УХВАЛА

26 червня 2018 року

м. Київ

справа № 644/2141/16-ц

провадження № 61-21159св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД»,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» (далі - ТОВ Фірма «Елавус ЛТД») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

В обґрунтування позову посилалася на те, що працювала у відповідача на посаді лаборанта та звільнилася за власним бажанням 31 грудня 2013 року. Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 березня 2014 року, який набрав законної сили 17 квітня 2014 року, стягнено з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 7 971,28 грн, яка виплачена 3 грудня 2015 року.

На підставі викладеного просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 січня 2014 року по 2 грудня 2015 року у розмірі 56 252 грн та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 43 713,62 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року позов задоволено. Стягнено з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 січня 2014 року по 2 грудня 2015 року у розмірі 56 252 грн та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 43 713,62 грн, а всього 99 965,62 грн.

Стягнено з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 999,65 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено. Зменшено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 33 953,79 грн, розмір компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати - до 6 191,51 грн; загальну суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача зменшено до 40 198 грн.

Зменшено суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, до 551,20 грн.

У лютому 2017 року ТОВ Фірма «Елавус ЛТД» подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі. Зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі.

13 квітня 2017 року сторони подали спільну заяву про затвердження мирової угоди наступного змісту:

«Мирова угода у цивільній справі № 644/2141/16-ц

м. Харків 23 березня 2017 року

ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12 вересня 2007 НОМЕР_1, АДРЕСА_2) (надалі - Позивач),

Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ЕЛАВУС ЛТД» в особі директора Чупири АнатоліяМихайловича, який діє на підставі Статуту, яке знаходиться за адресою: 63002, Харківська обл., Валківський район, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 5 (надалі - Відповідач), разом - сторони, окремо - Сторона,

з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок та практики однакового застосування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ одних і тих самих норм матеріального права, що визначені положеннями ст. 117 КЗпП України, ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у подібних правовідносинах (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2017 у справі № 643/2007/16-ц), дійшли висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладення між Сторонами мирової угоди на наступних умовах:

1. ПРЕДМЕТМИРОВОЇ УГОДИ

1.1. Позивач та Відповідач визнають, що грошова вимога Позивача про стягнення суми середнього заробітку за період затримки розрахунку є погашеною відповідно до вимог ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на підставі пункту 3 ухвали Господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі № 922/3048/15.

1.2. Відповідач визнає відповідальність перед позивачем за затримку розрахунку при його звільненні та зобов'язується здійснити відшкодування у розмірі 25 465,34 грн.

1.3. Відповідач визнає зобов'язання по сплаті суми компенсації за нараховану, але не виплачену заробітну плату за період по 2 грудня 2015 року з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 645,88 грн.

1.4. Відповідач сплачує на користь Позивача грошові кошти, у порядку і у строк, визначений п. 3.1. цієї мирової угоди.

1.5. Підписанням цієї мирової угоди Сторони підтверджують повне врегулювання спору між ними, що призвів до подання ОСОБА_4 позову до ТОВ ФІРМА «ЕЛАВУС ЛТД» про стягнення середнього заробітку за період затримки та компенсації за нараховану, але не виплачену заробітну плату.

1.6. Позивач підтверджує, що з моменту визнання судом цієї мирової угоди (за умови виконання п.п. 1.2, 1.3, 3.1 цієї мирової угоди) Позивач не матиме жодних претензій чи майнових або немайнових вимог до Відповідача щодо стягнення сум середнього заробітку за період затримки та компенсації за нараховану, але не виплачену заробітну плату.

1.7. Сторони стверджують, що ця мирова угода не суперечить їх інтересам та не порушує їх прав. Наслідки закриття провадження у справі на підставі ст. 206 ЦПК України сторонам роз'яснені та зрозумілі.

2. ОБОВЯЗКИ СТОРІН

2.1. Відповідач зобов'язується здійснити на користь Позивача виплату у розмірі, в порядку і строки, визначені цією мировою угодою.

2.2. Позивач зобов'язаний прийняти грошові суми, зазначені у п.п. 1.2, 1.3 цієї мирової угоди.

3. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

3.1. Грошова сума у розмірі 30 111 грн 22 коп. (тридцять тисяч сто одинадцять гривень 22 коп.), сплачується відповідачем позивачу шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок № НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ВОСТОК» МФО 307123, код ЄДРПОУ 26237202 протягом п'яти робочих днів з дня отримання Відповідачем ухвали суду про визнання цієї мирової угоди.

4. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

4.1. Всі судові витрати, понесені кожною із сторін під час розгляду справи, не підлягають відшкодування іншою стороною.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

5.1. У разі порушення сторонами своїх зобов'язань за цією мировою угодою, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

5.2. У разі несплати відповідачем грошових коштів у розмірі, у порядку та строки, визначені п.п.1.2, 1.3, 3.1 цієї мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 40 145 грн 30 коп. за вирахуванням здійснених Відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

6. СТРОК ДІЇ МИРОВОЇ УГОДИ

6.1. Дана мирова угода набирає чинності з дати її визнання судом у встановленому законом порядку та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

7. ІНШІ УМОВИ

7.1. Мирова угода складена у трьох оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін та один примірник - для суду.

7.2. В частині умов, не врегульованих даною мировою угодою, сторони керуються чинним законодавством України.

7.3. Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміна підпорядкованості чи форми власності відповідача, ця угода зберігає силу для правонаступника цієї сторони.

Позивач (підпис) ОСОБА_4

Представник Позивача (підпис) ОСОБА_6

Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ЕЛАВУС ЛТД» (скріплений печаткою підпис) А. М. Чупира»

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту шостого розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту четвертого пункту першого розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст заяви про затвердження мирової угоди та мирової угоди від 23 березня 2017 року, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з пунктом п'ятим частини першої, частиною другою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

У зв'язку зі спливом значного часу від дня звернення сторін із заявою про визнання мирової угоди, Верховний Суд звернувся до сторін з проханням підтвердити намір укласти мирову угоду.

18 червня 2018 року ОСОБА_4 надіслала заяву, у якій зазначила, що мирову угоду підтримує.

Проте відповідач відповіді на неодноразові звернення Верховного Суду не надав, волевиявлення на укладення мирової угоди не підтвердив.

З урахуванням зміни керівника товариства, який підписував мирову угоду, та відсутності погодження умов мирової угоди новим керівником, суд касаційної інстанції відмовляє у затвердженні мирової угоди.

Керуючись статтями 142, 207, 208, 255, 408 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» про затвердження мирової угоди від 23 березня 2017 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

О. В. Ступак

Г. І. Усик