Справа №295/5873/18

Категорія  45

2/295/2065/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Скришевської О.Р.,

учасників справи:

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/5873/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 2 по пров. Яна Охоцького у м. Житомирі, мотивуючи позов тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2007 року позивачка є власницею вказаного будинку, у якому також зареєстрований відповідач - її син, який за вказаною адресою не проживає з квітня 2014, а проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі, яка належить на праві приватної власності відповідачу, а також його батьку ОСОБА_3 та позивачці ОСОБА_1 Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням знятися з реєстрації за адресою м. Житомир, пров. Я. Охоцького, 2, однак відповідач на такі прохання не реагує, а реєстрація відповідача за місцем проживання у будинку, який належить на праві власності позивачці порушує права ОСОБА_1 як власника будинку.

Відповідачем відзив не поданий, про наявність поважних причин ненадання відзиву суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити, додатково пояснивши, що за адресою м. Житомир, пров. Я. Охоцького, 2 вона проживає з двома малолітніми дітьми, відповідач за вказаною адресою не проживає із 2014 року, у будинку відсутні будь-які його речі, із відповідачем склалися неприязні відносини, син не бажає проживати з матір’ю, а проживає з батьком за іншою адресою.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі шляхом опублікування оголошення на сторінці офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, у якій розгляд справи просив проводити без його участі та зазначив, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Допитана у судовому засідання у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та є сусідкою позивачки, позивачка тривалий час не проживає з чоловіком, біля чотирьох років з позивачкою також не проживає син ОСОБА_2, який проживає з батьком за іншою адресою, позивачка проживає з двома малолітніми дітьми, старший син позивачку не відвідує, його речей у будинку позивачки свідок не бачила, позивачка перешкоди у проживанні сина за вказаною адресою не чинить.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинком № 2 по пров. Яна Охоцького в м. Житомирі, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.07.2001 року (а.с. 7).

Зі змісту довідки № 953 від 24.04.2018 року, яка видана Приватним підприємством «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4», що за адресою: м. Житомир, пров. Яна Охоцького, 2, зареєстрований, зокрема, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18).

Згідно акту, який складений 07.05.2018 року комісією у складі паспортиста Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4» ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та головного інженера Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4» ОСОБА_7, у присутності сусідів ОСОБА_8, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та по місцю реєстрації не проживає з 2014 року (а.с. 17).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно з положеннями ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивачка правомірно вимагає усунення будь-яких порушень її прав, в даному випадку шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки, як доведено в суді, відповідач не є співвласником будинку та не проживає в ньому.

Відповідно до частини 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи, які встановлені судом та підтверджені належними доказами, та керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком №2, який знаходиться за адресою: м. Житомир, пров. Яна Охоцького.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце реєстрації: м. Житомир, пров. Я. Охоцького, 2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_2.

Третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, майдан ОСОБА_9, 6.

Повне судове рішення складено 10.08.2018 року.

Суддя Н.В. Ведмідь