Судове рішення #7315592

Справа №2-661/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 березня 2009 року  Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:        

                  головуючий, суддя                                             Сухоруков А.О.,        

                   при  секретарі                                                 Хіль Н.О.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник», про стягнення невиплаченої заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної  шкоди,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Мшинобудівник» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної  шкоди.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що була прийнята на посаду бухгалтера в TOB «Машинобудівник» за наказом № 992 від 24 листопада 2003 року.  

Наказом № 52-к від 25 вересня 2008 року була звільнена 26 вересня 2008 року по. ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Причиною звільнення з роботи була систематична невиплата заробітної плати. Загальна сума заборгованості становить 4273.45 грн., що складається з невиплачених за: серпень 2008 р. – 1120,0 грн. вересень 2008 р. – 1454.55 грн., компенсація за невикористану відпустку – 1698.90 грн.

При звільненні відповідач не розрахувався, не виплачена компенсація за невикористану відпуску. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з проханням виплатити гроші у добровільному порядку, він визнавав заборгованість, обіцяв почекати і дійсно виплатив у жовтні заборгованість за червень 2008 року у розмірі 1502.40 грн., але інші кошти не виплачує.

ОСОБА_1 стверджує, що своїми діями відповідач завдав моральну шкоду у 3000 грн. Із-за неотримання грошей був порушений нормальний життєвий уклад, раніше були отримані два кредита на установку металопластикових вікон, внаслідок втрати роботи змушена була брати гроші в борг, оскільки зразу знайти нову роботу не могла, та віддавати їх з процентами. Оскільки ОСОБА_1 не була у відпустці, то планувала зайнятися станом свого здоров’я, але із-за відсутності коштів зробити це не змогла. Приходи до відповідача, його неповажне ставлення як до жебрака принижувало людську гідність. Зараз позивач також змушена ходити до суду, доказувати свою правоту, все це також завдає душевних страждань.

Просить стягнути з TOB «Машинобудівник» 4273,45 грн. невиплаченої при звільненні заробітної плати та компенсації за відпустку, 3000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, 5244,80 грн. за затримку розрахунку при звільненні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду бухгалтера в TOB «Машинобудівник» за наказом № 992 від 24 листопада 2003 року, наказом № 52-к від 25 вересня 2008 року була звільнена 26 вересня 2008 року по ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 11-13).

Згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в встановлений договором строк, але не рідше двох разів на місяць.

Відповідно ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні , власник повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини підприємства належних звільненому працівникові сум в день звільнення, підприємство повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За твердженням позивача, яка працювала бухгалтером і їй достовірно відомий розмір заробітної плати, загальна сума заборгованості їй становить 4273,45 грн., що складається з невиплачених за: серпень 2008 р. – 1120,0 грн. вересень 2008 р. – 1454.55 грн., компенсація за невикористану відпустку – 1698.90 грн. Середній заробіток становить 1311,20 грн. (1502,40 (виплачених за червень 2008 р.) + 1120 (заборгованість за серпень) =2622,40:2= 1311,20). Затримка у розрахунку становить чотири місяці, таким чином відповідальність за затримку розрахунку при звільненні дорівнює 5244.80 грн. (1311.20 грн. х 4 міс.).

В силу ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що факт невиплати заборгованості заробітної плати, змушеність внаслідок цього брати кредит, нагадування адміністрації роботодавця про необхідність виплати заборгованості, подача позову до суду не можуть розцінюватися як приниження честі та гідності особи, отже і позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивача звільнено як від сплати судового збору, так і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, ці витрати у відповідних розмірах підлягають стягненню з відповідача. Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №47 ЮК Індустріального району від 15.12.2008 р. (а.с. 4).

Керуючись ст. 23 ЦК України, ст. ст. 47, 115-117 КЗпП України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 131, 169, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 2574 грн. 55 коп ., компенсацію за невикористану відпустку 1698 грн., 5244 грн. 80 коп. середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі, 370 грн. витрат на правову допомогу, всього 9887 (дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 35 копійок.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник» на користь держави 95 грн. 17 коп. з оплати судового збору та на користь Державного підприємства «Судові інформаційні системи» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)         А.О. Сухоруков

Згідно з оригіналом.

Суддя                     А.О. Сухоруков

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація