Справа № 2-81/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

        26 лютого 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя             Сухоруков А.О.,

при секретарі                 Хіль Н.О.,

за участю представників

позивача                 ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідачів         ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Самарської районої у м.Дніпропетровську ради, земельне управління Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту користування земельною ділянкою понад 15 років та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2008 року до Самарського районного суду м.Дніпропетровська звернувся з позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Самарської районої у м.Дніпропетровську ради, земельне управління Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту користування земельною ділянкою понад 15 років та визнання права власності на нерухоме майно

Згідно уточнених позовних вимог, позивач посилається на те, що домоволодіння №116 по вул.Польовій в м.Дніпропетровську належить йому на праві власності. Означене домоволодіння складалося з житлового будинку (ОСОБА_1. А-1) загальною площею 68,9 кв.м; колодязя (літ -К); погріба (літ - Ж), убиральні (літ. - Р). Це домоволодіння було розташовано на земельній ділянці площею 600 кв.м, яка була виділена на підставі рішення виконкому Придніпровської міської ради за №212 від 29.06.72 року для будівництва жилого будинку. В 1974 році, в лютому місяці рішенням Придніпровського міськвиконкому будівлю було прийнято в експлуатацію та зареєстровано в книзі реєстрів КП ДМБТІ на ім'я дружини позивача - ОСОБА_8, яка померла 18.06.2003 року.

Після смерті дружини, ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право власності на спадкування за законом на вищевказане домоволодіння №116 по вул.Польовій в м.Дніпропетровську, а пізніше за свої власні кошти, своїми силами побудував ще декілька споруд, які за даними технічного паспорту вважаються самовільно збудованими спорудами, а саме: прибудови (літ. а-1; а1-1); літня кухня (літ.Б); гараж (літ.Д); сарай (літ - Е;. З; Л; В; П).

З метою узаконення цих споруд звертався до виконкому Самарської районної ради, але отримав відповідь, що це питання належить вирішати в судовому порядку, тому вимушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

Про відповідність будівельних санітарних та пожежних норм домоволодіння свідчить висновок фахівця - експерта від 10.05.2007 року.

Поруч з земельною ділянкою, яка була виділена в установленому законом порядку, знаходилась земельна ділянка площею 529 кв.м, на якій було звалище сміття і яка ніким не використоуввалась. В 1980 році за свої власні кошти вивіз все сміття з ділянки, розчистив її, завіз добрива, посадив дерева та кущі. Став використовувати цю ділянку під город.

ОСОБА_7 неодноразово звертався до виконкому Самарської районної ради з заявою про оформлення в користування земельної ділянки, яку приєднав до своєї раніше виділеної ділянки, але йому було повідомлено про необхідність звернутися до міської ради, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду, з заявою про встановлення факту користування більш 15 років земельною ділянкою площею 529 кв.м., що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Польова, №116.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_7 з 1980 року по теперішній час добросовсно,вільно та відкрито, безпреривно користується земельною ділянкою площею 529 кв.м, що розташована за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Польова, 116. Визнати за ОСОБА_7 право власності на  самовільно побудовані споруди: прибудови (літ. а-1; а1-1); літню кухню (літ.Б); гараж (літ.Д); сарай (літ -Е; З; Л; В;П).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовних заявах.

Представник Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради у судовому засідання проти позову не заперечувала.

Представники відповідача земельного управління Дніпропетровської міської ради заперечувала проти позову та просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на те, що будь-якого спору   між земельним управлінням Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_7 немає, він з приводу земельних питань до міської ради не звертався. Також самовільно збудовані споруди розташовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Представники третіх осіб - КП «ДМБТІ» , згідно письмової заяви просили розглянути справу без участі їх представника згідно вимог чинного законодавства (а.с. 19), Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради  – у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши представників позивачів, представників відповідачів, третіх осіб, дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння №116 по вул.Польовій в м.Дніпропетровську належить ОСОБА_7 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18 червня 2003 року (а.с. 5) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.07.2003 р. (а.с. 6).

Означене домоволодіння складалося з житлового будинку (ОСОБА_1. А-1) загальною площею 68,9 кв.м; колодязя (літ -К); погріба (літ - Ж), убиральні (літ. - Р),  а також споруд, які за даними технічного паспорту вважаються самовільно збудованими спорудами, а саме: прибудови (літ. а-1; а1-1); літня кухня (літ.Б); гараж (літ.Д); сарай (літ - Е; З; Л; В; П) (а.с. 7-10, 63-68).

Споруди розташовано на земельній ділянці площею 600 кв.м, яка була виділена на підставі рішення виконкому Придніпровської міської ради за №212 від 29.06.72 року для будівництва жилого будинку (а.с. 11). 07 лютого 1974 року рішенням Придніпровського міськвиконкому будівлю було прийнято в експлуатацію та зареєстровано в книзі реєстрів КП ДМБТІ на ім'я дружини позивача - ОСОБА_8 (а.с.12), яка померла 18.06.2003 року.

Після смерті дружини, ОСОБА_7 побудував ще декілька споруд, які за даними технічного паспорту вважаються самовільно збудованими спорудами, а саме: прибудови (літ. а-1; а1-1); літня кухня (літ.Б); гараж (літ.Д); сарай (літ -Е;. З; Л; В; П).

Про відповідність будівельних санітарних та пожежних норм домоволодіння свідчить висновок фахівця - експерта від 10.05.2007 року (а.с.13-15, 69-85).

Землекористувачі суміжних земельних ділянок не заперечують проти будівництва самовільних споруд (а.с. 60,61, 62).

Отже, самовільно збудовані споруди знаходяться на земельній ділянці, яка свого часу була виділена для цих потреб.

Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

  Згідно положеннь ст.15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Порядок та підстави набуття права власності на новостворене майно визначені статтею 331 ЦК України, згідно якої  право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як встановлено у судовому засіданні, самовільні побудови здійснено на земельній ділянці, яка свого часу була відведена для цієї мети, знаходяться у володінні та користуванні, відповідають вимогам будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил, не порушують прав інших осіб.

Разом з тим вимоги в частині встановлення факту постійного користування земельною ділянкою площею 529 кв. м. задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст.119 Земельного кодексу України «громадяни, які добросовісно, відкрито та безпреривно користувалися земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органів державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або у користування», але зазначена норма діє з 2002 року і не має зворотної дії в часі, і у теперішній час з моменту набрання сили ст. 119 ЗК України не сплинуло 15 років, внаслідок чого в цій частині вимог слід відмовити..

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.    

Керуючись   ст.ст. 331, 375, 376, 377 ЦК України, ст. 119 Земельного кодексу України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 130, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити частково.

      Визнати за ОСОБА_7 право власності на  самочинно побудовані споруди, що знаходяться за адресою вул. Польова, 116 у м.Дніпропетровську: прибудову, самовільно переобладнану поз. І в літ.аІ-1, поз. VІ в літ. а-1; літню кухню (літ. Б); гараж (літ. Д); сараї (літ. Е, З, Л, В, П).

У задоволенні вимог частині встановлення факту добросовісного, вільного, відкритого та безперервного користування земельною ділянкою площею 529 кв. м, розташованої за адресою вул. Польова, 116 у м.Дніпропетровську, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя        (підпис)                       А.О. Сухоруков

Згідно з оригіналом.

Суддя                     А.О. Сухоруков

Рішення набрало законної сили 11 березня 2009 року.

Суддя                     А.О. Сухоруков

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-81/09 Самарського районного суду м.Дніпропетровська за адресою: вул. Електрична, 1-а, м.Дніпропетровськ.