Справа № 752/6074/18

Провадження № 33/782/112/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Чобур О.В., розглянувши в присутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, та його захисника ОСОБА_3, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.05.2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

ВСТАНОВИВ:

Згідно оскаржуваній постанові, ОСОБА_2 16 березня 2018 року о 08:40 годині біля будинку № 69 по пр. Глушкова м. Києва, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Dacia», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

В зміненій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилаючись на вимоги КУпАП, положення Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, вказує, що суд розглянув справу за його відсутності, він не був повідомлений належним чином про розгляд справи 22.05.2018 року, повідомлення він не отримував, а дізнався про постанову тільки 1 червня 2018 року, коли отримав її поштою, тому був позбавлений можливості захищати себе у суді, мати захисника, заявляти клопотання про витребування документів, про допит свідків.

Вказує, що він відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки працював у таксі, та поспішав відвезти пасажира на залізничний вокзал.

Зазначає, що співробітники патрульної поліції в порушення інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, одразу запропонували йому проїхати до медичної установи для огляду.

В ході апеляційного розгляду справи апелянт і його захисник уточнили вимоги апеляційної скарги, просили апеляційний суд справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу наступних висновків.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 отримав копію постанови суду 01.06.2018 року, і з цього часу для нього почався строк на апеляційне оскарження. Оскільки ОСОБА_2 подана апеляційна скарга до Сєвєродонецького місцевого суду через апеляційний суд Луганської області, 07.06.2018 року, тому вважаю апеляційну скаргу такою, що подана в строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не дотримався зазначених вимог закону.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, судовий розгляд 22 травня 2018 року проводився без участі ОСОБА_2, який не був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

В постанові суддя зазначив, що порушник у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Однак, висновок судді в цій частині спростовується матеріалами справи, а саме, судовою повісткою на ім`я ОСОБА_2, яка не була вручена адресату за закінченням терміну зберігання та повернута до суду.

Враховуючи наведене, вважаю, що суддя місцевого суду, за відсутності даних про належне повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, допустив порушення приписів ч.1 ст.268 КУпАП та, як наслідок, порушив право ОСОБА_2 на захист.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають задоволенню, а постанова судді підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нової постанови.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченні ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, а якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які засвідчили факт відмови ОСОБА_7 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, копією постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наданим працівниками патрульної поліції відеозаписом.

Всупереч доводам апеляційної скарги, згідно інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Разом з тим, враховуючи, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП мало місце 16 березня 2018 року, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.

Згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може буди розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких обставин, вважаю за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.05.2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки - скасувати.

Постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області О.В. Чобур