ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07.08.2018                                                                                справа № 908/5397/15

               Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретаря                                  ОСОБА_4

від позивача:не з»явився

від відповідача 1 : від відповідача 2 :не з»явився не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької  області

від30.03.2018р. (повний текст складено та підписано 10.04.2018р. у м.Запоріжжя)

у справі№908/5397/15 (головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Зінченко Н.Г, ОСОБА_5В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ

до відповідача 1 до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя Державного підприємства «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область

простягнення 144 203,52 грн.

  ВСТАНОВИВ:

20.10.2015р. позивач,  Державне територіально-галузеве об»єднання  «Південно-Західна залізниця» м.Київ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя про стягнення боргу у розмірі 144 203,52рн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.01.2016р. у справі                                 № 908/5397/15 у задоволені позову відмовлено (т.2, а.с.66-69).

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не дотримано порядку  оформлення документів щодо затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, оскільки відсутні  належні докази повідомлення вантажовласника про затримку вагонів, а також акти загальної форми, які повинні складатися попутною станцією, а в актах загальної форми складених станцією Нігін Південно-Західної залізниці, зазначено, що вагони на станції призначення затримані в очікуванні під вантажені операції з вини клієнта без конкретизації назви клієнта, а відтак у задоволені позову про стягнення боргу у сумі                 144 203,52грн.  відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2016р. замінено позивача у справі № 908/5397/15 його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ (т.2, а.с.121-122).

 Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 04.01.2016р. у справі №908/5397/15 залишено без змін (т.2 а.с.174-176).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 04.01.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. у справі №908/5397/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області (т.2 а.с.219-223).

 Ухвалою господарського суду Запорізької області  від 09.06.2016р. справу №908/5397/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016р. (т.3, а.с.1).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2016р. залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Державне підприємство «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область (т. 3 а.с. 54).

    Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. у справі                                 №908/5397/15 у задоволені позову до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя відмовлено. Відносно відповідача 2,  Державного підприємства «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область провадження у справі припинено відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України (т.3, а.с.84-87).

Судове рішення обґрунтовано тим, що позивачем документально не доведена вина відповідача 1 (вантажовласника) в затримці вагонів на коліях станції ОСОБА_6, Дунаївці, Ярмолинці, Нігин Південно-Західної залізниці у квітні 2015р., а відтак у задоволені позову про стягнення боргу у сумі 144 203,52грн. з відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя слід відмовити. Відносно відповідача 2, Державного підприємства «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область провадження у справі №908/5397/15  припинено відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв»язку з тим, що самостійна позовна вимога до нього позивачем не заявлялась.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. у справі №908/5397/15 залишено без змін (т.3 а.с.132-134).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016р. у справі №908/5397/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області (т.4 а.с.73-80).

Скасовуючи рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016р., суд касаційної інстанції зазначив наступне. “Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, між ДТГО "Південно-Західна залізниця", правонаступником якого є позивач та відповідачем 1 укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків від 21.01.2015р. № 2127.

Водночас, під час розгляду справи, судами також з'ясовано, що залізнична під’їзна колія, на яку мали подаватися спірні порожні вагони, належить не відповідачу-1, а відповідачу-2. Між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та  ДП "Нігинський кар'єр" ще у 2009 році укладено договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Нігин Південно-Західної залізниці № 899 від 05.05.2009, умовами якого сторони погодили питання порядку подачі на під’їзну колію та забирання з неї усіх вагонів; часу перебування вагонів на під’їзній колії під вантажними операціями та порядку та обсягу послуг, які має сплачувати власник цієї колії позивачу.

Зокрема, як встановлено судами, пунктом 16 цього договору визначено, що плату за користування вагонами сплачує саме власник під’їзної колії – відповідач-2.”

Крім того, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України посилається на те, що “у постанові ВГСУ від 24.05.2016 р. суд наголосив на необхідності з’ясування особи, дії якої спричинили затримку вагонів 15.04.2015, 20.04.2015, 26.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015 та 08.05.2015. …

Тобто судами так і не встановлено, хто є особою, відповідальною за затримку вагонів, яка відбулась 15.04.2015, 20.04.2015, 26.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 08.05.2015 та хто зобов'язаний сплатити кошти за зберігання вагонів – вантажовласник чи власник під'їзної колії.

