Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 314/3830/17Головуючий у 1-й інстанції Капітонов Є.М.

Пр. № 22-ц/778/2132/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із вищезазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 24-25), просили:

- виконати відповідачу п. 2 розпорядження № 109 від 23.03.2017 року по передачі в оренду Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 16.6300 га, кадастровий номер НОМЕР_3, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв),

- виконати відповідачу п. 2 розпорядження № 111 від 23.03.2017 року про передання ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 17.0000 га, кадастровий номер НОМЕР_4 вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

В обґрунтування свого позову позивачі зазначали, що розпорядженнями №109 та № 111 від 23.03.2017 року Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, відповідно до ст. ст. 6,13,21,41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних (паїв)», Законами України «Про оцінку земель», «Про оренду землі», статтею 17 Земельного кодексу України, позивачам було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16.6300 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та земельної ділянки площею 17.0000 га, (кадастровий номер НОМЕР_4), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для передачі в оренду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту витребування власниками земельних часток (пай).

Згідно п. 2 вищезазначених розпоряджень, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, передано в оренду земельну ділянку площею 16.6300 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та земельної ділянки площею 17.0000 га, (кадастровий номер НОМЕР_4) вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 5 (п'ять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також надано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 16.6300 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та земельної ділянки площею 17.0000 га, (кадастровий номер НОМЕР_4).

Крім цього, позивач ОСОБА_2 посилається на той факт, що згідно розпорядження РДА № 342 від 25.07.2017 року райдержадміністрацією вирішено: «…до затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у встановленому законом порядку, звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди землі з орендною платою у розмірі 5 (п'яти) відсотків від нормативної грошової оцінки щодо земельної ділянки площею 5.7125 га (кадастровий номер НОМЕР_5), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із розрахунку нормативно грошової оцінки 1,0000 га сільськогосподарських угідь - рілля, розташованих на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населених пунктів, по колишньому господарству «Перше травня», що складає 37378,96 грн., та зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства.

Після затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у встановленому законом порядку, звернутися до райдержадміністрації для укладення додаткової угоди до договору оренди землі та зареєструвати відповідні зміни права оренди згідно з вимогами чинного законодавства.».

За аналогічних правовідносин, між Вільнянською РДА Запорізької області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі від 01.08.2017 року на земельну ділянку площею 5.7125 га, кадастровий номер НОМЕР_5, який зареєстровано 17.08.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права у спеціальному розділі за №21978223, але фактично прийнявши рішення про передачу двох земельних ділянок у вигляді п. 2 розпоряджень № 109 та № 111 від 23.03.2017 року договір в 2017 році так і не було укладено.

В якості доказів позивачами було додано до матеріалів справи відповідь на заяви, які направлялися Вільнянською районною державною адміністрацією на їх звернення 07.08.2017 року за №№ 01-32/0889 та 01-32/0890, а також відповідь Вільнянської РДА від 23.08.2017 року які, на їх думку, свідчать про порушення закону та вчинення державним органом зволікання і тяганини.

Ухвалою суду першої інстанції від 14 листопада 2017 року (а.с. 29) провадження у цій справі відкрито.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, його нормами в силу вимог п. 9 Перехідних положень мав керуватись та керувався суд першої інстанції при розгляді цієї справи та при ухваленні рішення у цій справі.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року (а.с. 42-45) позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Зобов'язано Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області виконати п. 2 Розпорядження № 109 від 23.03.2017 року про передання ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 16.6300 га, кадастровий номер НОМЕР_3, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Зобов'язано Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області виконати п. 2 Розпорядження № 111 від 23.03.2017 року про передання ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 17.0000 га, кадастровий номер НОМЕР_4 вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Питання про судові витрати не вирішувалось.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, як особа, що не приймала участі у справі, на підставі ст. 352 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у своїй апеляційній скарзі (а.с. 47-59) просила рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2018 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, зупинено дію оскаржуємого рішення у цій справі відповідно до ст. 359 ч. 4 ЦПК України (а.с. 62).

Ухвалою апеляційного суду (а.с. 64) дану справу призначено до апеляційного розгляду з урахуванням навантаженості судді -доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад (в Апеляційному суді Запорізької області замість 71 судді за штатом фактично працює 20 суддів, з яких - 13 суддів у судовій палаті з розгляду цивільних справ), а також відпустки колегії суддів та судді - доповідача (довідка а.с. 73).

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника (а.с. 107-108) ОСОБА_5 подали апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу будь-яких заперечень (відзиву) на вищезазначену апеляційну скаргу Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а.с. 74-106).

Відповідач Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі не скористалась.

Проте, відсутність останнього не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом (ст. 360 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

У судове засідання 02 серпня 2018 року належним чином повідомлені позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представник відповідача Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили.

