КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/10306/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 рокуз м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по не проведенню списання безнадійної заборгованості.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 24 квітня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року та прийняти нову постанову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2017 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з листом №01-692, в якому просив розглянути питання щодо списання безнадійного боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та земельного податку з юридичних осіб.

Листом від 19 серпня 2017 року №25833/10/26-15-17-07-32 контролюючий орган повідомив позивача про відсутність правових підстав для визнання боргу безнадійним, як наслідок, відсутності підстав для його списання, оскільки рішення суду, а саме постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2014 року, якою задоволено позов ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, станом на 18.08.2017 року не виконано.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року за №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок №577).

Так, згідно п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України унормовано, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, процедура списання безнадійного податкового боргу визначена порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок).

Пунктом 3.2 Порядку № 577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Тобто, з аналізу вищевказаних норм, слідує що податковий борг вважається безнадійним та підлягає списанню тільки після прийняття відповідного рішення керівником органу.

Законом України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, статтею 19-1 визначено функції контролюючих органів, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу. Зокрема, контролюючі органи здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Водночас, статтею 19-3 Податкового кодексу України передбачено, що Державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно пп. 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Отже, на даний час саме до повноважень Головного управління ДФС належить функція списання безнадійного податкового боргу, тоді, як державні податкові інспекції наразі не наділені такими повноваженнями.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач по справі (ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві ) позбавлений можливості вчинити дії, щодо яких заявлений позов.

Також колегія суддів підкреслює, що відповідно до ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Положення зазначеної норми процесуального права надають можливість заміни належної сторони виключно на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.

Таким чином, при здійсненні апеляційного перегляду справи, суд не уповноважений на вчинення таких дій і повинен відмовляти у задоволенні позову, оскільки названий суб'єкт спірних правовідносин не повинен відповідати за вказаним адміністративним позовом.

При розгляді справи у суді першої інстанції, позивач з власної ініціативи, а також і учасники процесу не порушували питання щодо заміни належного відповідача у справі, а відтак звернені позовні вимоги до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволенню не підлягають.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2014 року №826/1306/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, задоволено позов ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового органу ПАТ «Київзндіеп», а тому у позивача у цій частині відсутній борг, який би підлягав списанню як безнадійний.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення позовних вимог ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву».

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Н.М. Літвіна