ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року

м. Харків

Справа № 619/894/18

Провадження № 22-ц/790/3572/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючого - Бровченко І.О.

суддів: Колтунової А.І., Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Гуржій І.В.,

інші учасники справи:

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року в складі судді Нечипоренко І.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ :

14 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження трирічного віку.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач ухиляється від обов'язку утримання дружини відповідно до ст. 84 СК України.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Харків аліменти на користь ОСОБА_1, на її утримання до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, трирічного віку, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 14 березня 2018 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилається на порушення норм процесуального права, передбачене п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 19 квітня 2018 року відповідно до отриманої повістки прибув до приміщення суду, однак суддя повідомила, що судове засідання не відбудеться у зв'язку з розглядом нею кримінальної справи, після чого він написав заяву про розгляд справи за його відсутності та віддав помічнику судді, не реєструючи заяву в канцелярії суду.

Вважає, що суддя позбавила його права на участь в судовому засіданні та розглянула справу за його відсутності.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 рокузакінчено підготовку апеляційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Призначено справу до розгляду судом апеляційної інстанції в приміщенні Апеляційного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26 червня 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що вважає рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року законним та обґрунтованим.

Посилаючись на ч. 3 ст. 211 ЦПК України, зазначила, що сторони 19 квітня 2018 року прибули до Дергачівського районного суду Харківської області для участі у судовому засіданні. Було роз'яснено, що вони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. У зв'язку з тим, що всі вимоги виклала в позові ОСОБА_1, а відповідач надав суду відзив, позивач та відповідач вирішили надати добровільно заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Ніякого примусу та обману щодо написання вказаної заяви з боку працівників суду та судді не було.

Вважає, що апелянт не довів фактів порушення його прав та інтересів, доводи апеляційної скарги є незаконними та необгрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 вересня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1. (а.с. 3).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2. (а.с. 4).

Дитина проживає з позивачем, що підтверджено довідкою про склад сім'ї, виданою Солоницівською селищною радою Дергачівського району Харківської області від 07 березня 2018 року за № 659 та підтверджується довідкою КП «СЖЕГ» Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 06 березня 2018 року за № 355 (а.с. 8, 12).

Відповідно до довідки Дергачівського управління праці соціального захисту населення від 13 березня 2018 року за № 07-16/230 ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в Дергачівському управлінні праці та соціального захисту населення та призначена з 01.05.2008 по 30.06.2018 допомога на дитину одинокої матері, утриманець ОСОБА_4 та з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2018 року допомога при народженні дитини, утриманець ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відповідно до діючого законодавства. (а.с. 13).

Згідно зі ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. ст. 77, 79 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні розміру аліментів суд виходив з того, що відповідач працездатний, за матеріалами справи нікому іншому аліменти не виплачує, позивач не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, підстави для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання дружини відсутні, докази неможливості такого утримання відповідачем суду не надані, клопотання щодо витребування доказів ним не заявлялись, домовленості щодо порядку утримання дружини сторони не дійшли, крім того, відповідач визнає право дружини на утримання до досягнення сином трирічного віку.

Висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню є правильним.

Стосовно довід апеляційної скарги про порушення судом п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, про те, що суддя позбавила його права на участь в судовому засіданні, розглянула справу за його відсутності необхідно зазначити наступне.

П. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручили, повертається до суду.

Ст. 43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників справи, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, та не заперечується самим відповідачем, який в апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до отриманої судової повістки 19 квітня 2018 року прибув до приміщення суду. (а.с. 21).

Відповідно до наведених вище положень законодавства брати участь у судових засіданнях, подавати заяви та клопотання є правом учасників справи.

Так, згідно матеріалів справи, 19 квітня 2018 року до суду ОСОБА_1 подано заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, справу розглядати у її відсутність, що підтверджується вхідним штампом Дергачівського районного суду Харківської області за № 7397/18 від 19 квітня 2018 року (а.с. 22).

19 квітня 2018 року ОСОБА_2 до суду подано заяву, згідно якої проти позову заперечував, просив врахувати його письмові пояснення, справу розглядати за його відсутності, що підтверджується вхідним штампом Дергачівського районного суду Харківської області за № 7402/18 від 19 квітня 2018 року. (а.с. 23).

Таким чином, враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у суду матеріалів, отже, рішення суду ухвалене з дотриманням норм процесуального права, посилання апелянта на порушення судом п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є помилковим.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Доводи апелянта про те, що він написав заяву під впливом обману з боку судді, до рішення були внесені завідомо неправдиві відомості, не можуть бути предметом розгляду під час апеляційного перегляду, оскільки згідно положень чинного законодавства це не є повноваженням суду апеляційної інстанції.

Надана апелянтом роздрукована скарга на дії судді не є належним та допустимим доказом неправомірних дій судді.

04 липня 2018 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано заяву, в якій він зазначив, що отримавши апеляційну скаргу Дергачівським районним судом було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду, просив приєднати до матеріалів справи копію постанови державного виконавця від 07 червня 2018 року про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року у справі № 619/894/18, яке не набуло чинності і є предметом оскарження та копію скарги на державного виконавця від 03 липня 2018 року.

11 липня 2018 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано заяву про приєднання до матеріалів справи нових доказів, а саме: довідки ТОВ «Флєксс» від 10 липня 2018 року, згідно якої за постановою про звернення стягнення на заробітну плату, та інші доходи боржника ВП № 56542439 від 14.06. 2018 року з його заробітної плати за червень 2018 року утримано заборгованість у розмірі 875, 28 грн. та перераховано 09 липня 2018 року платіжним дорученням № 25588 від 06 липня 2018 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що було відкрито виконавче провадження на примусове виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року у справі № 619/894/18, яке не набуло чинності, видано виконавчий лист та утримано заборгованість із заробітної плати за виконавчим провадження, та поданих до суду апеляційної інстанції нових доказів, необхідно зазначити, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, питання пов'язані з виконанням судового рішення не є предметом розгляду цивільної справи № 619/894/18. Апеляційна скарга була подана в установлений законом строк, у зв'язку із чим, питання про зупинення дії рішення суду першої інстанції не приймалось.

Апеляційна скарга та відзив на позовну заяву не містять доводів щодо відсутності можливості ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, які є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України і доводами скарги не спростовується, судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального праві, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 серпня 2018 року.

Головуючий -

Судді :