Як обґрунтовано зауважено представником позивача у касаційній скарзі, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, наказам про затримку вагонів та про відновлення руху (т.2, а.с. 12-16), акти затримки вагонів ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23 щодо обставин затримки вагонів, їх кількості та часу затримки. Судами не перевірено обґрунтованість сум нарахованих у відомостях плати за користування вагонами №№17040034, 17040035, 22040047, 28040058, 28040062, 29040063, 29040066, 29040067, 12050072 та відповідність наданого позивачем розрахунку плати за користування вагонами (т.1, а.с.107-119) умовам укладеним між сторонами договорів, пункту 15 Правил користування вагонами і контейнерами, Ставкам плати за користування вагонами і контейнерами, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури від 06.01.2015 №13”.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови від 18.04.2017р., вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Аналогічні за змістом приписи містяться у ч.5 ст.310, ч.1 ст.316 ГПК України в новій  редакції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2017р. справу №908/5397/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.05.2017р.                                                        (т.4 а.с.85).

Ухвалою суду від 18.07.2017р. призначено судову залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №908/5397/15 зупинено до отримання результатів судової залізнично-транспортної експертизи                                   (т.5, а.с.185-187).

07.12.2017р. на адресу суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз лист №007738 від 30.11.2017р. про залишення без виконання проведення судової залізнично-транспортної експертизи по справі №908/5397/15, у зв»язку з нездійсненням оплати вартості вказаної експертизи (т.6, а.с.40).

Ухвалою суду від 06.02.2018р. призначено судову залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 908/5397/15 зупинено на час проведення судової залізнично-транспортної експертизи (т.6, а.с. 99-101).

Враховуючи неможливість Хмельницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України провести судову залізнично-транспортну експертизу, оскільки поставлені в ухвалі суду від 06.02.2018р. питання не входять до компетенції експертів Хмельницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, у зв’язку з чим вказана ухвала залишена без виконання з поверненням наданих матеріалів справи (т.6, а.с.107).

З 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-19 від 03.10.2017р.

Справа №908/5397/15 була розглянута за правилами загального позовного провадження згідно ухвали господарського суд Запорізької  області від 18.01.2018р. (т.6, а.с.75-76).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2018р. по справі №908/5397/15 позовні вимоги ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя про стягнення боргу у розмірі 144203,52грн. задоволені. У позові до Державного підприємства «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область відмовлено  (т.6, а.с.129-135).

Судом було встановлено, що 02.03.2015 р. між начальником станції Нігин ПЗЗ, директором ДП “Нігинський кар’єр” ОСОБА_7 та уповноваженим представником ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8,  була укладена трьохстороння заявка (угода), у якій узгоджено, що вагони, які будуть прибувати протягом часу з 02.03.2015 р. по 30.06.2015 р. на адресу ТОВ “Ферромет 1” для навантаження вантажу вапняків для флюсування, каменю вапнякового технологічного подати на під’їзну колію ДП “Нігинський кар’єр”. Також, відповідач -1 підтвердив, що з умовами договору про експлуатацію під’їзної колії №899 від 05.05.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем 2, ознайомлений та зобов’язується їх виконувати. Розрахунки за подачу – забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами будуть проводитись власником у відповідності до умов вищезазначеного договору.

Таким чином, за висновком суду, підписавши вказану заявку відповідач 1 взяв на себе зобов’язання здійснювати розрахунки із позивачем, в тому числі за користування вагонами особисто як власник вантажу за умовами договору на експлуатацію під’їзної колії №889 від 29.04.2015 р., укладений між Південно-Західною залізницею та ДП “Нігиснький кар’єр”.

Судом  було встановлено, що ТОВ “Ферромет 1” не було погоджено ні з залізницею, ні з ДП “Нігинський кар’єр” графік подачі – збирання вагонів на під’їзну колію відповідача 2, що спричинило накопичення вагонів на станції Нігин та блокування маневрової роботи при збиранні та подачі вагонів на власні колії ДП “Нігинський кар’єр”, а також затримку вагонів для ТОВ “Феромет 1”.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2018р. по справі №908/5397/15, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2018 року  в даній справі повністю та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити  в повному обсязі (т. 6,  а.с.150-156).

Зокрема, скаржник зауважує на те, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно та однобічно з»ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладенні у рішенні, не підтверджені належними, допустимим та достовірними доказами.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції встановив, що затримка вагонів відбулась з причин, що залежали від ТОВ «Ферромет1», тому задовольнив позов позивача.

Але, на думку апелянта, суд не врахував, що відсутність відображення у відомостях плати за користування вагонами актів форми У-23а не дає можливості перевірити правильність нарахування плати, що є порушенням прав вантажовласника та може бути підставою для зловживань з боку позивача при здійснені розрахунку плати за користування вагонами.

Скаржник, аналізуючи наведене, вважає, що відомості плати за користування вагонами, на підставі яких розрахована сума позову, не можуть вважатися достовірним доказом по справі.

Апелянт вказує, що матеріали справи свідчать, що вагони ТОВ «Ферромет1» були затримані на ст.Балин та на підходах до неї у квітні –травні 2015р. з причин, що залежали від ДП «Нігинський кар»єр», але суд не врахував це при прийняття рішення.

Скаржник не погоджується з посиланням суду першої інстанції на заяву (угоду), укладену між ТОВ «Ферромет1» та ДП «Нігинський кар»єр», як на підставу виникнення зобов»язання ТОВ «Ферромет1» щодо сплати за користування вагонами, оскільки ця угода не створює юридичних насідків, так як не відповідає вимогам, встановленим ч.1 ст.634 ЦК України. У зв»язку з тим, що в угоді не вказані всі істотні умови, які встановлені законодавством для такої категорії договорів, ТОВ «Ферромет1» вважає цю угоду неукладеною.

Також, у скарзі скаржник зазначає, що згідно умов договору про експлуатацію колії, плата за користування вагонами є платою за послуги, що були надані позивачем власнику колії, тобто ДП «Нігинський кар»єр». У зв»язку з тим, що затримка вагонів на ст.Балин та на підходах у квітні-травні 2015р. сталося саме з причин, що залежали від ДП «Нігинський кар»єр», саме ДП «Нігинський кар»єр» отримало послуги за користування вагонами і повинно їх оплатити.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2018р. (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Склярук О.І., Чернота Л.Ф.) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя та зобов»язано позивача, відповідача 2 в строк до 27.06.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі (т.6, а.с.149).

26.06.2018р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача,  в якому останній  просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін (т.6 а.с.165-168).

У вказаному відзиві  позивач вказує, що відповідач 1 не вірно трактує вимоги п.5.6 «Правил експлуатації власних вантажних вагонів», затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №17 від 29.01.2015р., які безпосередньо стосуються вантажних вагонів, власником яких є залізниця. Керування рухом  та розпорядження вантажними вагонами, які належать на праві власності підприємствам і організаціям, здійснюються власниками. Отримавши в оренду від власників вантажні вагони, відповідач 1 регулює порядок, обсяги та напрямок їх транспортування, а тому приймає участь, є учасником і впливає на виробничо-технологічний процес перевезення вантажів.

З пояснень позивача, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу вбачається, що залізницею не нараховувалась та не стягувалась з відповідача плата за час перебування вагонів на під»їздних коліях ДП «Нігинський кар»єр», а лише час перебування  вагонів на станційних коліях.

26.06.2018р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від                    відповідача 2,  в якому останній  просив прийняти заперечення до розгляду по справі та винести рішення відповідно чинного законодавства (т.6 а.с.172-175).

У вказаному відзиві  відповідач 2 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та вказує, не погоджується з залученням ДП «Нігинський кар»єр», як відповідача 2 у даній справі, так як відсутні обставини щодо відповідальності ДП «Нігинський кар»єр» за зобов»язання, порушені ТОВ «Ферромет1» перед ПАТ «Українська залізниця». Також, вказує на те, що головним завданням для вантажовласників по станції Нігин, є належне замовлення вагонів для завантаження продукції, які б не спричиняли простої інших вагонів та не блокували залізничні колії. Натомість від ТОВ «Ферромет1» не надійшла жодна письмова заявка на подачу-забирання вагонів на колії, власником яких є ДП «Нігинський кар»єр». Також, за період, означений у позові, ТОВ «Ферромет1» не повідомляв ДП «Нігинський кар»єр», що їх вагони перебувають на акті затримки.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2018р. о 10-00 згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги до розгляду від 02.07.2018р.(т.6, а.с.180).

