РІШЕННЯ

Іменем України

02 серпня 2018 року

Київ

справа №9901/453/18

адміністративне провадження №П/9901/453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В.П.,

Суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача - Ю.В. Склярук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із вказаним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП/відповідач) №171/0/15-18 від 25.01.2018 про звільнення її з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що відповідач протиправно розглянув та виніс рішення на підставі скарг (заяв) заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поза межами повноважень та всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як до їх повноважень не включено право звертатись з власної ініціативи (учасниками справи не були) до відповідного органу з метою перевірки діяльності суддів. Відповідачем не зазначено правових підстав, які б дозволяли застосовувати нормативно-правовий акт, який суперечить Конституції України, оскільки Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» підписано неуповноваженою особою. ВРП зроблено висновок про притягнення її до дисциплінарної відповідальності без наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку та у зв'язку із реалізацією нею своїх дискреційних повноважень, за які згідно із міжнародного та національного права не може бути притягнуто до відповідальності. Відповідачем не вказано, які її конкретно діяння вчинено умисно, чи через грубу недбалість, що становить поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; чи інше грубе порушення закону, що підриває авторитет і суспільну довіру до суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справа №800/453/18 розподілена судді Юрченко В.П. Номер провадження - П/9901/453/18.

Суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 27.02.2018 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу і призначено її до розгляду в судове засідання на 28.03.2018 о 10:30 год.

До початку розгляду даної справи, призначеної на 28.03.2018, від представника позивача ОСОБА_1, надійшли заяви про відвід кожному з членів колегії суддів - Юрченко В.П., Васильєвій І.А., Пасічник С.С., Хановій Р.Ф., Хохуляку В.В., за результатами розгляду яких, постановлено ухвалу від 12.03.2018 про відмову у їх задоволенні з підстав необґрунтованості, провадження у справі зупинено. Справа передана для проведення автоматичного розподілу для визначення суддів для розгляду цих заяв.

Ухвалами суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_8 від 16.03.2018 (провадження № Зі/9901/406/18); ОСОБА_9 від 14.03.2018 (провадження Зі/99901/407/18); ОСОБА_10 від 14.03.2018 (провадження № Зі/9901/408/18); ОСОБА_11 від 14.03.2018 (провадження № Зі/9901/409/18); ОСОБА_12 від 13.03.2018 (провадження № Зі/9901/410/18) у задоволенні заяв про відвід кожному із членів колегії, визначеної згідно вказаного протоколу розподілу відмовлено.

У судовому засіданні 28.03.2018 ухвалою Верховного Суду поновлено провадження у справі, а наступне судове засідання, призначене на 26.04.2018 о 10:00 год., було відкладено на 07.06.2018 о 10:00 год. та на 02.08.2018 на 10:00 год.

У судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник ВРП у судовому засіданні надала пояснення аналогічні, викладеним у письмовому відзиві (том 4, а.с.83-92), який міститься в матеріалах справи, де зазначила, що ВРП є правонаступником Вищої ради юстиції, до якої від Тимчасової спеціальної комісії надійшли заяви заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та фізичної особи - ОСОБА_6 щодо неправомірних дій судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24. при постановлені нею ухвал про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та не були розглянуті з підстав закінчення її повноважень. Питання по притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності вирішувалось Першою дисциплінарною палатою ВРП, за результатом розгляду якого було прийнято рішення від 26.05.2017 (№1259/1дп/15-17) про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї стягнення у виді подання про звільнення з посади. Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_4 подала скаргу до Вищої ради правосуддя, яка за наслідками її розгляду постановила рішення від 08.08.2017 (№2374/0/15-17) про залишення скарги без задоволення, а рішення Першої дисциплінарної палати ВРП - без змін.

29.11.2017 вказане рішення разом із матеріалами надійшло до ВРП та згідно із протоколом автоматизованого розподілу розподілено на члена Ради ОСОБА_13, який за результатами її перевірки дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (висновок від 10.01.2018). 25.01.2018 на засіданні ВРП, про яке листом від 15.01.2018 повідомлений позивач, прийнято рішення №171/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України». Відповідач у відзиві зазначає про відсутність підстав для скасування вказаного рішення, оскільки його ухвалено у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) повноваженим складом Ради («за» звільнення проголосували - 17 членів Ради; «проти» - 0; «не брали участь в голосуванні» - 0) та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Також дане рішення містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників позивача і відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII, Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» №1188-VII від 08.04.2014 (далі - Закон №1188-VII), Законом України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII від 21.12.2016 (в первинній редакції, далі - Закон №1798-VIII), Регламентом Вищої ради правосуддя, затверджений рішенням ВРП № 52/0/15-17 від 24.01.2017 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 07.02.2017 №189/0/15-17, далі - Регламент).

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Указом Президента України від 11.05.2004 №514/2004 ОСОБА_4 призначена строком на п'ять років на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва (том 1, а.с.130-131).

Присягу судді ОСОБА_24 прийняла 07.06.2004 (том 1, а.с.135).

Постановою Верховної Ради України від 22.10.2009 №1681-VI ОСОБА_4 обрано на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва безстроково (том 1, а.с.132-134).

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 надійшла заява від 05.12.2014 (№05/1/1-134вих-14) про проведення спеціальної перевірки суддів відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1188-VII, в якій зазначені факти обрання ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо осіб-учасників масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності Законом, у зв'язку з їх участю в таких акціях (ухвала від 21.01.2014 №752/1156-14-к (провадження №-1-кс/752/254/14; ухвала від 23.01.2014 у справі №752/1303/14-к (провадження №1-кс/752/270/14) (том. 1, а.с.96-97).

Також 15.12.2014 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшла заява ОСОБА_6, якою також поставлено питання про проведення спеціальної перевірки відносно ОСОБА_4, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1188-VII. Мотивами даної заяви, були доводи заявниці щодо незаконності ухвали ОСОБА_4 (від 21.01.2014 №752/1156-14-к (провадження №-1-кс/752/254/14), в частині безпідставного обрання до ОСОБА_14 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, на її думку, жодного відношення до масових протестів на Майдані не має, тоді як про численні безпідставні затримання учасників Євромайдану та автомайдану їй було добре відомо. Також заявниця вказувала, що така ухвала про обрання даного запобіжного заходу не була внесена до Єдиного держаного реєстру судових рішень, що є порушенням принципу відкритості судових рішень (том 1, а.с.107-109).

Зазначені скарги не розглянуті ТСК, а передані до Вищої ради юстиції, правонаступником якої є Вища рада правосуддя.

За результатами розгляду скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_6, рішенням Першої дисциплінарної палати ВРП від 26.05.2017 №1259/1дп/15-17 ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_4 подала скаргу до Вищої ради правосуддя, яка за наслідками її розгляду постановила рішення від 08.08.2017 №2374/0/15-17 про залишення скарги без задоволення, а рішення Першої дисциплінарної палати ВРП - без змін.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 26.05.2017, яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 08.08.2017 встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_24. від 21.01.2014 у справі № 752/1156/14-к задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України м.Києва від 21.01.2014 про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_14 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 21.03.2014 включно. При цьому, суддя ОСОБА_24 не навела доказів та обставин, на які вона спиралась, вказуючи на наявність ризиків впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що в ухвалі суду та матеріалах свідків зазначено лише працівників підрозділу «Беркут»; не надала оцінки доводам захисників щодо зниження ймовірності реалізації відповідних ризиків з огляду на відомості про особу підозрюваного; не навела мотивів на яких доводах прокурора ґрунтуються переконання слідчого судді про неможливість обрання інших передбачених статтею 176 КПК України запобіжних заходів, крім тримання під вартою та застави; залишила поза увагою інформацію захисника щодо можливого застосування насильства до підозрюваного під час затримання та не вжила передбачених процесуальним законом заходів для їх спростування чи підтвердження. Ухвалу від 21.01.2014 скасовано судом апеляційної інстанції 30.01.2014, до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім того, ухвалою слідчого судді ОСОБА_24. від 23.01.2014 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.03.2014 включно щодо підозрюваного ОСОБА_15 При цьому, суддя не зазначила у зв'язку із чим не взято до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів вчинення ОСОБА_15 злочину, передбаченого частиною другою статті 294 КК України; відхилила доводи захисту про утримання підозрюваним непрацездатних осіб; не зазначила на яких доводах та доказах ґрунтується висновок про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні з огляду на те, що в наданих матеріалах зазначався лише один свідок - працівник підрозділу міліції «Беркут»; не вказано мотивів існування передбаченої процесуальним законом загрози суспільним інтересам, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; не зазначено з яких підстав суддя погодилась з доводами та міркуваннями слідчого і прокурора про неможливість обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою; в порушення вимог частин четвертої-восьмої статті 206 КПК України не вжила відповідних заходів та не надала оцінки доводам захисту про необхідність госпіталізації ОСОБА_15 Постановою апеляційного суду міста Києва від 06.02.2014 ухвалу від 23.01.2014 скасовано з підстав істотного порушення вимог КПК України, до ОСОБА_15 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В рішеннях Першої Дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя зазначено, що суддя ОСОБА_24 порушила Конституцію, КПК України, Європейську конвенцію з прав людини та не врахувала практику цього Суду, не забезпечила захист охоронюваних прав, свобод та законних інтересів підозрюваних, повного та неупередженого судового розгляду.

29.11.2017 вказані рішення разом із матеріалами надійшли до ВРП та згідно із протоколом автоматизованого розподілу розподілено на члена Ради ОСОБА_13, який за результатами перевірки дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (висновок від 10.01.2018). 25.01.2018 на засіданні ВРП, про яке листом від 15.01.2018 повідомлялась позивач, прийнято рішення №171/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».

Щодо застосування відповідачем у даних правовідносинах Закону №1188-VII, позивач зазначає, що він підписаний не Президентом України, а виконуючим обов'язки Президента України - ОСОБА_16, що суперечить Конституції та законам України, а тому не підлягає застосуванню і не породжує жодних правових наслідків, а факт його застосування порушує принцип верховенства права. Разом з тим, Суд погоджується з доводами відповідача, що вказаний закон не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

Закон №1188-VII визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 названого Закону, суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у складі колегії суддів таких рішень: про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв'язку з їх участю у таких акціях.

З метою реалізації Закону №1188-VII була утворена Тимчасова спеціальна комісія у складі 15 членів (частина третя статті 4 Закону).

У відповідності до положення частини другої статті 2 Закону №1188-VII заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до Тимчасової спеціальної комісії протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.

Тобто, здійснення відповідачем перевірки за заявами заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що подані до Тимчасової спеціальної комісії, не суперечить вимогам вказаного Закону. Як наслідок, доводи позивача про те, що Дисциплінарна палата ВРП не мала повноважень встановлювати обставини щодо порушення Конвенції про захист прав та основоположних свобод через те, що скарга на її дії була подана особами, які не приймали участь у розгляді справи, є необґрунтованими. На час звернення вказаних суб'єктів до Тимчасової спеціальної комісії, законодавством не було встановлено обмежень.

У відповідності до положень статті 2 Закону №1188-VII, - перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - Тимчасова спеціальна комісія), що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.

Заяви, що надійшли після закінчення визначеного цією статтею строку, а також заяви, щодо яких Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Вказане положення узгоджується із частиною першою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» №22/98-ВР від 15.01.1998 (чинного на час звернення заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із заявами до Тимчасової спеціальної комісії), а саме: питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

З огляду на припинення діяльності Тимчасової спеціальної комісії згідно рішення Вищої ради юстиції від 09.06.2016 №1178/0/15-16 та беручи до уваги визначені статтею 2 Закону №1188-VII обов'язкові умови передачі заяви заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції, Верховний Суд приходить до висновку, що Вища рада юстиції була уповноважена розглядати вказані заяви.

Зокрема з матеріалів справи, вбачається, що членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_17 надсилались запити на адресу голови Голосіївського районного суду міста Києва щодо надання частини належних засвідчених копій документів із суддівського досьє (копія паспорта, атів про призначення, обрання і переведення судді, довідку про роботу згідно із записами у трудовій книжці, підтвердження прийняття позивачем присяги судді, том 1, а.с.123, 125); на адресу судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24. щодо надання письмових пояснень в частині наявних на розгляді у ради заяв (том 1, а.с.124).

Згідно із положенням частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» №22/98-ВР від 15.01.1998 (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань судоустрою» № 469-VIII від 21.05.2015) провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 21 розділу ІІІ "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону №1798-VIII дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя розглядають у порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, з урахуванням особливостей, визначених регламентом Вищої ради правосуддя.

Заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

У відповідності до пункту 32 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1402-VIII, - заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.

Рішенням ВРП №184/0/15-17 від 02.02.2017 у Раді утворено три Дисциплінарні палати, визначений кількісний склад кожної із палат та затверджено їх персональний склад.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відомостей, викладених у заявах заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 членом ВРП ОСОБА_17, які розподілені йому згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 17.05.2016, прийнято висновок від 16.02.2017 (том. 1 а.с.141-150), яким запропоновано ухвалити рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24.

