П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року м. Рівне

справа № 560/387/18

провадження № 22-ц/787/1433/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України

розглянув у письмовому провадженні без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області в складі судді Оборонової І.В. від 5 червня 2018 року, проголошеного в 16год.44 хв. в м. Дубровиця, повний текст якого складено 14 червня 2018року

в с т а н о в и в

15.03.2018року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на свою користь 63741,60 грн. завданої в результаті ДТП його автомобілю шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 грудня 2014 року о 6-00 год., за участю автомобілів марки "Volkswagen Passat", під керуванням ОСОБА_5 без державного номерного знаку та марки «ВАЗ-21150», з державним номерним знаком НОМЕР_1, під керуванням позивача, на автодорозі "Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля" (в районі с.Колки Дубровицького району Рівненської області) сталася ДТП, внаслідок якої його автомобілю спричинені механічні пошкодження.

Винним у даній транспортній пригоді визнаний ОСОБА_5, що стверджується постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ВАЗ-21150» згідно експертного висновку від 26.10.2015 року становить 62541,60 грн. та 1200 грн. витрат на експертні послуги.

ОСОБА_5 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тому шкоду має відшкодувати відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі МТСБУ). Позивач звертався до МСТБУ із заявою про відшкодування шкоди, проте його заява була залишена без задоволення.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 5 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення сулу мотивоване тим, що позивач порушив вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо подачі відповідачу не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП письмового повідомлення про ДТП встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України зразка, а також вказані у цьому законі необхідні документи. Неподання повідомлення та пакету документів позбавило можливості МСТБУ провести огляд автомобіля та визначити розмір шкоди у встановленому законом порядку.

В поданій апеляційній скарзі позивач покликається на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та постановити нове-про задоволення його вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він виконав свій обов'язок перед страховиком - ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», з якою ним укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та повідомив його про ДТП.

Вважає висновок суду про те, що він зобов'язаний був повідомити ще й відповідача про ДТП таким, що не ґрунтується на п.33.14 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Доводить про безпідставність застосування судом норм пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 цього ж Закону, оскільки факт ДТП, причини та обставини її настання, розмір заподіяної шкоди встановлені належними та достовірними доказами.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подавався.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2014 року о 06-00 год., ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Passat" без державного номерного знаку, на автодорозі сполученням "Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля", а саме в районі с.Колки Дубровицького району Рівненської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не справився з керуванням, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21150» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керування позивача, в результаті чого сталося ДТП та транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП .

Згідно копії звіту №49/15 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ-21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, внаслідок пошкодження у ДТП, станом на 12 липня 2015 року, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «ВАЗ-21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП станом на 12 липня 2015 року складає з ПДВ - 62541,60 грн. Вартість відновлювального ремонту КТЗ Свр складає - 71493,24 грн., а отже відновлювати колісний транспортний засіб економічно не доцільно.

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не застрахована.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто обов'язок по виплаті страхового відшкодування потерпілому у ДТП, у випадках передбачених вказаним законом лежить на МТСБУ і висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним.

Суд першої інстанції на підставі пункту 33.1, статті 33, пунктів 35.1,35.2 ст.35, пункту 37.1 ст.37Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також прийшов до обґрунтованого висновку про те, що наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Проте такий обов'язок повідомляти страховика лежить на страхувальнику або водію забезпеченого транспортного засобу, який винний у ДТП, а тому висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем обов'язку щодо повідомлення МТСБУ про ДТП не ґрунтується на законі.

Окрім цього, суд першої інстанції не звернув уваги й на те, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП застрахована не була, то сам по собі факт неповідомлення про настання страхового випадку МТСБУ не може бути покладений в основу ухвалення рішення.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Дубровицького районного суду від 7.07.2016року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 63 741,60грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яке набрало законної сили. На його виконання виданий виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні у ДВС. Згідно відмітки на ньому, виконавче провадження завершене на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».(а.с.124)

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постановах від 20 січня 2016 року № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року в справі № 6-725цс16, потерпілий як кредитор вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика (МТСБУ), у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика (МТСБУ) та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач, стягнувши рішенням суду в винної особи ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану транспортному засобу у наслідок ДТП у повному обсязі у сумі 63 741,6грн., відмовився від свого права вимоги до страховика та скористався своїм правом одержання повного відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

Оскільки рішенням Дубровицького районного суду від 7.07.2016 року вже вирішено спір щодо відшкодування шкоди у повному обсязі, і на користь ОСОБА_3 стягнуто кошти з винної особи, тому вирішення питання про відшкодування цієї ж шкоди із МТСБУ в іншій справі є безпідставним та суперечить конституційному принципу обов'язковості судових рішень.

Таким чином позовні вимоги до МТСБУ про стягнення страхового відшкодування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що відповідно дост.376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову за безпідставністю у задоволенні позову.

Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі позову та апеляційної скарги слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376,381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 5 червня 2018 року скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.

Боймиструк С.В.