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК  України судом під час розгляду даної справи   не було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу , складено протокол судового засідання.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач 1 у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач 2 у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання судом не визнавалася обов»язковою, суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м. Київ, є юридичною особою (ідентифікаційний код 40075815), що підтверджено роздруківкою з сайту Міністерства юстиції України (т.4, а.с.98).

Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40081221), що підтверджено відомостями з ЄДРПОУ (т.4 а.с. 99).

           Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя є юридичною особою (ЄДРПОУ 32341106), що підтверджено витягом з ЄДР (т.1, а.с.97).

Відповідач 2, Державне підприємство «Нігинський кар»єр» с.Сахкамінь, Хмельницька область є юридичною особою (ЄДРПОУ 00373741).

21.01.2015р. між Державним територіально – галузевим об’єднанням “ОСОБА_6 – Західна залізниця”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ (за договором – залізниця, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю  “Ферромет 1” (за договором – вантажовласник, далі –відповідач 1) укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №2127, предметом якого відповідно до п. 1.1 договору, є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за надані послуги (т.1, а.с. 16-17).

Вантажовласник зобов»язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів ДТГО «Південно-Західна залізниця» (п.2.4.2 договору).

           Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці на відповідний рахунок. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок  вантажовласника. Послуги вантажовласнику за договором надаються  за наявності  попередньої оплати на його особовому рахунку.

          Сума попередньої оплати  на особовому рахунку  вантажовласника визначається із розрахунку середньодобового обсягу  перевезень за  відпрацьовані дні попереднього або поточного місяця. Сторони погодили розмір попередньої оплати  у сумі середньодобового обсягу перевезень за п’ять діб.

       Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), оформлених у паперовому або електронному вигляді.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому закону порядку.

Додатком №1 до договору №2127 від 21.01.2015р.  сторони визначили таблицю ставок тарифів на послуги (роботи, операції), в якій зазначили найменування послуг (робіт, операції), доходну ставку (без ПДВ), та одиницю виміру робіт (т.1, а.с.17, зворотній бік).

            11.03.2015р. між ДП “Нігинський кар’єр” (за договором – Постачальник, далі – відповідач 2) та ТОВ “Ферромет 1” (за договором  – Покупець, далі – відповідач 1)  укладено договір поставки №1/11-03-2015, предметом якого відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов»язується поставити у встановлений термін у власність покупця відсів вапняковий добавка-наповнювач до цементу 0-20 мм для цементної промисловості, а покупець зобов»язується прийняти за нього грошові кошти на умовах викладених у даному договорі (т.5, а.с.123-126).

            Розділом 3 договору сторони визначили умови поставки.

            Постачальник поставляє продукцію залізничним транспортом навалом у відкритих на піввагонах з люками, що відкриваються, на умовах СРТ станція відправлення. Найменування станції призначення для поставки конкретної партії продукції вказуються в специфікації (листі – заявці покупця) (п.3.1 договору).

Витрати по простою вагону (у випадку виклику представника Постачальника і Відправника вантажу для складання двостороннього акту приймання Продукції за кількістю/якістю) відшкодовує винна сторона (п.5.6 договору).

Вказаний договір скріплено печатками підприємств та підписано сторонами у встановленому законом порядку.

У квітні 2015р. до станції ОСОБА_6 – Західної залізниці для відповідача  1 надходили вагони, які за відсутності технічної можливості та накопичення вагонів на станції призначення, були затримані та направлялись до станції призначення Нігин.

Загальний час затримки вагонів на коліях було зафіксовано залізницею актами затримки вагонів форми ГУ-23а № 21 від 12.04.2015р., № 22 від 13.04.2015р., № 46 від 15.04.2015р.,  № 49 від 13.04.2015р., № 55 від 15.04.2015р., № 52 від 20.04.2015р., № 28 від 24.04.2015р., № 27 від 25.04.2015р., № 25 від 22.04.2015р., № 27 від 28.04.2015р., та актами загальної форми ГУ-23 №№ 884, 892, 895, 897, 902, 903, 995, 998, 1004, 1022, 1023, 1034, 1035, 1036, 1039, на підставі яких позивачем була нарахована плата за користування вагонами по відомостям №17040034, №17040035, №22040047, №28040058, №28040062, №29040063, №29040066, №29040067, №12050072 форми ГУ- 46 на загальну суму 144203,52грн.

Як зазначає позивач, відповідач 1 ТОВ “Ферромет 1” відмовився сплатити нараховану йому залізницею плату за користування вагонами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Обґрунтованим є рішення ухвалене на підставі повно і всебічно  з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, оскільки оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального права та прийнято з дотриманням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України,   Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Статутом залізниць України.

Відповідно до    статті 11 Цивільного кодексу України    підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів – сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 р. №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах – один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Пунктом 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами врегульовано, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються а актах про затримку вагонів.

Відповідно до пунктів 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334 (далі – Правила складання) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

Один примірник акту загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів визначено, що крім повідомленні про прибуття вантажу начальник станції зобов’язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2, затверджена наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. №147-ц) до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 р. за №165/3458).

Доводи апелянта про те, що акти загальної форми ГУ-23 підписані не уповноваженою особою зі сторони підприємства та зазначає, що вказані акти не визнає, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.5. договору №2127 про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 21.01.2015 р., вирішення всіх питань, пов’язаних з електронним документообігом, здійснюють: від залізниці – начальник станції; від Вантажовласника – директор ОСОБА_8.

У пункті 8.1 вказаного договору визначено, що сторона, у випадку реорганізації, зміни банківських реквізитів, адреси та інших змін повідомляє іншу сторону у письмовій формі в десятиденний строк.

Згідно з Протоколом №1/2014 загальних зборів учасників товариства ТОВ “Ферромет 1” вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_9 та призначити на посаду директора ОСОБА_8

Відповідно до Наказу №1-14 від 25.10.2014 р. ОСОБА_8 приступив до виконання обов’язків директора ТОВ “Ферромет 1” з окладом згідно штатного розкладу з 25.10.2014 р.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Ферромет 1” № 1/2015 від 03.04.2015 р. та наказом № 1 від 03.04.2015 р. ОСОБА_8 був звільнений з посади директора ТОВ “Ферромет 1” з 03.04.2015 р. (т.5, а.с.45).

У ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2017 р. міститься запис в графі “Дані про реєстраційні дії”: 29.10.2014 р. внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; 11031070013013771; ОСОБА_10; Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Також, у вказаному ОСОБА_5 внесений запис 15.04.2015 р. про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; 11031070019013771; ОСОБА_11; Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів.

Відповідно до довіреності №12 від 26.09.2014 р., яка була видана ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8 надано право: підпису залізничних накладних на відвантаження вантажів, засвідчувати правильність відомостей, внесених у накладні; отримувати вантаж; отримувати документи для оплати; підпису відомостей подачі та забирання вагонів, пам’яток прийомо-здавальника, комерційних актів та отримання їх копій; підпису актів загальної форми, облікових карток виконання плану перевезень, над та позапланового перевезення; замовлення до додаткового рухомого складу; замовлення про зміну залізниць призначення; оформлення декадних заявок; оформлення відмов від замовлення вагонів; підпису інших документів, пов’язаних із перевезенням вантажів, та несе відповідальність за розміщення та кріплення вантажів згідно технічних умов (т.2, а.с.11).

Відповідач  1 в порушення п. 8.1 договору №2127 від 21.01.2015 р. у письмовій формі не повідомив позивача про зміну керівництва ТОВ “Ферромет 1”.

Крім того, представник ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8 виконував свої повноваження відповідно до довіреності №12 від 26.09.2014 р., яка була видана ТОВ “Ферромет 1”, однак відповідачем 1 не була надано суду належним та допустимих доказів направлення позивачу повідомлення про скасування цієї довіреності, отже ОСОБА_8 підписуючи у спірний період документи діяв як уповноважений представник ТОВ “Ферромет 1” в межах зазначеної довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем акти затримки вагонів форми ГУ-23а відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами.

Крім того, акти загальної форми ГУ-23 також відповідають Правилам користування вагонами і контейнерами, та підписані з боку відповідача уповноваженим представником ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8

             З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано докази повідомлення про час надання вагонів під навантаження, які зареєстровані у книзі оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження форми ГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те,  що позивач не повідомляв відповідача 1 про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами, що складені позивачем упродовж квітня 2015р. не містять актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, отже відсутність відображення у відомостях плати за користування вагонами актів форми ГУ-23а не дає можливості перевірити правильність нарахування плати, що є порушення прав вантажовласника, проте вказане спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що відомості плати за користування вагонами підписані представником вантажовласника із зауваженнями у вигляді: “з нарахуванням не згоден”.

На підставі відомостей позивачем розрахована плата за користування вагонами, яка відображена у відомостях плати форми ГУ-46 та за період за квітень, травень 2015 р. становить 144 203,52 грн.

Як свідчать матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника підписані з боку прийомоздавальником ОСОБА_12 та начальником залізничного цеху ОСОБА_8 У зазначених актах, як це передбачено п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, зазначено час подачі та закінчення затримки вагонів, їх номери. При цьому вказані акти підписані представником відповідача 1 без заперечень, що свідчить про їх згоду із фактом затримки вагонів з вини ТОВ “Ферромет 1” та з періодом затримки вагонів. Про час фактичного подавання та забирання вагонів свідчать також надані позивачем ОСОБА_13 про подавання вагонів та забирання вагонів форми ГУ-45, в яких зазначено дату та час передачі вагонів при подаванні та збиранні вагонів залізницею та повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, які також підписані уповноваженим представником ТОВ “Ферромет 1” без будь-яких заперечень та містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.24-29).

Абзацом 3 п.12 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Отже, причинами затримки вагонів відповідача 1 вказані в наявних в матеріалах справи актах про затримку вагонів форми ГУ-23а є: неможливість приймання вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Відтак, причини затримки вагонів відповідача вказані в актах про затримку вагонів форми ГУ-23а, що відповідає статті 129 Статуту.

Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок дій працівників Південно-Західної залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затвердженої розпорядженням від 01.03.2011 р. №НЗ-1-1/18 (далі Інструкція), про затримку вагонів з вини вантажоодержувача (власника під’їзної колії, порту) станція затримки оформляє акт форми ГУ-23а в автоматизованому режимі, який підписується працівниками станції, уповноваженим начальником станції, але не менше як двома, відповідно до п. 3 Правил складання актів. В разі неможливості оформлення акту в автоматизованому режимі, такий акт складається від руки. На підставі цих актів станція затримки веде облік затриманих вагонів.

Згідно з п. 6 Інструкції, акт про затримку вагонів складається у трьох примірниках. Один примірник залишається на станції затримки, а два додаються до перевізних документів. У графу “Відмітки залізниці” зворотного боку накладної внутрішнього сполучення чи в графу 93 накладної СМГС вноситься відмітка про складання акту.

Відповідно до пункту 7 Інструкції, усі дані, зазначені в акті про затримку вагонів форми ГУ-23а, станція затримки у встановленому порядку передає на станцію призначення у Повідомленні про затримку вагонів за формою додатка 5 до Правил користування вагонами з відміткою про час та дату передачі і прийняття Повідомлення, посади і прізвища відповідних працівників станції.

В абзаці 2 пункту 8 Інструкції передбачено наступне, якщо станція не має можливості вручити копію безпосередньо вантажоодержувачу (власнику під’їзної колії, порту), Повідомлення може передаватися телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком через посильних, факсом або іншим способом, встановленим начальником станції за погодженням з вантажоодержувачем. У цьому разі у Повідомленні вказується час передачі та інші дані, які підтверджують факт передачі копії Повідомлення.

На зворотному боці Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а вказано, що у телефонному режимі начальника залізничного цеху ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8 повідомлено про затримку вагонів з зазначенням вихідного номеру та часу. Вказані акти підписані уповноваженими працівниками станції, отже позивач діяв відповідно до положень вказаної Інструкції. Відсутність на окремих Актах про затримку вагонів форми ГУ-23а запису про повідомлення відповідача 1 не свідчить про невірність здійсненого позивачем розрахунку та не позбавляє позивача права нараховувати платежі за вказаними актами, оскільки дані з цих актів того ж дня включались в Акти загальної форми ГУ-23, які підписані з боку ТОВ “Ферромет 1” уповноваженим представником ОСОБА_8 без зауважень.

Посилання апелянта на те, що вагони, які орендовані ТОВ “Ферромет 1” та затримані на станції ОСОБА_6, були порожні, тому нарахування позивачем плати за користування цими вагонами у розмірі 50% від плати, що встановлена Порядком визначення плати за  користування вагонами (контейнерами) не відповідає статті 119 Статуту залізниць України, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки у вказаній статті зазначено, що плата за користування вагонами і контейнерами залізниці вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо того, що розрахунок плати за користування вагонами ТОВ “Ферромет 1” по станції Нігин, який міститься в матеріалах справи (т.1, а.с. 107-119) здійснено позивачем за ставкою 50 % у відповідності до Правил користування вагонами і контейнерами, наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015р. №13 та сума у розмірі 144 203,52 грн. за період за квітень - травень 2015 р. є вірним та підлягає стягненню з відповідача 1.

