Справа № 2-4309/2006 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
06 лютого 2007 р. Солом'янський районний суд м.Києва
В складі : головуючого судді - Букіної О.М. при секретарі - Любенок Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики всього у розмірі 8718 грн., моральної шкоди-5000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 07 листопада 2003 року вона за договором позики надала у борг відповідачу 2500 доларів США, які останній зобов'язався повернути до 10 листопада 2003 року.
В зазначений строк відповідач повернув лише 1000 дол. США., а решту суми відмовляється повертати.
Посилаючись на вимоги ст. 1049, 625 ЦК України ( в редакції 2004 року) позивачка просить стягнути з відповідача борг у розмірі 1500 дол. США, що еквівалентно 7998 грн. з урахуванням 3% річних з суми основного боргу за час прострочення виконання зобов'язання, що становить 720 грн., а всього 8718 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відмова відповідача у повернення грошей, завдає їй моральних страждань, так як вона перебуває у скрутному матеріальному становищі і змушена відмовляти собі в задоволенні своїх життєвих потреб. Вказане призводить до нервових переживань, порушує гармонію в сім'ї, вона втратила спокій, внаслідок чого стала знервованою та у неї часто виникають конфлікти на роботі та вдома.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 7575 грн., що еквівалентна 1500 доларів США, виходячи з курсу української гривні до долара США на момент розгляду справи(1500*5,05 грн.), з урахуванням 3% річних, що становить 681,75 грн,, а всього 8256,75 грн. Крім того, просить стягнути моральну шкоду у сумі 5000 грн., витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1780 грн., держмито у розмірі 96,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі -ЗО грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При вирішенні спору суд виходить з положень Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року, оскільки спірні правовідносини виникли до вступу в законну силу Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року.
В судовому засіданні встановлено, що 07.11.2003 року між сторонами було укладено договір позики на суму 2500доларів США строком до 10.11.2003 року (а.с.4).
Також встановлено та не заперечувалося позивачем по справі, що відповідач ОСОБА_2 у встановлений строк повернув 1000 доларів США. Решту коштів повертати відмовляється.
Відповідно до ст.374 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Згідно ч.1 ст.376 ЦК України позичальник вправі заперечувати договір позики за його безгрошевістю, доводячи , що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця або одержані ним у меншій кількості, ніж зазначено в договорі.
- Виходячи з того, що відповідач не виконав в повному обсязі умови укладеного з
позивачем договору позики, не повернув борг в розмірі 1500 дол. США, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а сума боргу стягненню за курсом української гривні до дол. США на день розгляду справи, а саме (100*5,05), що складає 7575,00 грн.
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми та моральної шкоди, то суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, , оскільки ні угодою сторін, ні законом сплата відсотків не передбачено.
Що стосується стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., то її відшкодування не було передбачено ні договором, ні законом, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вищезазначених вимог і в цій частині.
Вимога позивачки про стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги та судового збору підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 1780 грн., що підтверджуються квитанцією НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року про сплату коштів в розмірі 875 грн. та квитанцією НОМЕР_2 від 14 червня 2006 року про сплату коштів в розмірі 875 грн. за юридичні послуги на рахунок приватного підприємства „Адвокатська компанія „Правосуддя-Гарант".
Крім того, з відповідача підлягають стягненню сума державного мита в розмірі 75,75 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі ЗО грн., а всього 105,75 грн.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики у розмірі 7575,00 грн., витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 1780 грн., державне мито в розмірі 75,75 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 9460,75 грн.
Керуючись ст.ст.170, 274 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 7575, 00 грн., витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 1780 грн., державне мито в розмірі 75,75 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі ЗО грн., а всього 9460,75 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої' інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.