ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8259/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

заявника - Гіндрюк Т.С.

боржника - Іванів А.Р.

скаржника - Пистогова С.В.

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Коновал Р.О.

розпорядник майна - Куделя М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 06.03.2018

у складі колегії суддів: Верховця А.А. (головуючого), Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.12.2017

у складі судді: Чеберяка П.П.

у справі № 910/8259/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" порушено провадження у справі № 910/8259/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

2. 03.06.2016 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

3. 30.06.2016 до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 348 715 434,68 грн, у тому числі пеня на суму 423 504 679,85 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою попереднього судового засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 визнано вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346 880 546,00 грн. Відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", зокрема, Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4 001 834 888,68 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування". Вирішено інші процедурні питання.

5. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 та визнати вимоги банку у розмірі 2 756,00 грн, як такі, що підлягають задоволенню у першу чергу, а вимоги у розмірі 4 348 712 678,68 грн, як такі, що підлягають задоволенню за рахунок майна боржника, яке перебуває у заставі/іпотеці у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/8259/16, зокрема, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 задоволено частково. Пунк 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 змінено та викладено його в наступній редакції: "Визнати конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" першої черги, зокрема, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2756,00 грн. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16, в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346 880 546,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника, та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", зокрема, Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4 001 834 888,68 грн, залишено без змін.

7. Судами попередніх інстанцій при розгляді зазначеної заяви встановлено наступне.

7.1 В обґрунтування грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що грошові вимоги виникли на підставі Генеральної кредитної угоди № 151111N5 від 30.09.2011 укладеної між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Азовелектросталь" та ПАТ "Азовзагальмаш" та укладених в її рамках кредитних договорах № 151112К22 від 27.09.2012 та № 151112КЗ1 від 25.12.2012, позичальником за якими являється Публічне акціонерне товариство "Азовелектросталь".

7.2 Разом з тим, заявник відмічає, що у якості забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством "Азовелектросталь" вказаних кредитних зобов'язань між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним акціонерним товариством "Маріупольський завод важкого машинобудування" були укладені наступні договори:

- іпотечний договір № 151111Z123 від 30.09.2011, згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в іпотеку Банку п'ять нежитлових будівель (приміщень), розташованих за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1, загальною заставною вартістю 129 624 506 грн. 00 коп.;

- договір застави № 151111Z124 від 30.09.2011, згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в заставу Банку обладнання, загальною заставною вартістю 173 855 040,00 грн. (з урахуванням договору про несення змін № 151111 Z124-4);

- іпотечний договір № 1511122Z72 від 25.12.2012 згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в іпотеку Банку нежитлову будівлю Цех №138, загальною площею 33939,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1, заставною вартістю 43 401 000,00 грн.

7.3 Вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" визнані боржником, розпорядником майна частково на загальну суму 346 880 546 грн. 00 коп., що складають вартість предметів іпотеки та застави за вказаними договорами іпотеки та застави та включені до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" окремо, як забезпечені заставою майна боржника.

7.4 Основним боржником за Генеральною кредитною угодою № 151111N5 від 30.09.2011 та укладених в її рамках кредитних договорах № 151112К22 від 27.09.2012 та № 151112КЗ1 від 25.12.2012 є Публічне акціонерне товариство "Азовелектросталь", тоді як ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" є лише майновим поручителем за Іпотечними договорами № 151111Z123 від 30.09.2011, № 1511122Z72 від 25.12.2012 та договором застави № 151111Z124 від 30.09.2011.

7.5 Таким чином, ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" не є позичальником за Генеральною кредитною угодою та кредитних договорах зазначених вище та не є особою, яка отримувала кредитні кошти за цими договорами.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 02.04.2018 публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" через Київський апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. 26.03.2018, на підставі підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 910/8259/16 Господарського суду міста Києва разом з вказаною касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8259/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.04.2018.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8259/16 за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України". Зупинено касаційне провадження у справі № 910/8259/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 902/492/17.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 поновлено касаційне провадження у справі № 910/8259/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; призначено розгляд касаційної скарги на 25.07.2018 об 11 год. 15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

13. Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Скаржник просить змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/8259/16, визнавши вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 4 348 712 678,68 грн як такі, що підлягають погашенню за рахунок майна ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", яке перебуває у заставі/іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в позачерговому порядку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. 18.07.2018 від розпорядника майна ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в якому останній просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Враховуючи що Банк звернувся з грошовими вимогами до ПАТ "Маріупольский завод важкого машинобудування" як майнового поручителя, і, що боржник не є позичальником за основними кредитними договорами та не є особою, яка отримувала кредитні кошти, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною сторонами в договорі іпотеки), відтак визнали заявлені Банком кредиторські вимоги частково, на підставі договору іпотеки.

19. На момент винесення оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій керувалися усталеною практикою викладеною в постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16).

20. Разом з тим, 15.05.2018 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі 902/492/17 якою вирішено відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16).

21. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено правовий висновок який полягає у наступному.

21.1 Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

21.2 Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог.

22. Згідно частини 1 статті 317 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

23. Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

24. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (аналогічну норму містить частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

25. Відповідно до частини 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017 суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

26. Колегія судів Верховного Суду, під час розгляду даної справи, не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/492/17 щодо визначення розміру вимог забезпеченого кредитора.

27. З огляду на викладене вище та приписи чинного законодавства колегія суддів касаційної інстанції враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі №902/492/17, яка відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 918/169/16, на яку в свою чергу покликались суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень у справі № 910/8259/16.

28. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

29. З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень та направлення справи в оскаржуваній частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

30. При новому розгляді суду необхідно визначити розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного в постанові від 15.05.2018 у справі 902/492/17, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

31. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/8259/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" скасувати.

3. Справу № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко