КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                  Справа № 2-488/09

        Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року                                                                                                         м. Макіївка

    Кіровський  районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                        головуючий   суддя                     Перевєрзєв М.М.

                        при секретарі                               Покашовій В.Г.

                        за участю позивача                     ОСОБА_1

                        представників відповідачів        ОСОБА_2    

                                                                                                                                           ОСОБА_3                                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду у м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області  про визнання порушеними його прав щодо недоторканості ділової репутації, поваги та гідності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

                13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_4 про порушення його прав щодо недоторканості ділової репутації, поваги та гідності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги здійсненням відповідачем неправомірних дій і некоректної поведінки при виконанні службових обов’язків, чим відповідачем порушено його конституційне право на захист честі та гідності.

                У судовому засіданні на підставі статті 33 Цивільного процесуального кодексу України до участі у справі ухвалами від 2 грудня 2008 року та 6 квітня 2009 року залучені як співвідповідачі Державна податкова адміністрація у Донецькій області та Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.            

                У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини і факти, викладені у позовних заявах, та зазначив, що 25 лютого 2008 року за наявністю направлення на перевірку № 000307 від 25.02.2008 р. старшими державними податковими ревізорами – інспекторами Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснено перевірку магазину ПП ОСОБА_7 за адресою: м. Макіївка, вул. Ковалевської, буд. 8. За результатами перевірки було складено акт № 050835/32-313-000264 від 25.02.09 р., в якому було зафіксовано факт находження у магазині 27 пляшок горілки, які були марковані марками акцизного збору, що викликали сумнів щодо їх походження.  Про встановлений факт він листом від 27 лютого 2008 р.  повідомив прокуратуру Донецької області. 20 серпня 2008 року  ОСОБА_4 – старший оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією ДПА у Донецькій області прийшов до його службового кабінету з незнайомим  чоловіком і в його присутності без законних підстав повідомив про складання стосовно нього протоколу про вчинення корупційного діяння, який наполегливо, з підвищенням голосу запропонував йому підписати, при цьому не надав документу для ознайомлення, у зв’язку з чим він відмовився від підписання протоколу.  

                Дії стосовно нього ОСОБА_4, який особисто був зацікавлений у незастосуванні до суб’єкта підприємницької діяльності штрафних санкцій за допущені порушення законодавства, вважає неправомірними і некоректними, які порушують його особисті немайнові права, оскільки він привів до його службового кабінету незнайому особу, яку не представив, у його присутності та членів колективу поширив недостовірну і негативну інформацію про порушення ним вимог Закону «Про боротьбу з корупцією», чим суттєво принизив його честь, гідність та ділову репутацію.

                Виходячи з викладеного, позивач просить суд визнати, що такими протиправними діями відповідача порушені його конституційні права щодо недоторканості ділової репутації, поваги до гідності і честі, та у зв’язку з чим стягнути на його користь з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди – витрати на придбання лікарських препаратів у наслідок погіршення стану здоров’я у сумі 3021 грн. 76 коп. та компенсацію моральної шкоди у сумі 3000 грн.

  Відповідач ОСОБА_4, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки, у зв’язку з чим суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

                 Державна податкова адміністрація у Донецькій області  позов ОСОБА_1 не визнала, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача – старший державний податковий інспектор відділу правової експертизи нормативно-правових актів юридичного управління ОСОБА_2, заперечував позовні вимоги, пояснивши, що Державна податкова адміністрація у Донецькій області не порушувало прав позивача, тому, посилаючись на положення ст. 1174 ЦК України, стверджував, що шкода, заподіяна позивачу діями ОСОБА_4, повинна бути  відшкодована державою.

                Представник відповідача головного управління Державного казначейства України у Донецькій області  – головний спеціаліст - юрисконсульт ОСОБА_3 позов не визнав та, посилаючись на положення статей 1166, 1167 ЦК України, зазначив, що майнова та моральна шкода заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, яка завдала матеріальну та моральну шкоду.  

   Вислухавши пояснення позивача, представників співвідповідачів, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

За наявністю направлення на перевірку  № 000307 від 25 лютого 2008 р. старшими державними податковими ревізорами – інспекторами Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснено перевірку магазину ПП «ОСОБА_7П.» за адресою: м. Макіївка, вул. Ковалевської, буд. 8. За результатами перевірки було складено акт № 050835/32-313-000264 від 25 лютого 2008 р. , в якому було зафіксовано факт находження у магазині 27-ми пляшок горілки особливої „Кринична” місткістю 0,5 л, виробленої 28 січня 2008 р. ТОВ „МАК і ДОН” м. Макіївка, які були марковані марками акцизного збору, що викликали сумнів щодо їх походження.

Про встановлений факт начальник регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_1 листом від 27 лютого 2008 р. за № 436/10/32-313 повідомив прокуратуру Донецької області з метою перевірки даного факту та вирішення питання у встановленому законом порядку.

Рішенням начальника регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_1 від 21 серпня 2008 року № 050556 стосовно фізичної особи- підприємця ОСОБА_7 за порушення вимог законодавства під час провадження діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом алкогольних напоїв, застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 2700 грн.

За завданням прокуратури Донецької області та прокуратури м. Макіївки відповідно до інформації начальника управління ОСОБА_1 від 27.02.2008 р. співробітниками ГВГГМ м. Макіївки 3 квітня 2008 р. було проведено перевірку магазину ПП ОСОБА_7, за результатами якої була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Як зазначено у матеріалах перевірки, фактів порушень, які були вказані у акті перевірки робітниками Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_8, встановлено не було.

Старшим уповноваженим з особливо важливих справ сектору по обслуговуванню обласного апарату відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Донецькій області ОСОБА_4 за результатами службової перевірки, проведеної у відношенні співробітників Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, складено висновок № 172/27 від 20.08.2008 року, згідно якого визнано: 1. Службову перевірку закінчити, факти щодо порушення ЗУ «Про боротьбу з корупцією» з боку начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_1 вважати такими що підтвердилися. 2. Визнати дії начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_1, такими що суперечать вимогам п. «г» ч.1 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» на підставі чого скласти у відношенні вказаної особи протокол про порушення ЗУ «Про боротьбу з корупцією». 3. Протокол направити до Київського районного суду м. Донецька для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Зазначений висновок в цей же день погоджено з начальником сектору ВБК в ОДПС ДПА у Донецькій області ОСОБА_9 та затверджено виконуючим обов’язки начальника відділу ОСОБА_10

На підставі висновку 20 серпня 2008 року ОСОБА_4 складено адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1, який порушив вимоги пункту «г» частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а саме: вніс в офіційні документи неправдиві відомості, та надав недостовірну інформацію до державних органів, на підставі чого може бути притягнений завідомо невинний до адміністративної чи кримінальної відповідальності, чим завдав матеріальної шкоди (520 грн.) та моральних травм господарям магазину ОСОБА_11 та ОСОБА_7 (пояснення ОСОБА_11О.).

Зі змісту протоколу убачається, що протокол про скоєння правопорушення, пов’язаного з порушенням спеціальних обмежень, встановлених у відношенні державних службовців, складено в приміщенні Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Донецькій області, протокол почато у 12 годин 08 хвилин,  закінчено – у 12 годин 28 хвилин. ОСОБА_1 відмовився у вивченні та підпису у протоколі.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 5 вересня 2008 року провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про порушення спеціального обмеження, передбаченого п.”г” ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією ”, було закрито у  зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 р.  позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_7 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 2700 грн. задоволено.

Відповідно до вимог статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова особа чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Як роз’яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Підстави і порядок адміністративного провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, врегульовані у статті 12 Закону України від 5 жовтня 1995 року № 356/95 ВР «Про боротьбу з корупцією» (далі – Закон), в якій зазначено, що протокол про вчинення корупційного діяння або іншого, правопорушення, пов’язаного з корупцією, складається органами, зазначеними у пунктах «а», «а-1» і «б» статті 4 цього Закону, а у разі, коли факт вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, що не містить складу злочину, - також слідчим або прокурором. Підставою для складання протоколу є  достатні дані, які свідчать про наявність в діянні особи ознак корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Боротьбу з корупцією згідно пункту «а-1» частини 1 статті 4 Закону ведуть відповідні підрозділи податкової міліції.

Згідно п.4.1.4 функціональних обов’язків старший оперуповноважений з ОВС сектору  по оперативному обслуговуванню обласного апарату відділу по боротьбі з корупцією  в органах державної податкової служби ДПА у Донецькій області підполковник податкової міліції ОСОБА_4 повинен проводити у встановленому законом порядку перевірки за матеріалами про корупційні діяння працівників органів ДПС, виконувати письмові доручення слідчих, прокурорів відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що при складанні даного адміністративного протоколу відповідач діяв як уповноважена посадова особа при виконанні службових обов’язків від імені податкової міліції.

 За приписами статті 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення, як встановлено у статті 256 КпАП України, зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім*я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про вчинення корупційного адміністративного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складання надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

Особа, що склала протокол про вчинення корупційного адміністративного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складання протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено» (частини 2 і 3 статті 257 КпАП України).

Зі змісту спірного протоколу про корупційне діяння убачається, що при його складанні були дотримані вимоги статті 256 КпАП України.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що 20 серпня 2008 року ОСОБА_4 разом з незнайомим чоловіком, який відмовився представитись, прийшли до службового кабінету начальника управління ОСОБА_1 ОСОБА_4 звинуватив ОСОБА_1 у скоєнні корупційного діяння, наполегливо примушував його підписати адміністративний протокол, при цьому вів себе некоректно.

З інформації начальника ВБК в ОДПС ДПА у Донецькій області від 08.05.2009 року убачається, що при ознайомленні ОСОБА_1 з протоколом про вчинення корупційного діяння, був присутній старший оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією в ОДПС ДПА у Донецькій області ОСОБА_13

Протокол про адміністративне правопорушення від 20.08.2008 року не встановлює для ОСОБА_1 будь-яких правових обов’язків, тому оскарження дій щодо факту його складання, не передбачений чинним цивільним законодавством як спосіб захисту прав.

У пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо), і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної осіб.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У матеріалах справи відсутні об’єктивні, беззаперечні докази про особисту зацікавленість ОСОБА_4 у складанні протоколу про адміністративну відповідальність стосовно ОСОБА_1, оскільки висновок про наявність у діях позивача складу корупційного діяння погоджено і підтримано керівниками відділу по боротьбі з корупцією податкової міліції.

Факт складання адміністративного протоколу, відмова службової особи податкової міліції ОСОБА_4 представитись секретарю начальника управління з метою внесення в журнал реєстрації та назвати прізвище іншого працівника відділу по боротьбі з корупцією  податкової міліції, а також наполегливість ОСОБА_4 у необхідності підписання ОСОБА_1 протоколу про корупційне діяння не можуть об’єктивно вважатися діями з поширенням недостовірної  та негативної інформації щодо позивача.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України роз’яснені положення Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94 ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діям органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», однак позивач наполягає на позові тільки відносно ОСОБА_4

За таких обставин, згідно з положеннями статті 11 ЦПК  України «Диспозитивність цивільного судочинства» суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приписами статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим чи органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи викладене, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 при складанні адміністративного протоколу стосовно начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_1, здійснював свої повноваження посадової особи в межах своїх повноважень, виконуючи службові обов’язки, і не допустив поширення у такий спосіб недостовірної інформації, тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1).

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз’яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), у пункті п’ятому якого зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У даних правовідносинах відшкодування матеріальної і моральної шкоди є похідним від результату розгляду позовних вимог про захист гідності, честі та ділової репутації фізичної особи, тому у зв’язку з відмовою судом ОСОБА_1 у цих вимогах, позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення судових витрат.    

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 277, 1166, 1167, 1174 Цивільного кодексу України,   суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до ОСОБА_4, співвідповідачів - Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про порушення його прав щодо недоторканості ділової репутації, поваги та гідності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та стягнення судових витрат відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.    

    Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання такої заяви.

Суддя: (підпис)                                                                                     З оригіналом згідно.

                                                                                                                Рішення набрало законної сили

                                                                                                                «_____» ______________ 2009 р.

                                                                                                                 Суддя:                     М.М. Перевєрзєв