Справа № 2-2288/07 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Грищенко І.О.
при секретарі Сусловій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради право приватної власності на магазин непродовольчих товарів (приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові,
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право приватної власності на самовільно реконструйовані приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові під магазин непродовольчих товарів, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху з облаштуванням окремого входу загальною площею 48,7 кв. м.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р. реєстр.НОМЕР_1 (продавець - ОСОБА_2.), належить на праві приватної власності розташована на 1-му поверсі квартира АДРЕСА_1в м. Харкові. З метою зміни функціонального призначення квартири позивачем отримано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_2р. НОМЕР_2 «Про переведення квартири АДРЕСА_1 у нежиле приміщення та надання дозволу гр. ОСОБА_2 на реконструкцію цих приміщень під магазин непродовольчих товарів». Після прийняття зазначеного рішення приміщення квартири АДРЕСА_1в м. Харкові були переведені до не житлових, а позивачу, відповідно до вимог Закону України "Про планування і забудову територій" та про Закону України "Про основи містобудування", надано дозвіл на здійснення реконструкції даних не житлових приміщень. Після чого, позивач, попередньо погодивши проект з компетентними органами, провела реконструкцію квартири під магазин непродовольчих товарів з облаштуванням окремого входу. Однак, враховуючи те, що реконструкцію було проведено без отримання відповідного дозволу Харківської міської ради і даний об"єкт не був прийнятий в експлуатацію в установленому порядку, він враховується самовільно побудованим, тому позивач позбавлена можливості оформити право власності.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, проти позову заперечував на тій підставі, що визнання права власності на зазначені самовільно реконструйовані приміщення, за його думкою неможливе без прийняття спірних реконструйованих приміщень до експлуатації.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р. реєстр.НОМЕР_1 (продавець - ОСОБА_2.), належить на праві приватної власності розташована на 1-му поверсі квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові.
З метою зміни функціонального призначення квартири позивачем отримано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_2р. НОМЕР_2 «Про переведення квартири АДРЕСА_1у нежиле приміщення та надання дозволу гр. ОСОБА_2 на реконструкцію цих приміщень під магазин непродовольчих товарів».
Таким чином, після прийняття зазначеного рішення приміщення квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові були переведені до не житлових, а позивачу, відповідно до вимог Закону України "Про планування і забудову територій" та про Закону України "Про основи містобудування", надано дозвіл на здійснення реконструкції даних не житлових приміщень.
На виконання вищезазначеного рішення виконавчого комітету міської ради позивачем було розроблено у ЧП «ПК Модуль» робочий проект реконструкції нежитлових приміщень під магазин непродовольчих товарів.
Інспекцією ДАБК м. Харкова було видано дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3р. з реконструкції нежитлового приміщення.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП "Харківське міськБТІ", загальна площа нежитлових приміщень (магазину) складає 48,7 кв.м.
Згідно технічного висновку ТОВ «Харківреконструкція» (ліцензія: серія НОМЕР_4) від ІНФОРМАЦІЯ_4року основні будівельні конструкції об'єкта після реконструкції деформацій не мають, знаходяться в
2
задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості. Будівельні роботи, пов'язані з реконструкцією, не вплинули на стан будівельних конструкцій житлового будинку.
Таким чином, здійснена позивачем реконструкція відповідає всім встановленим будівельним, технічним, пожежним та санітарним нормам, що є підставою для збереження самовільно виконаної реконструкції колишньої квартириАДРЕСА_1.
Оцінюючі встановлені правовідносини та вирішуючи спір, суд прийшов до наступних висновків. Згідно Конституції України право власності в Україні є непорушним, ніхто не може бути позбавлений цього права.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тобто позивач діяв у межах прав власника, визначених вищенаведеною статтею Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що проведена реконструкція нежитлових приміщень колишньої квартири не є юридичною чи фактичною підставою для припинення чи невизнання права власності позивача на ці приміщення. Проведена реконструкція є підставою лише для внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів позивача, а у разі невизнання будь-якою особою права власності позивача - звернення цією особою до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а згідно ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання
Враховуючи те, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно позивача.
Суд не має ніяких доказів, які б свідчили про те, що самочинною реконструкцією квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові були б порушені права інших мешканців та охоронювані законом інтереси, а тому доходить висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Реконструкція квартири велася за особисті кошти позивача і реконструкцію закінчено, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту закінчення будівництва.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 11, 16, 319, 328, 383, 392 ЦК України, ст. ст. 1-15, 38, 57-60, 61, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на самовільно реконструйовані нежитлові приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові під магазин непродовольчих товарів, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху з облаштуванням окремого входу загальною площею 48,7 кв. м.
Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: (підпис)
З оригіналом згідно: суддя: І.О.Грищенко