ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2018Справа № 910/4240/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ"

про стягнення 183 837,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Бубліченко В.В.

від відповідача: Рябов Б.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" про стягнення 183837,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування №3925 від 06.09.2017 в частині оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу згідно із замовленням №3925-1 від 13.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 07.05.2018.

В судовому засіданні 07.05.2018 відкладено підготовче засідання на 22.05.2018 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання 22.05.2018.

18.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, договір транспортного експедирування №3925 від 06.09.2017 між сторонами не укладався та відповідач стверджує, що такого договору не існує. Посилання позивача на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 як офіційну адресу відповідача є безпідставним, особи які зазначені у наданому позивачем листуванні не наділені жодними повноваженнями на ведення офіційних переговорів і вчинення правочинів від імені відповідача. Окрім того, інформація в наданому позивачем замовленні не відповідає відомостям, що зазначені у авіанакладній.

В судовому засіданні 22.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/4240/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.06.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Позивачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання 19.06.2018.

18.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що заперечення відповідача щодо укладення договору спростовуються доданими до позову документами, а також довіреностями, що були оформлені позивачем на прохання відповідача для отримання товарів у ДП МА "Бориспіль". Також позивачем вказано, що невідповідність інформації у замовленні та авіанакладній є звичайною технічною похибкою для зовнішньоекономічних операцій та не впливає на зміст та характер господарських операцій між позивачем та відповідачем.

В судовому засіданні 19.06.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.07.2018.

05.07.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 10.07.2018 оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.07.2018, про що постановлено ухвалу, яку занесена до протоколу судового засідання.

31.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 31.07.2018 представник позивача надав суду пояснення щодо клопотання про витребування доказів, просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про повернення без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" клопотання від 31.07.2018 про витребування доказів по справі №910/4240/18.

Представник позивача в судовому засіданні 31.07.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 31.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" як експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" як клієнтом, укладений договір транспортного експедирування №3925 від 06 вересня 2017 року шляхом обміну електронними повідомленнями, надісланими сторонами з використанням електронної пошти.

У відповідності до п. 1.1. договору, експедитор взяв на себе зобов'язання за дорученням клієнта та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторське обслуговування, пов'язане з організацією перевезень вантажів клієнта морським, повітряним та автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні, а також організацією митного оформлення вантажу клієнта, відповідно до узгоджених сторонами заявок.

У пункті 1.2. договору, визначено, що заявкою є форма доручення клієнта, а саме завдання або вказівки клієнта експедитору щодо організації транспортно-експедиторського обслуговування, викладені у письмовому вигляді, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, вид, розміри, вага вантажу; сума, що підлягає сплаті експедитору; пункти відправлення та призначення; дата завантаження, розвантаження або термін перевезення; тип, кількість, державні номери транспортних засобів; умови перевезення.

Заявка, що була передана за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти має силу оригіналу, за умови її підписання та оформлення відповідно до п. 1.4. цього договору. Заявка має бути повністю заповнена, за підписом і печаткою клієнта (п. 1.5., п. 1.4.).

Згідно із п. 3.1. договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення клієнта виконуються відповідно до рахунку виставленого експедитором.

Рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 3 (трьох) календарних днів з дати виставленого рахунку, якщо інше не погоджено сторонами у заявці (п. 3.2.).

Згідно із наданою позивачем копією замовлення №3925-1 від 13.09.2017 до договору №3925 від 06.09.2017 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, позивач мав надати відповідачу транспортно-експедиторські послуг щодо організації перевезення повітряним транспортом вантажу LED Solar Powered Marine Lanterns у кількості 21 картонного контейнера (вантаж) у міжнародному сполученні по маршруту Китай - Україна.

На підтвердження виконання послуг із перевезення вантажу за замовленням №3925-1 від 13.09.2017 до договору №3925 від 06.09.2017 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, позивачем надано копію авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700, копію підтвердження про надходження вантажу від 03.10.2017, складеного ДП Міжнародний аеропорт "Бориспіль", копію інвойсу № 1 від 17.07.2017, копію пакувального листа № 1 від 12.09.2017, копію рахунку на оплату №171661 від 19.09.2017 та копію акту надання послуг №171661 від 04.10.2017 на суму 175092,25 грн., а також копію рахунку на оплату №171661/1 від 26.12.2017 та копію акту надання послуг №171661/1 від 26.12.2017 на суму 183837,00 грн.

27.12.2017 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості вих. №58 від 26.12.2017 разом з копіями договору №3925 від 06.09.2017, замовлення №3925-1 від 13.09.2017, авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700, рахунками на оплату №171661 від 19.09.2017, №171661/1 від 26.12.2017 та актами надання послуг №171661 від 04.10.2017, №171661/1 від 26.12.2017.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку із чим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості 183837,00 грн. за надані послуги з перевезення вантажу згідно із замовленням №3925-1 від 13.09.2017 у судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначив позивач, шляхом обміну електронними повідомленнями, між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортного експедирування №3925 від 06 вересня 2017 року, а також погоджено замовлення №3925-1 від 13.09.2017 до договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідач факт укладення договору транспортного експедирування №3925 від 06 вересня 2017 року заперечив.

Частиною 2 ст. 631 ЦК України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. (ч. 1 ст. 208 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Відповідно до приписів ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

У відповідності до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 3 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Також, у пункті 9.1. наданого позивачем договору, визначено, що договір, доповнення до договору або інші документи підписані і завірені, передані по факсу або за допомогою електронної пошти (e-mail) мають рівну з оригіналом юридичну силу та є обов'язковими до виконання сторонами. Сторона, яка передає таким чином документ повинна в подальшому, протягом 10 календарних днів, надати оригінал зазначеного документа.

Як зазначалось судом вище, позивач посилається на електронну переписку з відповідачем та вказує, що договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями надісланими сторонами за допомогою електронної пошти.

Згідно із наданих позивачем роздруківок з електронної пошти сторін, вбачається, що офіційною електронною адресою відповідача зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак доказів того, що вказана адреса електронної пошти є офіційною електронною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" (відповідача) матеріали справи не містять. Відповідач, у свою чергу, заперечив, що вказана адреса електронної пошти є офіційною адресою електронної пошти відповідача.

Доказів того, що ОСОБА_3 (особа, яка здійснювала електронну переписку з позивачем) станом на час відповідного листування (вересень 2017 року) був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" в матеріалах справи відсутні.

Згідно із відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2017 ОСОБА_4 не значиться ні директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ", ні підписантом від імені відповідача.

Натомість, згідно із відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником відповідача з 23.01.2014 значиться ОСОБА_5

Окрім того, із вкладень в електронні листи, роздруківки яких надані позивачем, не вбачається, що приєднані файли містять узгоджений текст договору.

Оригіналу договору №3925 від 06.09.2017 та замовлення №3925-1 від 13.09.2017 позивачем суду не надано. Як повідомив представник позивача в судовому засіданні 31.07.2018, даний договір та замовлення наявні у позивача тільки в такій копії, яка додана до позову.

Судом враховано, що в наданій позивачем копії замовлення №3925-1 від 13.09.2017 до договору зазначено підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" ОСОБА_5, однак, встановити чи наявний підпис вказаної особи на замовленні з копії, яка наявна в матеріалах справи, не вбачається за можливе, а як зазначено судом вище, оригіналу вказаного замовлення позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. З приписів ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"вбачається, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Надані позивачем копії договору, замовлення, не містять електронних підписів ні однієї, ні другої сторони.

З огляду на встановлені судом обставини, надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, роздруківка електронної переписки, копія договору№3925 від 06.09.2017 та замовлення №3925-1 від 13.09.2017, не приймаються судом в якості доказів в розумінні ст. ст.73-74, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, судом враховано, що позивач не направляв відповідачу оригіналів авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700, рахунку на оплату та акту наданих послуг.

Натомість відповідачу направлялись копії вказаних документів разом з претензією, що безпосередньо зазначено позивачем у відповіді на відзив.

Згідно із наявних в матеріалах справи рахунку на оплату №171661 від 19.09.2017 та акту надання послуг №171661 від 04.10.2017 сума наданих послуг становить 175092,25 грн., а згідно із копіями рахунку на оплату №171661/1 від 26.12.2017 та акту надання послуг №171661/1 від 26.12.2017 сума послуг - 183837,00 грн.

Надані позивачем в матеріали справи копії авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700 та замовлення №3925-1 від 13.09.2017 містять розбіжності щодо параметрів вантажу (товару), зокрема, розміру коробок, дати завантаження, ваги нетто/брутто, тощо.

Крім того, надані позивачем копії інших документів, зокрема, підтвердження про надходження вантажу від 03.10.2017, інвойсу № 1 від 17.07.2017, пакувального листа № 1 від 12.09.2017, довіреностей від 19.07.2017 виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" не підтверджують факту надання відповідних послуг відповідачу.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

В судовому засіданні 31.07.2018 представник позивача зазначив, що інших доказів в обґрунтування заявленого позову окрім тих, які наявні у матеріалах справи, позивач не може надати.

Також судом враховано, що представник позивача просив суд задовольнити клопотання про витребування доказів, подане до суду 31.07.2018, в якому позивачем заявлено про витребування у Київської митниці ДФС митної декларації, поданої декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю"ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" з метою митного оформлення товару ввезеного на територію України на підставі авіанакладної № 080 3314 5700 та у ДП Міжнародний аеропорт "Бориспіль" документів, що підтверджують отримання відповідачем товару згідно із вказаної авіанакладної. Проте, оскільки позивачем не доведено факту укладення з відповідачем договору на спірне перевезення, то документи про витребування яких заявлено позивачем не можуть спростувати встановлених судом висновків щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Крім того, вказане клопотання про витребування доказів було подане позивачем з порушенням строків встановлених Господарським процесуальним кодексом України для подання такого клопотання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, обставини на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" про стягнення 183 837,00 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ".

Судовий збір за розгляд справи та витрати на правову допомогу відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 10.08.2018.

Суддя О.В. Гулевець