Крім того, в матеріалах справи міститься трьохстороння заявка (угода) від 02.03.2015р. укладена між начальником станції Нігин ПЗЗ, директором ДП “Нігинський кар’єр” ОСОБА_7 та уповноваженим представником ТОВ “Ферромет 1” ОСОБА_8, у якій узгоджено, що вагони, які будуть прибувати протягом часу з 02.03.2015 р. по 30.06.2015 р. на адресу ТОВ “Ферромет 1” для навантаження вантажу вапняків для флюсування, каменю вапнякового технологічного, подати на під’їзну колію ДП “Нігинський кар’єр” (т.2, а.с. 39).

Умовами п.п.16.18 договору про експлуатацію залізничної під»їздної колії при станції Нігин Південно-Західної залізниці № 899 від 29.04.2015р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 03.12.2015р.), укладеним між ПАТ Українська залізниця та ДП «Нігинський кар»єр» (власник колії) передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) згідно Тарифного керівництва № 1 та Правил користування вагонами і контейнерами. У разі простою на коліях станції не поданих на під»їздну колію з вини одержувача (відправника) порожніх та навантажених власних і орендованих вагонів, плата за користування цими вагонами стягується на підставі п.15 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

Згідно з п.2,6,7 вказаного договору розгорнута довжина під»їздної колії складає 5267,8 погонних метрів, у тому числі 167,95 м на балансі залізниці. Вагони для під»їздної колії подаються локомотивом залізниці на 7 або 8 колію підприємства. Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 22 вагони. Для під»їздної колії встановлюються такі терміни перебування на ній вагонів: 5,62 год ( п.12 договору).

Відповідач 1 підтвердив, що з умовами договору про експлуатацію під’їзної колії №899 від 05.05.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем 2, ознайомлений та зобов’язується їх виконувати. Розрахунки за подачу – забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами будуть проводитись власником у відповідності до умов вищезазначеного договору.

Відповідачу 1 було відомо, що максимальна кількість одночасної передачі рухомого складу становить 22 вагона, проте вказана норма завантаженості вагонів була відповідачем 1 перевищена.

ТОВ “Ферромет 1” не було погоджено ані з залізницею, ані з ДП “Нігинський кар’єр” графік подачі – збирання вагонів на під’їзну колію відповідача 2, що спричинило накопичення вагонів на станції Нігин та блокування маневрової роботи при збиранні та подачі вагонів на власні колії ДП “Нігинський кар’єр”, а також затримку вагонів для ТОВ   “Феромет 1”.

Таким чином, підписавши вказану заявку відповідач 1 взяв на себе зобов’язання здійснювати розрахунки із позивачем, в тому числі за користування вагонами особисто як власник вантажу за умовами договору на експлуатацію під’їзної колії №889 від 29.04.2015 р., укладеного між Південно-Західною залізницею та ДП “Нігинський кар’єр”.

Крім того, з відзиву на апеляційну скаргу відповідача 2 вбачається, що головною причиною затримок вагонів відповідача 1  є те, що ТОВ «Ферромет1» протягом всього часу договірних зобов»язань з ДП «Нігинський кар»єр» не погоджувало планів подання вагонів. Замість того, щоб врегулювати проблему щодо затримання вагонів, Відповідач 1 навмисно збільшував кількість вагонів на станцію Нігин, що створювало проблеми у відвантаженні продукції як ДП «Нігинський кар»єр» так і інших вантажовідправників.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду щодо відмови у задоволені позову відносно відповідача 2 правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями  269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,  –

  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2018 року у справі №908/5397/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2018 року від №908/5397/15 залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови  складено та підписано 07 серпня 2018 року.

Головуючий                                                                                             О.О.Радіонова

        Судді                                                                                            О.І.Склярук

                                                                                                                       ОСОБА_3

                                                   Надр. 6 прим:1 –у справу; 2–позивачу;2 –відповідачам;1–ГС Запорізької обл.