Відповідач Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області через свого представника за довіреністю (а.с. 110) ОСОБА_6 подала апеляційному суду клопотання (а.с. 109), в якому просила розглядати дану справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі документів.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, саме його нормами в силу п.п. 8,9 Перехідних положень останнього керувався суд першої інстанції при розгляді цієї справи та ухваленні оскаржуємого рішення суду у цій справі, саме його нормами має керуватись та керується апеляційний суд при апеляційному перегляді цієї справи.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представника відповідача Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив клопотання представника відповідача задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за довіреністю (а.с. 111) ОСОБА_7 та представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреностями (а.с. 112-113) адвоката ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області - ОСОБА_7 та представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5, які у тому числі на запитання апеляційного суду зазначали, що рішення суду першої інстанції, що є предметом апеляційного оскарження у цій справі, вже виконано відповідачем, між сторонами у цій справі вже укладені договори оренди з позивачами 08.02.2018 року, останні зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується відповідними витягами з відповідного реєстру, та пасовища розпахані, засаджені позивачами соняшником, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

Відповідно до ст. 376 ч. 3 п. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв рішення про права… обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є рішення, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивачі у цій справі, керувався ст. ст. 10-13, 81, 83, 259, 263, 264, 265, 266, 354 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ст.ст. 626, 627, 638, 759, 792 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 16, 27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 17, 93, 116, 124 Земельного кодексу України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (п. 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

В силу вимог ст. 263 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, 1. судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; 2. законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.3. судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; 4. при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; 5 обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; 6. якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно із ст. 264 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

2. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3. Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає.

Так, апеляційним судом встановлено, що вищезазначені земельні ділянки 28.02.2000 року рішенням Привільненської сільської ради № 4 «Про обмін земельних ділянок, котрі знаходяться в володінні сільської ради та ділянки землі які знаходяться у володінні КСП «Перше-Травня» виключені із земель колективної власності і передані в резервний фонд сільської ради (а.с. 52).

19.12.2000року рішенням Привільненської сільської ради № 5 «Про переведення земель резервного фонду з сінокосів та пасовищ в громадське пасовище» спірні земельні ділянки переведені до громадських пасовищ (а.с. 53).

10.04.2000року по цих спірних ділянках та вищевказаних рішень сільської ради за позовом ОСОБА_8 до Привільненської сільської ради ухвалене рішення Вільнянського районного суду Запорізької області (а.с. 54), згідно із яким рішення сільської ради залишені в силі, а виділення цих земельних ділянок для ведення фермерського господарства без задоволення.

Оскільки, встановлено, що при прийнятті вищезазначених рішень рада керувалась Указом Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки», за змістом якого визначено, що із земель запасу або резервного фонду необхідно утворювати поблизу населених пунктів громадські пасовища для випасу худоби.

В силу вимог ст. 82 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, обставини, встановлені рішенням суду у … цивільній … справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь… особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вказаних рішень сільської ради, відділом земельних ресурсів були внесені зміни в облікову земельну документацію (довідка начальника Вільнянського відділу земельних ресурсів ОСОБА_9 від 19.02.2002 року № 52, копія а.с. 55).

Таким чином, не спростовано належними, допустимими доказами у цій справі, що вищезазначені спірні земельні ділянки з 2000 року відносяться до громадських пасовищ, що знаходяться в резервному фонді Привільненської сільської ради Запорізької області.

Додані сільською радою до її апеляційної скарги апеляційному суду матеріали можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі, як докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка не приймала участі у цій справі у суді першої інстанції взагалі.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Матеріали цієї справи також не містять рішення суду про визнання незаконними, нечинними чи скасування вищезазначених рішень Привільненської сільської ради № 4 від 28.02.2000 року та № 5 від 19.12.2000 року.

Не можна вважати належним доказом у цій справі інформацію із Державного земельного кадастру про вказані спірні земельні ділянки, оскільки останній почав існувати лише після прийняття вищезазначених рішень Привільненською сільською радою та не містить повної інформації про вказані спірні земельні ділянки з урахуванням відповідних реєстраційних книг Вільнянського органу земельних ресурсів Запорізької області.

Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги у цій справі при перегляді законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі від 28 грудня 2017 року в якості, доказу, передбаченого ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, лист -відповідь відділу у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20 червня 2018 року за підписом начальника ОСОБА_10, наданий позивачами вже в апеляційному суді, на за змістом якого:

«Згідно поконтурній експлікації, що міститься в Проекті землеустрою роздержавлення та приватизації земель КСП «Перше Травня» Вільнянського району Запорізької області, Державного акту на право колективної власності серії ЗП № 00022, що видавався колишньому КСП «Перше Травня», земельна ділянка, контур поля № 227, загальною площею 34,3 га, яка розташована на території Привільненської сільської ради Вільнянського району, за межами населених пунктів відноситься до земель колективної власності сільськогосподарського призначення, рілля.

