Ухвала

Іменем України

20 липня 2018 року

м. Київ

справа № 303/2317/14-ц

провадження № 61-39547ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Бисага Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 самовільно зайняту земельну ділянку площею 65,33 кв. м по АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати встановлену нею огорожу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та не перешкоджати ОСОБА_4 у встановленні нової огорожі згідно із додатком № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи. Зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати належну їй вбиральню, позначену на схемах № 3, 4 у додатках № 3, 4 до висновку судової земельно-технічної експертизи під порядковим № 7 та перенести її на відстань не менше 1 м від межі земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року змінено рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2014 року в частині позовних вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання не чинити перешкод у встановленні нової огорожі. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 самовільно зайняту земельну ділянку площею 23 кв. м по АДРЕСА_1, розміри якої зафіксовані в додатку до судової експертизи № 90. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у встановленні огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_1, відповідно до додатку до судової експертизи № 90. В решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року залишено без змін.

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку, видані на ім'я ОСОБА_5 у 2010 та 2014 роках, які прийняті до уваги при ухваленні рішення, оформлені з порушенням законодавства. Зазначені обставини встановлені у 2016 році під час розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Мукачівської міської ради, третя особа - реєстраційна служба Мукачівськогот МРУЮ Закарпатської області, про визнання недійсним рішення та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив із того, що висновки проведених експертиз у справі щодо визначення розміру самовільного захоплення земельних ділянок, на які заявник посилається як на нововиявлену обставину у поданій ним заяві, є доказами у іншій справі, а зазначені обставини виникли після ухвалення судового рішення, що переглядається, а тому не є нововиявленими відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

У червні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначені ним обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у цій справі, оскільки саме на їх підставі судом апеляційної інстанції зроблено висновок про значно менший розмір самовільного захоплення його земельної ділянки відповідачем ОСОБА_5

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим як зазначено у частині п'ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їм надано належну правову оцінку в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, так як виникли після ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів і касаційна скарга є необґрунтованою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик