Справа № 2-640-09
САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Рішення
Іменем України
11 грудня 2009 року Сакський міськрайсуд АР Крим у складі: головуючого - судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Дема НВ, з участю прокурора Сухорукова АО,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» про визнання договору оренди землі недійсним,
Встановив:
Сакський міжрайпрокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» про визнання правочину нікчемним та застосування наслідків недійсності: скасування державної реєстрації договору оренди землі та без відкладного повершення власнику земельної ділянки. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є малозабезпеченим пенсіонером, не має можливості звернутися до суду, тому у відповідності до ч.2 ст.45 ЦПК України, прокурор заявив позов в його інтересах, що відповідає вимогам закону. Позов мотивує тим, що 6 вересня 2006 року закрите акціонерне товариство ( далі ЗАТ) «Кримська фруктова компанія» уклала угоду оренди землі з ОСОБА_1, договір зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди по Сакському району у Сакському відділені Кримської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040801500002 від 11 лютого 2008 року. Однак, вказаний договір не може бути дійсним, оскільки укладений з порушенням закону, а саме: власник землі договір не укладав, відповідно його не підписував, договір укладений без волевиявлення сторони. Просить застосувати наслідки недійсності договору: зобов»язати Сакське відділення Кримської регіональної філії Державного Підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України» скасувати державну реєстрацію договору оренди та зобов»язати відповідача повернути власнику земельну ділянку.
В подальшому, прокурор та позивач, уточнювали позов, вказавши, що просять визнати недійсним договір оренди землі від 6 вересня 2006 року без скасування реєстрації. В частці інших вимог, прокурор звернувся до суду з заявою про залишення без розгляду вимог про застосування наслідків недійсності правочину у вигляді зобов»язання третьої особи скасувати державну реєстрацію та безвідкладного повернення землі. У вказаній частині вимог позов залишен без розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Оскільки представник відповідача не з»являвся в судове засідання неодноразово: 17 березня 2009 року, 8 травня 2009 року, 23 червня 2009 року, а також належно повідомлений на 6 листопада 2009 року, 24 листопада 2009 року, та на 11 грудня 2009 року, суд вирішив у порядку ст.169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Вислухавши прокурора, позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам:
як встановлене в судовому засіданні, Сакський міськрайпрокурор на підставі ч.2 ст.45 ЦПК України, звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, малозабеспеченного пенсіонера, про що свідчить заява ОСОБА_1 до прокурора, копія якої додана до справи.
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на підставі рішення 17 сесії 23 скликання від 11 квітня 2001 року Зерновської сільради Сакського району, яким йому у власність передана земельна ділянка № 67 площею 29,27 га з цільовим призначенням – для сільськогосподарського використання. Копія Державного акту на право приватної власності на землю серії Ш-КМ № 001986, видана 29 жовтня 2001 року головою сільради додана до справи.
Як вбачається з копії договора оренди землі, доданого до справи, 6 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Кримська фруктова компанія» укладений договір оренди землі. Як пояснював у судовому засіданні прокурор та позивач, договір був отриманий слідчим міліції з Сакського відділу Кримського регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», де договір пройшов державну реєстрацію та про існування угоди ОСОБА_1 дізнався також там, а копію додану до справи, позивач отримав у слідчого.
Як вказує ОСОБА_1 договір він не підписував, про існування вказаної угоди не знав. Як вбачається з копії договору, договір ОСОБА_1 фактично не підписаний, як пояснював у судовому засіданні позивач, записи у п. 7 угоди за «Арендодавця» написані не ним. Акт прийома-передачі землі від 6 вересня 2006 року він також не підписував, про існування вказаних документів не знав. Як вбачається з постанови прокурора про порушення кримінальної справи від 25 лютого 2009 року, кримінальна справа була порушена по факту шахрайства працівників закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» , які у договорах оренди землі, зокрема, ОСОБА_1, підробили підписи власників землі, після чого зареєстрували угоди у земельному кадастрі. Наведені обставини підтверджуються, окрім пояснень позивача, та відсутності підписи ОСОБА_1 у договорі, також копією почеркознавчої експертизи № 1171 від 22 червня 2009 року, яка була проведена по кримінальній справі, відповідно до висновків якої, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки , а також у акті прийома - передачі землі, вироблені не ОСОБА_1, а іншою особою. Наведені доказі підтверджують, що угоду належить визнати недійсною.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, ст.16 ЦК України встановила перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі визнання правочину недійсним. Недійсність правочину обумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема, дефекти волі – невідповідність волі та волевиявленню, що у відповідності до ч. 3 ст. 203 ЦК України, є необхідною умовою правочину, тобто його дійсності. Судом встановлене, що угода між сторонами не має волевиявлення власника землі, позивача по справі ОСОБА_1, який договір не підписував, тривалий час про його існування не знав.
Ст. 215 ч.1 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, тобто, зокрема, відсутність волевиявлення сторони правочину. А недійсним є правочин ( ч.2 ст. 215 ЦК ), якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). Таким чином, судом встановлено, що оспорюваний правочин є нікчемним. Оскільки позивачем заявлена вимога про встановлення нікчемності правочину, оскільки є спір про наявність або відсутнісь такого факту, пред»явлення окремо такої вимоги є правом позивача без застосування наслідків його недійсності.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таких доказів суду не надано, тому суд стягує судові витрати у місцевий бюджет.
На підставі викладеного, ст.ст. 45 ч.2 ЦПК України, 16, 203, 215 ЦК України, керуючись ст..ст. 215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Сакського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.
Визнати договір оренди землі від 6 вересня 2006 року, укладений між закритим акціонерним товариством «Кримська фруктова компанія» та ОСОБА_1, зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди по Сакському району у Сакському відділені Кримської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040801500002 від 11 лютого 2008 року – нікчемним.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Кримська фруктора компанія» судовий збір у сумі 7,5 грн та витрати на інформаційно-техничне забезпечення у сумі 8,5 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий