Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/452/18 Головуючий в 1-й інстанції - Круглікова А.В.

Єдиний унікальний № 333/1951/18 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2018 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2018 року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 10.04.2018 року о 23 годині 35 хвилини в м. Запоріжжі, вул. Космічна, буд.140, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110207» , д/н НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що з постановою районного суду не погоджується, вважає її незаконною та не обґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам всебічності та об'єктивності, а отже підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Так, суд при ухваленні рішення допустив неповноту судового розгляду, оскільки не з'ясував всі обставини у справі, не викликав та не допитав свідків, не надав можливість апелянту безпосередньо приймати участь у судовому засідання та надавати пояснення, оскільки розглянув справу за його відсутності. Обставини викладені судом в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи не містять прямих та беззаперечних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Апелянт зазначає, що 10.04.2018 року приблизно о 23 год.30хв., він знаходився у припаркованому на узбіччі біля будинку №140 по вул. Космічній в м. Запоріжжі автомобілі ЗАЗ110207, який був з вимкнутим двигуном. В цей час до нього підійшов інспектор патрульної поліції, який вказав, що автомобіль припаркований у забороненому місці, на що ОСОБА_2 повідомив, що дорожні знаки забороняючи парковку відсутні, а відповідно порушень ПДР не має. Між ОСОБА_2 та інспектором патрульної поліції виникла суперечка, під час, якої інспектор звинуватив апелянта у керуванні автомобілем в стані сп'яніння і почав вимагати проходження огляду. З вказаними вимогами ОСОБА_2 був категорично не згоден і від проходження огляду відмовився. Вказані обставини, на думку апелянта, повністю виключають наявність події адміністративного правопорушення, за яким його визнано винним.

На підставі викладеного апелянт, просить постанову районного суду скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суддя місцевого суду дотримався, оскільки проаналізував усі наявні докази у їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, за яких обставин було скоєне вищевказане правопорушення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №007422 від 10 квітня 2018 року (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп'яніння не проводився в зв'язку з відмовою ОСОБА_2 (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені ознаки сп'яніння зафіксовані у ОСОБА_2 та відомості про його відмову від проходження огляду (а.с.4); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.5,6,7); рапортом інспектора поліції ОСОБА_7 (а.с.8); відеозаписами, які містяться на доданому до матеріалів справи оптичному носії DVD-R, на якому зафіксовані обставини події від 10.04.2018 року.

Диспозицією ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст.252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Так, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом, повністю спростовуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с.7), відповідно до яких, 10.04.2018 року о 23 год.35 хв. він став свідком того, як співробітником поліції був зупинений автомобіль ЗАЗ за порушення ПДР, як пізніше виявилось автомобіль був під керуванням водія ОСОБА_2, у якого були наявні ознаки алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом допущено спрощений підхід до розгляду справи, оскільки в судовому засіданні не були допитані свідки у справі. Між тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції були прийняті міри щодо виклику свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 однак в судове засідання вони не з'явились з поважних причин. Між тим, обставини, які були встановлені судом першої інстанції і підтверджені дослідженими під час судового розгляду доказами, є достатніми для висновку суду про наявність вини ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, а тому доводи апеляції в цій частині правильності висновків суду не спростовують.

Безпідставним є і посилання ОСОБА_2 на те, що у зв'язку із його відсутністю при розгляді справи про адміністративне правопорушення він був фактично позбавлений права надати свої пояснення, подати докази, які підтверджують його невинуватість, що вплинуло на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи, оскільки, при розгляді апеляційної скарги його права були поновлені, і він надав свої пояснення. Проте, надані ОСОБА_2 апеляційному суду пояснення не спростовують встановлені судом фактичні обставини скоєного ним правопорушення.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є очевидною і повністю підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.А. Фомін