Справа № 2-806/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 травня 2009 року Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя                 Сухоруков А.О..

при секретарі                     Хіль Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, про виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2009 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, про виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, визнання права власності у порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що к вартира № 173 у будинку 49 по вулиці 20-річчя Перемоги у м. Дніпропетровську належить ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.10.1998 р.

Вищезазначена квартира складається з: житлової кімнати площею 18.10 кв.м.; житлової кімнати площею 12.20 кв.м.; житлової кімнати площею 10.30 кв.м.; кухні площею 7.90 кв.м.; ванної кімнати площею 2.70 кв.м.; вбиральні площею 1.30 кв.м.; коридору площею 11.40 кв.м.; вбудованої шафи площею 1,30 кв.м.; квартира обладнана балконом площею 1,20 кв.м., лоджією площею 1.50 кв.м. Загальна площа квартири складає 67.90 кв.м.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, була дружиною ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 10.09.1975 р. серії І-КЕ № 299674.   ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, був сином ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.08.1983р. серії IV - КИ № 251520.

Вважають, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_4, між ними договору про поділ квартири АДРЕСА_2 укладено не було.

23.07.2008р. ОСОБА_4 помер . Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_3.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, так як відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська № 563 від 26.01.2009р.

Окрім ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є ще один спадкоємець за законом - ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4, але вона не прийняла спадщину, так як відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України не подала заяву про прийняття спадщини до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, у строк встановлений ст. 1270 ЦК України, а також не мешкала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не має права на обовязкову частку у спадщині.

Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_4 по заповіту, по закону а також таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині – немає.

У січні 2009р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири за адресою: АДРЕСА_5, після померлого ОСОБА_4.

31.01.2009р. Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора надала відмову № 129 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не виділена частка, яка належала спадкодавцю та зазначено, що визначити частку за померлим можливо лише в судовому порядку.

Вважають, що АДРЕСА_6, належала ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_4 в рівних частках, по 1/3 відповідно; ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом повинна належати 1/6 частка квартири за адресою: АДРЕСА_7.     ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом повинна належати 1/6 частка квартири за адресою: АДРЕСА_7.

Відповідно до довідки ПП "Самарська нерухомість" ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_7, площею 61,90 кв.м., складає 210 000 гривень, згідно з цією довідкою вартість 1/3 частки квартири становить 70 000грн.

Просять встановити, що кв. 173 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20 річчя Перемоги, буд. 49; належала ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_4 в рівних частках, по 1/3 відповідно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_7. Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_7.

Позивачі у судовому засіданні заявлений позов підтримали, дали пояснення, наведені у позовній заяві.

Відповідач, Дніпропетровська міська рада, представник якої у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився. 17.04.2009 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно з якими остання не заперечувала проти позову та просила розглянути справу за відсутності її представника.

Третя особа ОСОБА_3, яка є донькою ОСОБА_1, у судовому засіданні проти позову не заперечувала, на спадщину не претендувала.

    Суд, вислухавши пояснення позивачів, третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що к вартира № 173 у будинку 49 по вулиці 20-річчя Перемоги у м. Дніпропетровську належить ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.10.1998 р. (а.с. 8) та технічним паспортом (а.с.9).

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 10.09.1975 р. серії І-КЕ № 299674. (а.с.10)   ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.08.1983р. серії IV - КИ № 251520 (а.с.11).

23.07.2008р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, актовий запис №738 (а.с.12) .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину так як, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська № 563 від 26.01.2009р. (а.с. 19).

У січні 2009р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири за адресою: АДРЕСА_5, після померлого ОСОБА_4.

31.01.2009р. Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора надала відмову № 129 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не виділена частка яка належала спадкодавцю та зазначено, що визначити частку за померлим можливо лише в судовому порядку (а.с. 13).

Відповідно довідки ПП «Самарська нерухомість» ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_7, площею 61,90 кв.м., складає 210 000 гривень, згідно з цією довідкою 1/3 частка квартири становить - 70 000грн. (а.с. 14).

Згідно письмового пояснення нотаріуса, витягів із спадкового реєстру, заповітів ОСОБА_4 не складав, спадкова справа не заводилась (а.с. 20-27).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як було встановлено судом, позивачі вчасно звернулися до нотаріуса з відповідною заявою, а також мешкали у зазначеній квартирі, прийнявши спадщину.

Проте, як видно з матеріалів справи, позовних вимог, немає спору щодо права власності на спадщину після смерті ОСОБА_4, позивачі не можуть реалізувати своє право внаслідок відсутності визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру.

В силу ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку ані договором, ані законом не встановлено спільну сумісну власність на квартиру, щодо права спільної сумісної власності зазначено у свідоцтві про право власності на квартиру (а.с.8), а тому можна вважати, що ця квартира належала їм на праві спільної часткової власності, отже, за правилом ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки кожного з власників були рівними, по 1/3  кожному.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки встановлення часток у праві спільної сумісної власності необхідно позивачам для реалізації свого права на спадкування за законом у встановленому порядку, а спір про право власності в порядку спадкування відсутній.

Керуючись ст.ст. 355, 357 ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 131, 169, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:    

Позов задовольнити частково.

Встановити, що 2/3 частин квартири № 173 у будинку №49 по вул. 20-річчя Перемоги у м. Дніпропетровську належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, по 1/3 (одній третій) кожному.

Визнати, що частка власності померлого ОСОБА_4 на квартиру № 173 у будинку №49 по вул. 20-річчя Перемоги у м.Дніпропетровську становила 1/3  (одну третю).

Право спільної сумісної власності на квартиру № 173 у будинку №49 по вул. 20-річчя Перемоги у м.Дніпропетровську припинити.

В іншій частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом по 1/6 частині квартири № 173 у будинку №49 по вул. 20-річчя Перемоги у м.Дніпропетровську за ОСОБА_1, ОСОБА_2, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)         А.О. Сухоруков

З оригіналом згідно.

Суддя                     А.О. Сухоруков