ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2018Справа № 910/5101/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача публічного акціонерного товариства «Київенерго»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляю самостійних вимог на предмет

спору, комунальне підприємство виконавчого органу (Київської

міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

про стягнення 24 778, 81 грн.

Представники:

від позивача Чеботарьова І.Г. (за дов.)

від відповідача Халимон С.В. (за дов.)

від третьої особи Комісар С.П. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 24 778, 81 грн., з яких: 19 060,10 грн. пені, 2 043,29 грн. 3% річних, 3 675,42 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору купівлі-продажу природного газу № 1512/1617-РО-41 від 07.09.2016 та додаткових угод до нього.

Суд своєю ухвалою від 03.05.2018 відкрив провадження у справі № 910/5101/18, постановив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке.

За твердженням відповідача, сторони змінили порядок та строки розрахунків за договором в частині проведення оплат відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 (далі - Порядок), за яким відповідач як теплопостачальне підприємство отримує від всіх споживачів теплової енергії кошти на рахунки зі спеціальним режимом використання, з яких здійснюється їх безспірне списання на користь позивача у відсотковому значенні від всіх коштів, що надійшли на такі рахунки, відповідно до реєстру нормативів, що затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Виконуючи умови договору, відповідач сплачує за газ за рахунок коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. За таких обставин вина відповідача у простроченні зобов'язання відсутня, оскільки відповідач не користувався коштами, належними до оплати за постачання природного газу і не міг впливати на визначення нормативу перерахування коштів позивачу.

Позивач у відповіді на відзив послався на таке.

Розрахунки за зазначеним у Порядку механізмом щодо застосування рахунків із спеціальним режимом використання не забезпечує постачальнику природного газу 100-відсоткових розрахунків. У разі наявності заборгованості підприємство повинно провести розрахунки з постачальником природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки, з інших своїх рахунків шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у відповідному договорі між постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки, та теплопостачальним підприємством.

Виконання цієї постанови жодним чином не звільняє господарюючий суб'єкт від виконання зобов'язання за укладеними договорами та не звільняє від відповідальності, встановленої такими договорами за невчасні розрахунки.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» подало клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд своєю ухвалою від 13.06.2018 залишив без задоволення клопотання публічного акціонерного товариства «Київенерго» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Київської міської ради.

Суд задовольнив клопотання відповідача в частині залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

В частині залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київської міської ради, суд відмовив, оскільки відсутні обставини, які свідчать про те, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки Київської міської ради щодо однієї із сторін.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») у наданих суду поясненнях зазначила, що не може нести відповідальність по зобов'язанням іншого самостійного суб'єкта господарювання - ПАТ «Київенерго».

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.09.2016 публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та публічне акціонерне товариство «Київенерго» (споживач) уклали договір №1512/1617-РО-41 купівлі-продажу природного газу з додатковими угодами №1-2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1 Договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ (далі - газ). Газ, що продається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач поставив протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-вересня 2017 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 385 377,02 грн., що підтверджується 12-ма актами приймання-передачі природного газу (копії - в матеріалах справи).

Відповідач здійснював оплату не своєчасно.

Відповідно до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 19 060,10 грн. пені за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3 675,42 грн. інфляційних та 2 043,29 грн. трьох процентів річних за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» (пл. І. Франка, 5, м. Київ, 01001, код 00131305) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 19 060,10 грн. пені, 3 675,42 грн. інфляційних втрат, 2 043,29 грн. 3% річних, 1762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 06.08.2018

Суддя С.А. Ковтун