ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2018Справа № 910/5666/18

За позовом Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в

особі Дубенської міської ради Рівненської області

до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз»

про стягнення 7.186.947,28 грн.

суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури міста Києва Чумаченко А.А., посвідчення № 035414 від 01.09.2015

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Суть спору :

07.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про стягнення 7.186.947,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході моніторингу Дубенською місцевою прокуратурою офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України встановлено, що 24.09.2015 ДАБІ України на підставі акту готовності до експлуатації № 101 від 10.09.2015 зареєстровано сертифікат № 165152672667 про відповідність закінченого будівництва об'єкта: «Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою провулок Проїзний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області», замовником будівництва якого є ПАТ «Компанія «Райз». Проте відповідач, як замовник будівництва, з заявою до Дубенської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі як це визначено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не укладав, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Відповідно до п. 2.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дубно, затвердженого рішенням Дубенської міської ради № 3259 від 25.07.2014, розмір пайової участі у розвиту інфраструктури міста Дубно становить 1% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для виробничого призначення. Враховуючи те, що у відповідності до акту готовності об'єкту до експлуатації № 101 від 10.09.2015 кошторисна вартість будівництва відповідного об'єкта становить 718.697.428,00 грн., розмір пайової участі, яку мав сплатити відповідач становить 7.186.974,28 грн., які прокуратура просить стягнути як збитки у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5666/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.06.2018.

Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.05.2018 було направлено відповідачу 11.05.2018 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045596196 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121-В, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 10.05.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.05.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045596196, а отже відповідач мав подати відзив до 29.05.2018 включно.

15.05.2018 відповідачем подано до відділу діловодства суду апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/5666/18 від 21.05.2018 апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

29.05.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що ПАТ «Компанія «Райз» не укладало договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дубно з Дубенською міською радою Рівненської області, саме наявність якого є єдиною підставою для сплати замовником будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури, а тому мають застосовуватись положення гл. 82 підрозділу «Не договірні зобов'язання» Цивільного кодексу України. Вважає, що заявлений прокурором розмір упущеної вигоди (пайової участі), розрахований всупереч порядку, встановленому Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», а також затвердженому рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 25.07.2014 «Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дубно» Порядку і не обґрунтований щодо застосованого розміру відсотків для його обрахунку. Вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Дубно є планування таких доходів і відповідне їх відображення в рішеннях про місцевий бюджет. Позивач не надав суду доказів того, що одержання доходів безпосередньо від господарської діяльності та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Дубно на відповідні роки; що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 7.186.947,28 грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою, причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток. Відсутні докази реальності заподіяних збитків. Зазначає, що позивач з будь-якими пропозиціями щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дубно до відповідача у період виконання робіт не звертався. Крім того, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено прямого обов'язку щодо сплати відповідачем пайового внеску, а передбачено укладення договору на підставі якого визначається розмір пайового внеску та виникає зобов'язання щодо його сплати, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів. Отже, вважає, що прокуратурою не доведено протиправність поведінки у діях відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів.

01.06.2018 від прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокуратура вважає доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дубно, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Дубенська міська рада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача. Згідно п. 2.5 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно визначається у відповідності до п. 2.3 і п. 2.4., і становить 1% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для об'єктів виробничого призначення. У відповідності до акту готовності об'єкту до експлуатації від 10.09.2015 № 101 кошторисна вартість будівництва об'єкта за адресою: провулок Проїздний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області, становить 718.697.428,00 грн. 1% від якої становить заявлену суму упущеної вигоди. Просить позовні вимоги задовольнити.

04.06.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь, в якій позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими з таких підстав. Обов'язок сплатити кошти пайової участі у ПАТ «Компанія «Райз» виник в силу ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в якій прямо передбачено, що замовник який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Таким чином, відсутність договору на сплату пайової участі між позивачем та відповідачем у справі, не звільняє останнього від обов'язку передбаченого вищезазначеним законом. Розмір збитків, які слід стягнути з відповідача по справі є цілком обґрунтованими, оскільки становлять саме 1 % від загальної кошторисної вартості будівництва підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30т/год. за адресою провулок Проїздний, 11, м. Дубно, Дубенського району, Рівненської області. Протиправна поведінка відповідача по справі полягає у тому, що він не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Дубно. Збитки полягають в неотриманні міською радою коштів в розмірі 7.186.947,28 грн., що становить 1 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками є очевидним, оскільки саме не укладення договору про пайову участь завдано збитки у вигляді упущеної вигоди. Вина полягає у тому, що згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме замовник будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, у нашому випадку ПАТ «Компанія «Райз», що ним зроблено не було. Отже, в діях відповідача по справі наявний склад цивільного правопорушення, що є підставою стягнення з нього в судовому порядку збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 7.186.947,28 грн. Просить позов прокуратури задовольнити.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що в реєстрі за кодом ЄДРПОУ 13980201 значиться юридична особа - Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією.

З огляду на викладене, відповідачем у даній справі є Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

05.06.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить поновити процесуальний строк для подачі клопотання про витребування доказів.

