УКРАЇНА
ПОСТАНОВА Справа № 2а-213/1220/10 р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2010 р. Первомайський міський суд Луганської області
в складі судді Мазки Н.Б.
при секретарі Шмельовій О.С.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Первомайську адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, суд
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що належить до соціальної групи діти війни, оскільки народився 07 грудня 1938 року. Належність до цієї соціальної групи підтверджується довідкою № 1624 від 12 серпня 2005 р.
У січні 2009 р. звернувся з письмовою заявою до відповідача про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у своєму листі № 117/Ш-11 від 05 лютого 2009 р. останній відмовив у виплаті цієї доплати.
Позивач вважає рішення відповідача неправомірним, просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача встановити щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. в сумі 1 457 гр 07 к, з 01 січня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. в сумі 1 158 гр 60 к, з 01 січня 2009 р. по 01 грудня 2009 р. в сумі 1095 гр 60 к та в подальшому, поновити пропущений строк для звернення до суду за період з 01 січня 2007 р., стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 03 гр 40к., та зобов’язати відповідача виконати постанову суду негайно.
Позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються ї на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України "Про державний бюджет України" визначається будь - які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Закону України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489 - У від 19 грудня 2006 р. встановлено, що в 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 Закону України № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
З 01 січня 2007 р. зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01 січня 2007 р. склав - 19 гр з 01 квітня 2007 р.- 20 гр 30 к, з 01 жовтня 2007 р. – 20 гр 55 к.
Оскільки позивач не являється інвалідом, то в 2007 р. не одержував зазначену надбавку до пенсії.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 від 28 грудні 2007 р. дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, згідно діючого законодавства з 01 січня 2008 р. позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 гр; з 01 квітня 2008 р. – 48гр 10 к, з 01липня 2008 р. – 48 гр 20 к; з 01 жовтня 2008 р .– 49 гр 80 к.
З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28травня 2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 р. – 48гр 10 к, з 01липня 2008 р. – 48гр 20 к.; з 01 жовтня 2008 р. – 49 гр 80 к.
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19 травня 2009 р. № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України "Про соціальний захист дітей війни", що діяли до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України", застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що діяв до 01 січня 2008 р. правових підстав немає.
Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Кабінету Міністрів України.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Крім того, згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач міг дізнатися про те, що його право було порушено з моменту видання відповідних нормативно - правових актів.
Але в період дії рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. позивач не звертався за захистом своїх порушених прав ні до Управління Пенсійного Фонду України м. Первомайська з заявою ні до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську.
Відповідач вважає, що позивач пропустив річний строк звернення до суду, тому позов не підлягає задоволенню.
Дослідивши обставини справи, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні № 1624 від 12 серпня 2005 р. (а.с.11).
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., що набрав чинності з 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було призупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовного того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, були чинні лише з 09 липня 2007 р. (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу 1 частини 1 ст.28 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня – 410 гр 06 к; з 01 жовтня – 415гр 11 к.
Тобто, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710 гр 91 к: ( 410 гр 06 к х 30 % : 31дн х 23дн) + (410гр 06 к х 2 міс х 30 %) + (415гр 11к х3міс х 30%).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р. відповідач повинен сплатити 715 гр 23 к: (481 гр х 30 % : 31 дн х 10 дн - 481 гр х 10 % : 31 дн х 10 дн) + ( 481 гр х 30% - 481 гр х 10 %) + 482 гр х 3 міс х 30 % - 482 гр х 3 міс х 10 %) + (498 гр х 3міс х 30 % - 498 гр х 3 міс х 10 % ).
Таким чином, вимоги щодо зобов’язанні відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії дитині війни в 2008 р. підлягає задоволенню з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позовна вимога про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, оскільки є не вмотивованою, позивач не навів тих причин з якими судова практика пов‘язує поважність причин пропуску процесуальних строків (стан здоров‘я, сімейні обставини, тривала відсутність за місцем проживання, підтверджені документально). Крім того, позивач мав право і можливість дізнатися у відповідача з чого складається його пенсія, які виплати він отримує.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 р., а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2007 р. по 02 грудня 2008 р.(позов зареєстровано в суді 02 грудня 2009р.).
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2009 року сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2009 р. до 02 грудня 2009 р. відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.
З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни є неправомірними.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Тобто, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про звернення судового рішення до негайного виконання, оскільки соціальна підтримка дітям війни не може оцінюватись як пенсія або її складова частина, її місячна сума є незначною, не може вплинути на матеріальне становище позивача.
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, то судові витрати , здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених позовних вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.
Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено дві вимоги, тому враховуючи часткове задоволення, сума судового збору на користь позивача складає 01 гр 70 к.
Керуючись вимогами Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.8, 9, 159-163 КАС України, суд
П о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку звернення до суду.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області перерахувати і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни ОСОБА_1 за період з 02 грудня 2008 р. по 02 грудня 2009 з врахуванням раніш виплаченої доплати.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 01 гривні 70 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в адміністративному суді Донецької області через Первомайський міський суд.
Суддя підпис
З оригіналом згідно
Суддя Первомайського міського суду
Луганської області ОСОБА_2