Постанова

Іменем України

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 663/1266/16-ц

провадження № 61-17938св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» в особі Скадовського районного енергозбуту і електричних мереж,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргупублічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» в особі Скадовського районного енергозбуту і електричних мереж на рішення Скадовського районного суду Херсонської області, у складі судді Ведмідської Н. І., від 04 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Склярської І. В., Вейтас І. В., Радченка С. В., від 06 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 рокупублічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» в особі Скадовського районного енергозбуту і електричних мереж(далі - ПАТ «ЕП «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ)звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, яку товариство постачає в будинок АДРЕСА_1. 16 лютого 2016 року працівниками енергопостачальника за наведеною вище адресою встановлено безоблікове користування електричною енергією шляхом використання «штучного нуля», про що був складений відповідний акт та нараховані збитки у вигляді вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок цього порушення у розмірі 37 280,45 грн.

Посилаючись на те, що в добровільному порядку вартість необлікованої електричної енергії відповідачем не відшкодовано, позивач просив позов задовольнити, стягнути з останнього 37 280,45 грн та судові витрати.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 04 січня 2017 року у задоволенні позову ПАТ «ЕП «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акт перевірки не містить фіксації конкретного механізму безоблікового споживання електроенергії, оскільки як саме відповідач використав контур заземлення не зазначено. Відповідач не несе відповідальність за правильність приєднання дротів на опорі, тоді як доказів, які свідчать, що саме внаслідок дій відповідача змінено з'єднання на опорі, не надано, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ відхилено. Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що належних доказів зміни фазіровки в приборі обліку (лічильнику) позивачем не надано, оскільки лічильник опломбований, пломба не порушена, втручання в нього не доведено. Доказів того, що саме відповідачем було змінено фазіровку безпосередньо на опорі позивачем суду не надано та є лише припущенням.

27 березня 2017 року ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 06 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що було виявлено саме безоблікове споживання електричної енергії. На момент здійснення замірів по лінії 0,4 кВт та огляду приладів обліку було виявлено, що автоматичний вимикач розташований у закритому комплексі обліку, встановленому на фасаді житлового будинку АДРЕСА_1, який належить відповідачу, був у вимкненому стані, однак електроенергія використовувалася з потужністю 12,3 апмера, але приладом обліку не враховувалася. Саме безоблікове використання електричної енергії є основою порушення при виявленні та складанні акту про порушення правил користування електричною енергією, використання «штучного нуля» є засобом безоблікового споживання електричної енергії. Судами невірно витлумачено механізм використання «штучного нуля». Відповідачем було вчинено дії щодо зниження показників приладу обліку електроенергії, шляхом монтування «штучного нуля», який вимикався автоматичним вимикачем.

27 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ОСОБА_2 було скеровано заперечення на касаційну скаргу. У поданих запереченнях відповідачпосилається на те, що жодних змін в електрообладнання, які б могли призвести до розкрадання електроенергії, ним не здійснювалося. Акт про порушення від 16 лютого 2016 року не несе чіткої інформації про порушення, у ньому вказані лише загальні фрази, з яких неможливо зрозуміти конкретно у чому полягає неправильність підключення, що є порушенням пункту 4.7 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією».

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справу за позовом ПАТ «ЕП «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ до ОСОБА_2 про стягнення збитків призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що між сторонами спору укладений договір про користування електричною енергією від 03 березня 2009 року № 039/098 (а.с. 57).

25 листопада 2009 року ОСОБА_2 встановлено лічильник обліку електричної енергії, про що свідчить копія наряду № 221148, правильність підключення проводів до клем перевірено та здійснено його опломбування, що засвідчено підписом споживача (а.с. 67).

Таким чином, між сторонами спору виникли договірні правовідносини.

Відповідно до вимог статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулювались статтею 714 ЦК України, статями 24 - 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Згідно з пунктом 3 Методики вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Відповідно до пункту 3.1 Методики підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

«Штучний нуль» - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або опалення), що з'єднаний з «нульовим» проводом внутрішньобудинкової електромережі, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним індукційним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до поняття «штучний нуль».

