплачувати на її утримання аліменти в розмірі 1800,00 гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 55, 76, 80, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб - в матеріалах справи не значиться) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1,