Справа №2-664/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 року  Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

                  головуючий, суддя                                         Сухоруков А.О.,        

                   при  секретарі                                                 Лутицькій К.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора,  про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на 1/3 частину квартири у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2009 року позивач звернулася  до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора,  про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на 1/3 частину квартири у порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 28 серпня 2000 року вона, її чоловік ОСОБА_4 та зять ОСОБА_3  приватизували квартиру АДРЕСА_1. У свідоцтві про право власності на квартиру зазначено, що вона належить трьом  власникам на праві спільної сумісної власності.

31 серпня 2006 р. ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на частку приватизованої квартири.

Позивач, мешкаючи постійно зі спадкодавцем, прийняла таким чином спадщину, крім неї спадкоємцем за законом є донька ОСОБА_2, яка спадщину не прийняла, проте внаслідок відсутності визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, нотаріус Восьмої ДДНК не зміг оформити спадщину. Зазначені обставини явилися причиною звернення до суду із цим позовом. Просить визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/3 частину квартири

Позивач у судовому засіданні заявлений позов підтримав.

Відповідачі, ОСОБА_2, як донька померлого, та ОСОБА_3, як зять та співвласник майна, у судовому засіданні позов визнали, просили його задовольнити .

Представник Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився. 18.02.2009 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно з якими остання не заперечувала проти позову та просила розглянути справу за відсутності її представника.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 серпня 2000 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Дніпропетровським державним підприємством по перевезенням вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці 28.08.2000 р. №7442, зареєстроване в КП «ДМБТІ» за №290р-72-142, в якому зазначено, що квартира належить трьом власникам на праві спільної сумісної власності (а.с. 6).

31 серпня 2006 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 22 вересня 2006 року Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, актовий запис за №1054 (а.с.10), після його смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на частку приватизованої квартири.

Той факт, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_4, підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Амур-Нижньодніпровським райбюро ЗАГС 22 квітня 1959 року, запис №478 (а.с. 9).

Позивач, мешкаючи постійно зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою КВ ЖРЕП Самарського району від 10.09.08 р. №3790 (а.с. 8) та її паспортом (а.с. 12), прийняла таким чином спадщину, крім неї спадкоємцем за законом є донька ОСОБА_2, яка є відповідачем по справі.

Згідно письмового пояснення нотаріуса, витягів із спадкового реєстру, заповітів ОСОБА_4 не складав, спадкова справа після його смерті не заводилась, що підтверджується крім писмового пояснення витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи) №18610649 (а.с. 31-44).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як було встановлено судом, позивач мешкав у зазначеній квартирі, прийнявши спадщину.

Проте, як видно з матеріалів справи, позовних вимог, немає спору щодо права власності на спадщину після сметрі ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 не може реалізувати своє право внаслідок відсутності визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру.

В силу ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку ані договором, ані законом не встановлено спільну сумісну власність на квартиру, щодо права спільної сумісної власності зазначено у свідоцтві про право власності на житло (а.с. 6), а тому можна вважати, що ця квартира належала їм на праві спільної часткової власності, отже, за правилом ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки кожного з власників були рівними, по 1/3  кожному.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки встановлення часток у праві спільної сумісної власності необхідно позивачеві для реалізації свого права на спадкування за законом у встановленому порядку, а спір про право власності в порядку спадкування відсутній. Крім того, у позові ставиться питання про визнання права власності за ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, тобто за іншою особою, яка не має відношення до цієї квартири.

Керуючись ст.ст. 355, 357 ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 131, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:    

 Позов задовольнити частково.

          Визначити, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/3 (одній третій) кожному.

Визнати, що частка власності померлого ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 становила одну третю.

Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 припинити.

В іншій частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)             А.О. Сухоруков

Згідно з оригіналом.

Суддя                         А.О. Сухоруков

Рішення набрало законної сили 24 березня 2009 року.

Суддя                         А.О. Сухоруков

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-664/09 Самарського районного суду м.Дніпропетровська за адресою: вул. Електрична, 1а, м.Дніпропетровськ.