Зміни щодо обміну земельних ділянок та зміни їхнього правового статусу до Державного акту на право колективної власності серії ЗП № 00022, виданого КСП «Перше Травня», не вносились.

Зазначене також підтверджується листом ДП «Запорізький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» від 03.02.2017 № 154, копія якого додається.

Твердження виконкому сільської ради про відношення вказаної земельної ділянки до земель комунальної власності не відповідає дійсності, проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності, та виготовлення відповідних проектів, на території Привільненської сільської ради Вільнянського району не відбувались.

На даний час, за інформацією, що надійшла до Державного земельного кадастру в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав Укрдержреєстру, зазначені земельні ділянки (контур поля № 227) з кадастровими №№ НОМЕР_4 НОМЕР_3, перебувають в користуванні гр. ОСОБА_3, та входять до меж Державного акту на право колективної власності серії ЗП № 00022, що видавався колишньому КСП «Перше Травня».

Оскільки, ця відповідь ґрунтується виключно на інформації ДП «Запорізький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» від 03.02.2017 № 154 (а.с. 104), яке є одним із підприємств, що здійснює розробку земельної документації, а не на відповідних архівних документах, реєстраційних записах та схемі розподілу земель тощо саме Вільнянського органу земельних ресурсів Запорізької області, які мали місце на час та після прийняття у 2000 році вищезазначених рішень сільською радою.

Довідка за підписом іншого начальника Вільнянського відділу земельних ресурсів ОСОБА_9 № 52 від 19.02.2002 року (а.с. 55), за змістом якої вона видана Привільненській сільській раді в тому, що по складанню схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) членам КСП «Перше Травня» Вільнянського району за 2000 рік біля с. Привільного поле розміром 17,2 га поле розміром 34,3 га знаходяться в резервному фонді сільської ради, не була відкликана з будь-яких підстав відділом у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області взагалі.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області представляє інтереси територіальної громади (жителів) вказаного села, кількість якого за загальновідомою інформацію складає понад 1000 осіб та які користувались вищезазначеними пасовищами, що визнавалось учасниками цієї справи.

Інтереси двох позивачів у цій справі, які лише бажають займатись на цих землях веденням товарного сільськогосподарського виробництва, та інтереси цілої громади є неспівмірними при вищевикладених обставинах.

Посилання позивачів та їх представника у цій справі в обґрунтування свого позову на наявність досі чинного державного акту на право колективної власності серії ЗП №00022, що видавався колишньому КСП «Перше Травня» після того, як деякі члени колишнього КСП «Перше Травня» отримали в натурі свої частки (паї) та оформили відповідні державні акти на них, при вищевикладених обставинах є безпідставними.

Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області категорично заперечувала проти передання Вільнянською державною районною адміністрацією Запорізької області вищезазначених спірних земельних ділянок в оренду будь-кому, у тому числі позивачам у цій справі, про що позивачі у тому числі повідомляли суд першої інстанції у цій справі до ухвалення оскаржуємого рішення (листи, копії а.с. 37-39).

Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, зокрема не залучив до участі у цій справі в якості третьої особи Привільненську сільську раду Вільнянського району Запорізької області, прийняв у цій справі рішення про права і обов'язки останньої відносно вказаних спірних земельних ділянок.

Матеріали цієї справи не містять доказів того, що вищезазначені розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 109 від 23.03.2017 року (а.с. 13) та № 111 від 23.03.2017 року (а.с.14), та зокрема п. п. 2 останніх були визнані незаконними чи скасовані у судовому порядку.

Звідси, суд при вирішенні цієї справи має самостійно надавати оцінку цим розпорядженням у цій справі.

Суд вважає, що при вищевикладених обставинах зазначеними розпорядженнями відповідача порушуються права Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області сільської ради, яка представляє інтереси територіальної громади (жителів) села, а тому зобов'язувати відповідача виконувати останні в інтересах позивачів у цій справі саме за рішенням суду було безпідставним.

Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог у цій справі, саме зобов'язавши відповідача виконати п.п. 2 вищезазначених розпоряджень, укласти договори оренди відносно вищезазначених спірних земельних ділянок.

Оскільки, позивачі саме цього у своєму позові у цій справі не просили (а.с. 25).

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області слід задовольнити, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії у цій справі слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі відмови у задоволенні позову позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цій справі у повному обсязі, останні не мають права на компенсацію за рахунок відповідача Вільнянської районної державної адміністрації запорізької області будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

Також у разі задоволення апеляційної скарги Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, на загальну суму 1056,00 грн. (а.с. 46) по 528,00 грн. з кожного окремо.

Керуючись ст. ст. 10 ч. 4, 174, 212-215 ЦК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 12, 141, 368, 371 - 372, 374, 376, 381-384, п. п. 8,9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії у цій справі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (ЄДРПОУ 02140870) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, на загальну суму 1056,00 грн. по 528,00 грн. з кожного окремо.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 06.08.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.