№ 2-а-3707/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
11 грудня 2009 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі, головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Бойчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа Головне Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про зобов’язання вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради зробити перерахунок та виплатити йому недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 2007-2009 років та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради призначити, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період 2007 - 2009 років
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що він є інвалідом 3 групи після участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання щорічної суми на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, проте управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради вказані види допомоги виплачували у значно менших розмірах.
В поданих до суду запереченнях відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень посилався на те, що дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсацій і допомоги в розмірах відповідних до мінімальної заробітної плати була зупинена Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, посилалась на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни в ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічна допомога на оздоровлення у 2007р. виплачувалась згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. №562, інвалідам І та II групи -120грн., інвалідам III групи, дітям-інвалідам - 90грн.
Також відповідач посилався на те, що на підставі ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачена виплата разової грошової допомоги, інвалідам І групи - десять, II групи - вісім, III групи - сім мінімальних пенсій за віком (в редакції статті Закону на 31.05.2005р.). Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік", (ст.71 п.13), дію ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, в той же час статтею 29 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено розмір виплат в 2007 році: інвалідам І групи -450грн., II групи -360грн., III групи -300грн. У 2008 році виплата разової допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснювалася відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.08р. №183, зокрема, інвалідам І групи-500грн., II групи-400грн., III групи-350грн.
Також відповідач посилалась на те, що позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення в судове засідання не з’явився без поважних причин.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5-го травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, щорічна грошова допомога на оздоровлення, передбачена ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була виплачена позивачу в червні 2007 року в розмірі 90 грн., в березні 2008 року в розмірі 90 грн. та в жовтні 2009 році в розмірі 90 грн., а разова грошова допомога була виплачена позивачу в квітні у 2007 році в розмірі 300 грн., в квітні 2008 році в розмірі 350 грн. та в квітні 2009 року в розмірі 380 грн.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України. Дію ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007 рік та на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, згідно із ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-У.
Зупинення ст. 13 даного закону на 2007 рік, передбачене п. 13 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Зупинення ст. 13 даного закону на 2008 рік, передбачене положенням розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році виплачується в розмірі трьох мінімальних зарплат. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону, дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.
Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» дію абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " було зупинено на 2007 рік та на 2008 рік у частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із законом - три мінімальні заробітні плати.
Зупинення дії абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", передбачене ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та розд.2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008.
Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2007 року, щорічної грошової допомоги на оздоровлення - в червні 2007року , а положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік втратили чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом, тобто після проведення виплат.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2008 року та щорічної грошової допомоги на оздоровлення - в березні 2008року ,а положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, тобто після проведення виплат.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч. З ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до і виконання на території України.
Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які діяли у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.
Крім цього, відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги та дію ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення, тому суд не може застосувати до спірних правовідносин норму, яка не діє.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку виплат за 2007-2008 роки, оскільки ОСОБА_1 були виплачені суми одноразової щорічної грошової допомоги у 2007 році -300 грн., в 2008 році – 350 грн. та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 року - 90 грн., в 2008 році – 90 грн., як і передбачено законами, які діяли на час призначення і виплати вищезазначеної разової допомоги.
Що стосується вимог в частині перерахунку виплат за 2009 рік, суд приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки після ухвалення відмовляє, оскільки після прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008., положення частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є чинними та не зміненими, отже у відповідності до вимог даних норм законів відповідач повинен діяти визначаючи позивачу розмір належних йому соціальних виплат.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 71, 122, 158, 159, 160, 163 КАС України, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 в 2009 році щорічної грошової допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги - неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2009 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя С.В. Шевченко