Справа № 2-897/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          16 жовтня 2009 року  Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

                   головуючого судді                                               Сухорукова А.О.        

                   при  секретарі                                             Близнюк Т.Л.,

за участю

представників:

 позивача                         ОСОБА_1,

відповідача                     ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетовська з позовом до ОСОБА_4, в якому просила усунути перешкоди в користуванні квартирою №124 в будинку №13 по вул. Агнії Барто в м. Дніпропетровську шляхом вселення її в цю квартиру, стягнути зі ОСОБА_4 користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 гривень та судові витрати.

В позовних вимогах посилається на те, що ОСОБА_4 є колишнім її чоловіком, з яким перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 1999 року, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2007 року шлюб розірваний.

В період шлюбу на спільні кошти придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Самарського районного суду Дніпропетровська від 17 квітня 2008 року за позивачем визнано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили 26.08.2008 року.

Незважаючи на рішення суду, відповідач не визнає право власності на квартиру. Позивач зареєстрована в спірній квартирі, є її співвласником, в квартирі знаходиться частина її обистого майна, право на яке також було визнане рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року, але відповідач відмовляється надати ключі від спірної квартири, тому доступу в квартиру позивач не має.

Через неправомірні дії відповідача позивач також позбавлена можливості зареєструвати в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» право власності на свою   частку спірної квартири, оскільки відповідач квартиру не відчиняв, ключі від квартири не надав, тому спеціаліст двічі не міг потрапити в квартиру.

 В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позов. Позивач ОСОБА_3 пояснила, що покинула спірну квартиру, у неї спочатку були ключі, які потім кудись поділися. Після розгляду судом справи про визнання за нею права власності на половину спірної квартири вона намагалася увійти в квартиру, але ніхто не відчинив. З метою реєстрації права власності запрошувата техніка БТІ, але з ним також до квартири не потрапила, двері не відчинили. На неодноразові телефонні прохання відповідач ОСОБА_4 відповідав, що не пустить її, погрожував фізичною розправою, чим порушує право власності на спірну квартиру. Позивач   не має можливості з вини відповідача володіти, користуватися та розпоряджатися своєю часткою квартири. Відповідач ігнорує рішення суду.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і зазначив, що ОСОБА_3 ніхто не чинить перешкод у вселенні, вона може прийти до квартири і жити, попередньо узгодивши з відповідачем час, оскільки ОСОБА_4 кожного буднього дня працює, повертається додому ввечері. Заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Судом надавався час сторонам для вирішення питання про вселення в добровільному порядку.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  рішенням Самарського районного суду Дніпропетровська від 17 квітня 2008 року за ОСОБА_3 визнано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, рішення набрало законної сили 26.08.2008 року (а.с. 5). Крім того, право власності на рухоме майно подружжя, яке знаходиться в спірній квартирі, було визнано за ОСОБА_3 рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року (а.с. 6-7).

Факт виклику техніка КП «ДМБТІ» на 19.12.08 р. підтверджується квитанцією від 21.11.2008 р. (а.с. 8).

Таким чином, суд доходить висновку, що незважаючи на рішення судів, відповідач не визнає право власності позивача на квартиру, не надає добровільно доступу до майна.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

Оскільки відповідач не надає позивачеві доступу до майна, суд вважає це протиправною поведінкою з його боку, яка спричиняе певні душевні страждання позивачеві ОСОБА_3, право власності на частину квартири та інше майно визнано судовими рішеннями, і вважає за достатню компенсацію моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Також позивач є співвласником квартири, і в силу норм цивільного права, які регулюють права власника, повинна бути вселена до спірної квартири.

Керуючись     ст. 23, 317, 319, 321, 358, 391  ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп., всього 16  грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                 (підпис)                 А.О. Сухоруков  

Згідно з оригіналом.

Суддя                             А.О. Сухоруков