16 лютого 2016 року, при здійсненні перевірки дотримання споживачами правил користування електричною енергією для населення, працівниками позивача у присутності відповідача складено акт про порушення № 227731, у якому зазначено порушення, а саме: з метою безоблікового споживання електроенергії споживач обладнав штучний нуль. В результаті чого при відключенні нульового проводу на електролічильнику електроенергія споживалася, однак електролічильником не обліковувалася. Штучний нуль встановлений у прихованому місці. При цьому споживач самовільно змінив фазування на електроподачу (а.с. 7).

Акт підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_3, який зауважень до нього не вносив, копію акта отримав.

Згідно протоколу засідання комісії ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ № 244/8 від 18 березня 2016 року порушення, допущене відповідачем, розглянуто комісією. Встановлено суму завданих відповідачем збитків у розмірі 37 280,45 грн. Вказана сума розрахована на підставі акту про порушення № 227731 від 16 лютого 2016 року, метод розрахунку зазначено - «заземлення нульового проводу (штучний нуль)» (а.с. 8-12).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що акт перевірки не містить фіксації конкретного механізму безоблікового споживання електроенергії, як саме відповідач використав контур заземлення у акті не зазначено, а відповідач не несе відповідальність за правильність приєднання дротів на опорі, доказів того, що саме відповідачем було змінено з'єднання на опорі матеріали справи не містять. При цьому, належних доказів зміни фазування на приборі обліку (лічильнику) позивачем не надано.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та погоджуючись із його висновком, апеляційним судом, залишено поза увагою ту обставину, що позивач, звертаючись до суду з позовом посилався на те, що у будинку, який належить відповідачу, з метою безоблікового споживання електроенергії додатково змонтовано прихований контур заземлення, що з'єднаний з «нульовим» проводом внутрішньобудинкової електромережі, який дає змогу безобліково споживати електричну енергію.

При відключенні нульового проводу на електролічильнику електроенергія у будинку відповідача споживалася, однак електролічильником не обліковувалася.

Факт безоблікованого споживання електричної енергії зафіксовано актом про порушення від 16 вересня 2016 року, який підписано трьома працівниками енергопостачальника та самим відповідачем, жодних зауважень щодо встановлення самого факту безоблікового споживання електричної енергії до складеного акту про порушення ОСОБА_2 не внесено, акт останнім підписано.

У добровільному порядку вартість необлікованої електроенергії відповідач не відшкодував.

У поданих до касаційного суду запереченнях на касаційну скаргу позивача ОСОБА_2 посилається на те, що він поставив свій підпис у акті про порушення, який свідчить про те, що він ознайомлений із актом та йому відомо про дату засідання комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення.

Своїм правом бути присутнім на засіданні комісії по розгляду актів порушень споживання електричною енергією ОСОБА_2 не скористався, жодних зауважень щодо правомірності дій працівників енергопостачальника при складанні акту не заявлено, факт необлікованого споживання електричної енергії останнім не спростовано.

З урахуванням наведеного, не перевіривши належним чином доводи апеляційної скаргиПАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 січня 2017 року, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо її відхилення, не оцінивши у сукупності акт про порушення від 16 вересня 2016 року, протокол засідання комісії ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ по розгляду акту про порушення № 244/8 від 18 березня 2016 року, а також тієї обставини, що при встановленні 25 листопада 2009 року електролічильника відповідачу правильність підключення проводів до клем було перевірено та здійснено його опломбування, що засвідчено підписом ОСОБА_2 При цьому, відомостей про некоректну роботу лічильника матеріали справи не містять, а цілісність пломб на ньому визнається сторонами. Порушень вимог ПКЕЕН з боку енергопостачальної організації встановлено не було.

За таких обставин оцінка апеляційним судом доказів не може вважатись такою, що відповідала вимогам статті 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищеперелічені порушення, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно надати оцінку вказаним у цій постанові обставинам, які при апеляційному розгляді не було враховано судом, обґрунтувати підстави прийняття або ж відмови у прийнятті доказів, перевірити їх достовірність та дослідити всі докази у справі у їх взаємозв'язку.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» в особі Скадовського районного енергозбуту задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 06 березня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта