№2а-1224/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:
головуючого судді Стамбули М.І.,
при секретареві Ігнатенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державтоінспекції УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Державтоінспекції УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що винесена співробітником ДАІ постанова не відповідає вимогам Закону, оскільки протокол про адміністративне порушення не складався та позивачу не вручався, а постанову йому навіть не було направлено поштою, а отримав її лише після звернення до відділу ДАІ м. Херсона та отримав копію її 30.10.2009р., отже вважає, що строк на оскарження даної постанови він пропустив з поважних причин. Також, позивач зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушено вимоги ст.ст. 278, 279, 283 КУпАП, тому вважає, що постанова ВА № 060453 від 02.04.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 300грн. не відповідає вимогам Закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, постанова винесена за відсутністю належних, та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ним ПДР. Просить суд поновити йому строк на оскарження постанови, визнати незаконним розгляд справи про адміністративне правопорушення, скасувати постанову ВА № 060453 від 02.04.2009р. по справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з’явився, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.
Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, постановою ІДПС Ульяновського взводу прапорщика ОСОБА_2 від ВА № 060453 від 02.04.2009 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300грн., за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
В постанові вказується, що 02.04.2009 року о 09.56год. позивач керуючи автомобілем «Мазда» д/н. вт6987ае, на 244км. а/ш. Київ-Одеса, рухався зі швидкістю 134км/год., перевищивши швидкість на 44км/год., чим допустив порушення пункту 12,6-г ПДР України. Разом з постановою позивач отримав розпечатані фотокартки, на яких зображено належний йому автомобіль «Мазда», позначок на цих зображеннях швидкість якого автомобіля було зафіксовано приладом фіксації немає, а також позначок саме ким, яким засобом такі знімки було зроблено, а також те, що саме ці зображення є додатками до постанови.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні порушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні порушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення факту правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення, необхідно з ясувати: місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні порушення, доказами в справі про адміністративні порушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що використовуються при нагляді за виконанням дотримання Правил дорожнього руху, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст.254 Кодексу України про адміністративні порушення про вчинення адміністративного порушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою, або представником громадських організацій, чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, співробітником ДАІ протокол про адміністративне порушення, який відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні порушення та інструкції з організації провадження діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 22.10.2003р. № 1217 та зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 24.10.2003р. за № 974/8295, є документом що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою подальшого провадження у справі, не складався, під розписку позивачу як це передбачено ч.2 ст.254 цього Кодексу не вручався.
Вимірювач швидкості «Візір» на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, не відноситься до технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, про які йдеться в ст.258 Кодексу України про адміністративні порушення.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір», цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і в патрульному режимі, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є «умовними» і потребують настроювання приладу під конкретний тип автодороги. Функції автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки вимірювач швидкості «Візір» не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій, описані орієнтовні методи роботи з вимірювачем швидкості «Візір», де вказується на необхідність складання інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою вимірювача швидкості «Візір», що також узгоджується з вимогами ч.2 ст.254 Кодексу України про адміністративні порушення.
Згідно ч.5 ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках передбачених ст.258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак в порушення зазначених вимог Закону постанова по справі про адміністративне правопорушення позивачу не вручалася.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне порушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення позивачем швидкості руху, постанова не містить опис обставин які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Так, зображення яке додається до оскаржуваної постанови не доводить тієї обставини, що саме автомобіль позивача перебував у момент зйомки у місці дій, де обмежена максимальна швидкість 90км/год. На зображенні видно автомобіль «Мазда» та елементи дорожньої інфраструктури, що можуть знаходитись на будь-який ділянці автодоріг України в цілому, зображення не містить прив’язки до об’єктів, за місцезнаходженням яких можна встановити місцезнаходження автомобіля позивача на момент фіксації приладом «Візір», позначок на цих зображеннях швидкість якого автомобіля було зафіксовано приладом фіксації немає, а також позначок саме ким, яким засобом такі знімки було зроблено, а також те, що саме ці зображення є додатками до постанови.
Одночасно Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності лише у разі порушення обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Доказів находження автомобіля позивача, на момент зйомки у межах дії вимог обмеження швидкості згідно із Правилами дорожнього руху України відповідач не надав.
Відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч.1 ст.256 цього Кодексу.
У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто в його відсутність.
При таких обставинах Суд дійшов висновку, що постанова ВА № 060453 від 02.04.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 300грн. не відповідає вимогам Закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутністю належних, та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова скасуванню
Задовольняючи позов, суд враховує, що позивач строк на оскарження постанови пропущено з поважних причини, оскільки копію постанови він отримав після її надсилання співробітниками ДАІ 30.10.2009р.(копія супровідного листа № 6/14-4601) та враховуючи, що інспектором правопорушника не було зупинено для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є порушенням вимог наказу № 1111 від 13.11.2006р. «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», а саме: п.12.12.2 під час контролю за дорожнім рухом працівник ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху і в першу чергу на ті, що призводять до скоєння ДТП водіями та пішоходами, до яких належить перевищення встановленої швидкості руху та п.12.12.6 та враховуючи, що відповідно до вимог ст.268 КУпАП при винесенні інспектором постанови відносно позивача не було надано йому можливості скористатися жодним з наданих йому прав.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 4 ст. 71 КАС України, суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У зв’язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова ВА № 060453 від 02.04.2009р. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 300грн. складена інспектором ДАІ з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправною, а тому така що підлягає скасуванню.
Підстав для відмови у задоволенні позову судом не встановлено
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122, 268, 292, 293 КУпАП, ст.ст.6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову посадової особи ІДПС Ульяновського взводу прапорщика ОСОБА_2 Олексійовича ВА № 060453 від 02.04.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300грн. – скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя М.І. Стамбула