Ухвалою Першої дисциплінарної палати ВРП від 24.02.2017 №334/1дп/15-17 вирішено відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24 (том 1, а.с.157-166).

Згідно із частинами першою та третьою статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

У відповідності до приписів статей 49, 50 Закону № 1798-VIII, - розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи в нарадчій кімнаті. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Пунктами 17.3, 17.5 глави 17 Регламенту передбачено, що подання Дисциплінарної палати про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається Радою протягом одного місяця з дня його надходження до Ради.

Згідно із частинами п'ятою та шостою статті 30 Закону №1798-VIII особа, питання щодо якої має розглядатись Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.

Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Листом від 15.01.2018 (вих. №1146/0/9-18) за підписом Керівника секретаріату ВРП ОСОБА_18, який був надісланий в.о. голови Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_19, було запропоновано повідомити позивача про розгляд 25.01.2018 на засіданні Ради питання про звільнення її з посади судді (том. 1, а.с.227). Листи з аналогічним змістом, були адресовані позивачу на адресу Голосіївського районного суду міста Києва та заявникам (том 1, а.с.228-230).

Вища рада правосуддя на призначеному засіданні, дослідивши подання Першої Дисциплінарної палати, вирішила звільнити позивача із займаної нею посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (том. 1, а.с.250-251). Результати голосування: "за" - 17, "проти" - 0, "не брали участь в голосуванні" - 0 (витяг з протоколу №3 засідання ВРП; том. 4, а.с.108-109).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи в сукупності із наведеними положеннями законодавства України, Суд приходить до висновку про дотримання ВРП регламентованої процедури розгляду подання Першої Дисциплінарної палати ВРП щодо звільнення позивача із посади судді. Зокрема, вказане подання було розподілено на члена ВРП, який здійснивши перевірку обставин дисциплінарного провадження по суті, прийняв висновок щодо обґрунтованості обставин для звільнення позивача з посади судді з підстав вказаних в такому поданні, про що прийнято відповідне рішення.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, Суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження відповідача стосовно ухвалення рішення щодо звільнення судді з посади є дискреційними та виключною компетенцією його, як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. При цьому рішення приймається за внутрішнім переконанням кожного члена ВРП, на яку покладений обов'язок формування в Україні суддівського корпусу.

При цьому, у відповідності до частини другої статті 57 Закону №1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Дослідивши зміст оскаржуваного позивачем рішення ВРП, Суд зазначає, що обумовлених підстав, які передбачені частиною другою статті 57 Закону №1798-VIII не має, оскільки прийнято та підписано повноваженим складом Ради, де визначені законом підстави звільнення судді та наведено мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Крім цього, законність рішення Першої дисциплінарної палати ВРП за наслідками оскарження перевірено, за наслідками якого відповідачем прийнято рішення від 08.08.2017 №2374/0/15-17 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 травня 2017 року № 1259/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарно відповідальності судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24.» (том 4, а.с.99-106). За змістом вказаного рішення вбачається, що ВРП погодилась із висновками Першої дисциплінарної палати щодо наявності законодавчо-обумовлених підстав для звільнення судді позивача з посади судді. При цьому, ВРП встановила недопущення оцінки Першою дисциплінарною палатою ВРП дискреційних повноважень слідчого судді ОСОБА_24. щодо тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів під час розгляду нею справ №752/1156/14-к та №752/1303/14-к. Також зазначено про наявність в рішенні Першої дисциплінарної палати ВРП виключно оцінки дій судді ОСОБА_24. під час розгляду вказаних справ.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд зазначає, що відповідачем під час прийняття спірного у даній справі рішення не було допущено порушення прав позивача. Рішення прийнято повноваженим суб'єктом в межах та у спосіб передбачений Конституцією України та Законом №1798-VIII.

Доводи позивача про втручання в дискреційні повноваження судді під час розгляду та вирішення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі наданні оцінці доказів у них та встановлених обставин, були предметом розгляду ВРП під час оскарження ОСОБА_4 подання Першої дисциплінарної палати ВРП.

Підсумовуючи наведене, Суд приходить до висновку відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя №171/0/15-18 від 25.01.2018.

Керуючись статтями 193, 194, 242 - 244, 246, 250, 257, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя №171/0/15-18 від 25.01.2018.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення (ухвали).

Учасники справи:

ОСОБА_4, АДРЕСА_1

Вища рада правосуддя, м. Київ, вул. Студентська 12-а, Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України - 00013698.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова

Повний текс рішення складено 06.08.2018.