Справа № 2а – 33
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ
06 січня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого – Руденко В.В.
при секретарі – Корнєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора відділу дорожнього руху відділу державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України у м. Севастополь майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП;
- скасувати постанову відповідача № СН 019406 від 17 жовтня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень за те, що він, керуючи автомобілем здійснив обгін транспортного засобу через суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив Правила дорожнього руху та закрити провадження по адміністративній справі;
Вимоги мотивовані тим, що порушень Правил дорожнього руху він не допускав. Працівник ДАЇ безпідставно його зупинив та склав протокол про адміністративне правопорушення. Підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за здійснення обгону транспортного засобу при наявності суспільної лінії дорожньої розмітки на 67 км., автодороги Ялта – Севастополь не має, оскільки на зазначеному кілометрі автодороги така розмітки відсутня. Вважає, що доказів порушення ним Правил дорожньої розмітки у працівників ДАІ не було. В його діях відсутній склад правопорушення та провадження по справі повинно бути закрито.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини свого неприбуття у судове засідання суд не повідомив. На пропозицію суду, відповідно до ухвали суду від 17 грудня 2009 року „Про відкриття провадження по справі”, заперечення на позовну заяву та оригінали адміністративної справи суду не надав. Тим самим відповідач не побажав висловити свої заперечення проти позову та надати докази в їх підтвердження.
Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату , час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення повинно здійснюватись на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу має провадитися у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Судом встановлено, що відповідно до постанови № СН 019406 інспектора відділу дорожнього руху відділу державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України у м. Севастополь ОСОБА_2, від 17 жовтня 2009 року на ОСОБА_1, «накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривен» за те, що він 17 жовтня в 15 годин 20 хвилин на автодорозі Ялта – Севастополь, 67 км., керуючи автомобілем марки „ Форд Транзит” державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу через суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В підтвердження обставин на яких ґрунтується вимоги позивача, він надав суду лист начальника Служби автомобільних доріг в м. Севастополі від 04 січня 2010 року , згідно якого на 67 - 68 км., по напрямку руху в сторону м. Севастополь на автодороги Ялта – Севастополь мається лише дорожня розмітка 1.5. – „ поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги; позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку ”.
На пропозицію суду відповідно до ухвали суду від 17 грудня 2009 року „Про відкриття провадження по справі” відповідачу в строк до 06 січня 2010 було запропоновано надати суду свої заперечення та докази в їх підтвердження відносно заявлених позовних вимог керівнику відділу Державної автомобільної інспекції оригінал адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності від 17 жовтня 2009 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП відповідно до постанови № СН 019406. Однак вказана адміністративна справа суду для дослідження у судовому засіданні надана не була. Відповідно, відповідач не побажав надати суду докази в підтвердження того, що позивач на законних підставах був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Суду не надано будь – яких доказів того, що ОСОБА_1, здійснив обгін транспортного засобу через суспільну лінію дорожньої розмітки 1.1.
Обов’язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Надана позивачем фотокопія протоколу про адміністративне правопорушення № СН 019406 від 17 жовтня 2009 року складеного відносно ОСОБА_1, не може бути прийнята судом як доказ винуватості позивача, оскільки він не відповідає вимогам допустимості.
Вказана фотокопія протоколу не посвідчена належним чином. Рукописні записи в цьому документі неможливо прочитати та зрозуміти їх зміст . Оригінал вказаного документу відповідач суду надати не побажав , незважаючи на вимоги суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 71 КАС України доказування законності своїх дій покладено саме на посадову особу , або колегіальний орган , який вчинив дію, що оспорюється в судовому порядку позивачем .
За таких обставин постанова № СН 019406 від 17 жовтня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за порушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 2, 7, 11, 71 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора відділу дорожнього руху відділу державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України у м. Севастополь майора міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП ;
Постанову № СН 019406 від 17 жовтня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення - скасувати;
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити .
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський адміністративний Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: