Справа №2-189/07 2007 p.
Рішення
іменем України
19 лютого 2007 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С.В.
розглянувши в судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коблевської сільської Ради Березанського району, третя особа ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинне будівництво нерухомого майна, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду 08.02.2007 р. з позовом до відповідача Коблевської сільської Ради Березанського району, третя особа ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинне будівництво нерухомого майна. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06.08.2005 р. між ним та ОСОБА_2 було укладено договір на право користування земельною ділянкою під забудову (суперфіції) площею 0,04 га на території зони відпочинку „Коблеве" за адресою АДРЕСА_1 в межах території Коблевської сільської Ради Березанського району Миколаївської області, яка належить ОСОБА_2 на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 15.03.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1. В 2006р. на вищезазначеній земельній ділянці позивач самочинно побудував спальний будинок площею 123,36 кв.м. вартістю 43368 грн, господарську будівлю площею 3,94 кв.м. вартістю 808 грн., огорожу вартістю 19235 грн., ворота вартістю 786 грн. та ґанок вартістю 4291 грн. на загальну вартість 68488 грн.. 24.01.2007р. за його заявою Березанською філією Миколаївського МБТІ проведена технічна інвентаризація і виготовлений технічний паспорт на вказані споруди, що свідчить про їх повну будівельну готовність. Експертизою державного пожежного нагляду Березанського району від 31.01.2007р. підтверджено, що при усуненні недоліків режимного характеру, об"єкт відповідає вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки. Згідно висновку будівельної експертизи НОМЕР_2 від 07.02.2007р. по визначенню технічного стану будівельних конструкцій спального будинку і господарської будівлі, проведеної Інженерно-виробничим центром "Будреконструкція", будівництво виконано без порушення будівельних норм та правил. Тому на підставі ст..ст.413,415, п.5 ст.376 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на вищезазначене самочинно збудоване нерухоме майно, що розташоване в зоні відпочинку „Коблеве", Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги уточнив, пояснивши, що 16.08.2005 р. між ним та ОСОБА_2., який є власником земельної ділянки, було укладено безстроковий договір суперфіції, за яким ОСОБА_2 йому була передана земельна ділянка для забудови з подальшим правом власності на будівлі та споруди, збудовані на даній земельній ділянці та правом користування земельною ділянкою Після укладення договору він без належного оформлення документів на переданій йому під забудову земельній ділянці побудував спальний будинок на 3 квартири, на.який Березанською філією ММБТІ, після відповідних обмірів, йому видно технічний паспорт. Будівельна експертиза надала йому висновок про можливість експлуатації спального корпусу. Пожежний нагляд також надав висновок, згідно якого після усунення недоліків режимного характеру, які вони вже усунули, об"єкт відповідає вимогам пожежної безпеки. Просив визнати право власності на спальний будинок, господарчу будівлю і ґанок, від позовних вимог в частині визнання права власності на огорожу і ворота відмовився.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не заперечував.
Третя особа - ОСОБА_2 пояснив, що за договором купівлі-продажу від 15.03.2005р. він придбав на території Коблевської с/Ради земельну ділянку площею 1,2 га, на яку йому видано свідоцтво про право власності. 16.08.2005р. він уклав з позивачем договір суперфіції під забудову. Деякі пункти договору ними були закреслені, т.я. вони не дійшли згоди по цим пунктам і їх недійсність було оговорена в договорі. Договір в цілому було підписано ним, як власником землі, та позивачем. В кінці 2005р. позивачем побудовано спальний корпус, господарчі будівлі і ґанок, проти визнання права власності на які він не заперечує.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, третю особу, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Судом установлено, що 15.03.2005р між Березанською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 1,2000 га, розміщену в АДРЕСА_1 в межах території Коблевської сільської Ради для рекреаційного призначення для розміщення спального корпусу бази відпочинку «Валерія», належного покупцеві на праві власності (а.с.10-12).
16.08.2005р. між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. укладено договір на право користування земельної ділянкою під забудову (суперфіції), згідно якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1. прийняв право користування земельною ділянкою рекреаційного призначення площею 0,040га, яка розташована на території Коблевської сільської Ради Березанською району Миколаївської області. Відповідно до п.1.3 Договору об'єм будівництва визначається землекористувачем самостійно виходячи з вимог по використанню земель рекреаційного призначення. Відповідно до п.4.1. та п.4.2. Договору землекористувач має право користування земельною ділянкою в повному об'ємі та має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому під будівництво, набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і попередній власник (а.с.5-8).
За приписом ч.1 ст.413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користуванні іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Згідно до ч.ч.1 та 2 ст. 415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому в договорі та має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
Таким чином, договір, укладений між позивачем та власником земельної ділянки ОСОБА_2. відповідає вимогам закону.
Згідно до ч.1 ст.376 ЦК України будівництво , яке було здійснене без належного дозволу чи належно затвердженого проекту вважається самочинним.
Необхідність отримання дозволу на будівництво передбачена ч.2 ст.18 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 p., відповідно до якої будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад (або відповідних виконавчих органів у разі делегування їм таких повноважень), що визначено п.9 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р.
Крім того, для здійснення будівництва необхідно одержати також дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273.
Порядок затвердження проекту об'єкта архітектури визначається Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р.
Враховуючи, що у позивача затверджений проект і дозвіл на проведення будівельних робіт відсутні, виконане ним будівництво є самочинним.
Відповідно до вимог ч.ч.З-5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відсутність заперечень з боку власника (користувача земельної ділянки); відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Як вбачається з висновку ІВЦ «Будреконструкція» НОМЕР_2 по визначенню технічного стану будівельних конструкцій спального будинку поАДРЕСА_1 станом на лютий 2007 р. технічний стан основних тримаючих конструктивів об'єкта - задовільний, подальше використання основних тримаючих конструктивів можливе в установленному порядку (а.с.25-32).
З експертного висновку протипожежного стану спального будинку приватної особи ОСОБА_1., розташованого в з/в Коблеве, Березанського району від 31.01.2007р., виданного відділенням державного пожежного нагляду Березанського району вбачається, що при усуненні недоліків режимного характеру спальний будинок буде відповідати вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки (а.с.23-24).
Таким чином, оскільки позивач отримав земельну ділянку у встановленому порядку саме під збудований нерухомий об'єкт, тобто для призначеної мети, власник земельної ділянки заперечень щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не має, права інших осіб порушені не були, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спальний будинок площею 123,36 кв.м. вартістю 43368 грн., господарчу будівлю площею 3,94 кв.м. вартістю 808 грн. та ґанок вартістю 4291 грн., які розташовані в АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.