Судове засідання призначене на 05.06.2018 не відбулось.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/5666/18 від 07.06.2018 прокуратуру, позивача та відповідача викликано у підготовче засідання, що відбудеться 21.06.2018.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для подачі клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на наступне

За приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частинами 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд розглянувши заявлене клопотання відмовив в його задоволенні оскільки воно не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зокрема заявником не подано належних доказів вжиття заходів щодо отримання зазначених в клопотанні документів та неможливості їх отримання.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 відповідачем подано клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення суми пайової участі в розвитку інфраструктури та відповідно розміру упущеної вигоди, що є предметом спору у справі.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи відмовив в його задоволенні оскільки для з'ясування розміру пайового внеску, що мав бути сплачений відповідачем та відповідно розміру упущеної вигоди позивача не вимагаються спеціальні знання. Так, суд вважає, що відповідач в змозі сам встановити розмір пайового внеску та надати відповідний розрахунок суду, оскільки у нього як у замовника будівництва мають бути відповідні документи на підставі яких можливо здійснити такий розрахунок.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду на 10.07.2018.

09.07.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строку позовної давності посилаючись на те, що відповідно до п. 2.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно від 25.07.2014 зобов'язання замовника щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дубно обумовлюються в текстовій частині рішення міської ради про затвердженя проекту землеустрою про надання земельної ділянки фізичній чи юридичній особам під будівництво, рішення виконавчого комітету про надання дозволу на збір вихідних даних для проектування будівництва. Дане рішення є офіційним повідомленням про настання зобов'язань фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста та договірних зобов'язань у частині дотримання визначених термінів укладення договору пайової участі.» Позивач знав про початок будівництва вказаного об'єкта, починаючи із 27.11.2013, що підтверджується Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 27.11.2013 та 22.09.2014, які затверджені начальником управління архітектури, будівництва та земельних питань Лубенської міської ради та Декларацією про початок виконання будівельних робіт від 03.12.2013. Тож, початок строку позовної давності для звернення за захистом свого порушеного права у позивача розпочався з 28.11.2013 та сплинув відповідно - 28.11.2016.

09.07.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів, а саме лист № 378 від 04.07.2018.

09.07.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить поновити процесуальний строк для подачі клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 10.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для подачі доказів.

В судовому засіданні 10.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.07.2018.

В судовому засіданні 12.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для подачі клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 12.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на наступне

За приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частинами 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд розглянувши заявлене клопотання відмовив в його задоволенні оскільки метою витребування документів є встановлення розміру пайового внеску, який на думку суду відповідач може встановити сам, оскільки у нього як у замовника будівництва мають бути відповідні документи на підставі яких можливо здійснити такий розрахунок.

Прокуратура в судовому засіданні 12.07.2018 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судовому засіданні 12.07.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 12.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.07.2018.

13.07.2017 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів, в яких позивач зазначає, що відповідач, як замовник будівництва має достеменно володіти інформацією про вимоги, які він ставив до будівництва під час його проектування (наявність чи відсутність інженерних мереж, чи комунікацій, їхня вартість, тощо). В його розпорядженні мають бути відповідні договори з підрядником будівництва про виконання певних видів робіт та їхню вартість, а також первинні бухгалтерські документи про оплату таких робіт. Свідоме ненадання суду зазначених документів, а також подання клопотань подібного роду може свідчити про зловживання відповідачем у справі процесуальними правами, що у відповідності до ст. 43 ГПК України є підставою для застосування до нього заходів процесуального примусу.

16.07.2018 від прокуратури на адресу суду надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про застосування термінів позовної давності, в яких зазначає, що за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Згідно ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Разом з тим, відповідач, як замовник будівництва з заявою до Дубенської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав. Право звернення з позовом до суду про стягнення збитків у формі упущеної вигоди виникло у позивача після введення в експлуатацію об'єкту та реєстрації сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об'єкту. Таким чином, строк позовної давності в даному випадку починається з моменту реєстрації сертифікату № 165152672667 від 24.09.2015 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою провулок Проїздний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області».

В судовому засіданні 19.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.07.2018.

23.07.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано письмові пояснення, в яких просить суд розглянути справу без участі представника відповідача та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні 24.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі акту готовності до експлуатації № 101 від 10.09.2015 зареєстровано сертифікат № 165152672667 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою провулок Проїзний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області», замовником будівництва якого є ПАТ «Компанія «Райз».

Позивач дізнавшись про наявність зареєстрованого сертифікату звернувся до відповідача з листом № 1003/05-02-26/18 від 05.03.2018, в якому рекомендував відповідачу звернутись до Дубенської міської ради у строк до 31.03.2108 із заявою про проведення розрахунку пайової участі та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дубно з необхідним пакетом документів. Відповідач не заперечує отримання даного листа.

Даний лист залишено відповідачем без відповіді.

Спір виник внаслідок того, що у зв'язку з не укладенням відповідачем з позивачем договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного м. Дубно позивачем понесено збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 7.186.947,28 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що замовник це - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

Судом встановлено, що замовником будівництва за адресою провулок Проїзний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області є Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз» - відповідач і на нього поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Дубенською міською радою 25.07.2014 прийнято рішення, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дубно» (далі - Порядок).

Порядок розроблено відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Дубно у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста.

Згідно п. 1.3 Порядку його дія поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території міста Дубно, за винятком тих, що визначені в п. 1.5 цього Порядку.

Відповідно до п. 2.5 Порядку розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Дубно визначається у відповідності до пунктів 2.3 і 2.4 цього порядку і становить для об'єктів виробничого призначення - 1%.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Згідно з п. 3.1 Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста укладається не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до міської ради про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок.

Однак відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не звертався до позивача з приводу укладення такого договору. Натомість звернення позивача про укладення відповідного договору залишена відповідачем без відповіді.

З огляду на це, ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

При цьому, невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог частин 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дубно, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Дубненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням «упущена вигода».

При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 22.03.2017 справа № 3-1553гс16, від 12.07.2017 справа № 3-729гс17, та Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 справа № 918/708/17.

У відповідності до акту готовності об'єкту до експлуатації № 101 від 10.09.2015 кошторисна вартість будівництва об'єкта за адресою: провулок Проїздний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області, становить 718.697.428,00 грн. Об'єкт будівництва здійсненого ПАТ «Компанія «Райз» в період з 08.04.2015 по 11.09.2015 має такі основні показники: пункт приймання зерна площею 748,70 кв. м., пункт перевантаження зерна № 1 (споруда), пункт очищення зерна (споруда), силос вологого зерна площею 63,60 кв. м., силос вологого зерна площею 63,60 кв. м., силос вологого зерна площею 63,60 кв. м., силос вологого зерна площею 63,60 кв. м., пункт перевантаження зерна на зерносушку (споруда), зерносушка баштового типу площею 63,60 кв. м., зерносушка баштового типу площею 63,60 кв. м., галерея завантаження і розвантаження зерносховищ (споруда), великий силос 1331,3 кв. м., великий силос 1331,3 кв. м., великий силос 1331,3 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., великий силос 858,8 кв. м., пункт завантаження та розвантаження зерносховищ (споруда), пункт завантаження та розвантаження зерносховищ (споруда), пункт завантаження та розвантаження зерносховищ (споруда), галерея завантаження залізничного транспорту (споруда), пункт завантаження залізничного транспорту площею 303,60 кв. м., автовагова (споруда), адміністративно-побутовий корпус з лабораторією площею 392,40 кв. м., контрольно-пропускний пункт площею 41,00 кв. м., трансформаторна підстанція площею 98,30 кв. м., операторська площею 18,40 кв. м., естакада завантаження зерносховища (споруда), естакада завантаження зерносховища (споруда) естакада завантаження зерносховища (споруда), малі очисні споруди (споруда), КТП № 1 площею 54,90 кв. м., КТП № 2 площею 54,90 кв. м., газорегуляторна установка шафового типу (споруда).

Про здійснення витрат на придбання земельної ділянки в акті готовності до експлуатації не зазначається. Докази того, що на будівництво названого вище об'єкта, виділялися кошти місцевого чи державного бюджету до матеріалів справи не подано.

Також, згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за адресою провулок Проїздний, 11, м. Дубно Дубенського району Рівненської області належить на праві приватної власності ПАТ «Західний торгово-промисловий дім».

Згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 22.09.2014 року документом, що підтверджував право користування земельною ділянкою ПАТ «Компанія «Райз», на момент забудови, був договір оренди укладений з ПАТ «Західний торгово-промисловий дім».

Таким чином з врахуванням загальної кошторисної вартості будівництва розмір пайової участі у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Дубно, яку мав сплатити відповідач за фактом забудови земельної ділянки становить 7.186.974,28 грн.

Відповідно до п. 4.2. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 (в редакції станом на початок будівництва) завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Відповідачем не спростовано розмір пайової участі в заявленій прокуратурою сумі, зокрема відповідачем як замовником будівництва не надано документів в підтвердження наявності підстав для зменшення розміру коштів пайової участі (з урахуванням вартості інженерних мереж).

Доводи відповідача про те, що лише укладений договір про пайову участь є єдиною підставою для виникнення між сторонами відносин щодо сплати коштів пайової участі з посиланням на приписи ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України не приймаються, оскільки відповідно до ч. 3 цієї ж статті цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У цьому випадку обов'язок укласти договір про пайову участь у відповідача виник в силу ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в якому прямо передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності не приймається судом з огляду на наступне

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Зі змісту ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що перерахування коштів з пайової участі може бути здійснено замовником єдиним платежем до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 39 Закону України прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже відповідач мав здійснити перерахування пайового внеску до 24.09.2015, і саме з цієї дати розпочинається строк обчислення позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура звернулась до суду з вказаним позовом 07.03.2018 (штемпель поштового відділення зв'язку на конверті), що отриманий судом 07.05.2018 (згідно з вхідним штампом відділу діловодства суду), а отже позивачем не пропущений строк позовної давності.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Рівненської області.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 13980201) на користь Дубенської міської ради Рівненської області (35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 05391063) 7.186.947 (сім мільйонів сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 28 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121В, код ЄДРПОУ 13980201) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077) 107.804 (сто сім тисяч вісімсот чотири) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 03.08.2018.

СуддяВ.В.Сівакова