Справа № 22ц-43/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Рахманкулова І.П.
Доповідач – Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: РЕДЬКИ А.Г., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.
позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2009 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ПП „Соз-Лідер” про стягнення 384 грн. 45 коп. заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку не виплачених йому при звільненні з роботи та 4 285 грн. 52 коп. компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що в період з 29 січня по 12 лютого 2009 року він працював у відповідача охоронцем рампи. Проте, при звільненні з роботи йому ні в день звільнення, ні після звернень 18 червня та 27 липня 2009 року не було виплачено 384 грн. 45 коп., що за доводами позивача є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року стягнуто з приватного підприємства „Союз - Лідер” на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в сумі 95 грн. 93 коп. заборгованості по заробітній платі та 795 грн. 48 коп. компенсації за час затримки проведення розрахунку при звільненні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, а саме статей 116, 117 КЗпП України якими визначено строки розрахунку при звільнені та відповідальність роботодавця при їх порушенні.
Заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що позивач з 29 січня по 12 лютого 2009 року працював охоронцем рампи в ПП „Соз-Лідер”.
За лютий 2009 року позивачу нараховано 317 грн. 63 коп. заробітної плати та 33 грн. 02 коп. компенсації за один день невикористаної відпустки, а з вирахуванням податку та інших обов’язкових платежів сума до виплати становить 288 грн. 52 коп., які виплачено згідно видаткового касового ордеру від 13.03. 2009 року та копії платіжної відомості № СЛ-0000157 за лютий 2009 року.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 288 грн. 52 коп. , оскільки позивачем не спростовано надані відповідачем докази про виплату ним позивачу зазначеної суми.
Ґрунтується на матеріалах справи і висновок суду про ненадання відповідачем доказів про виплату ним позивачу заробітної плати, нарахованої за січень 2009 року.
Проте, вірно встановивши обставини справи, суд прийшов до невірного висновку, що відповідач прострочив виплату позивачу розрахунку при звільненні на 21 день, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника йому проводиться в день звільнення виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації. Проте, повного розрахунку з позивачем відповідачем не було проведено, як не проведено його і на час розгляду апеляційним судом.
Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24.12. 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності своєї вини.
Позивачем не оспорюється розмір нарахувань, а тому між сторонами відсутній спір про розміри належних звільненому працівникові сум.
Відповідачем не спростовано доводи позивача, що в день звільнення він був на роботі, а 13 лютого 2009 року йому було видано трудову книжку, але в день звільнення і при видачі трудової книжки не було проведено повного розрахунку при звільненні.
Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого поставою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Згідно розрахункових листів за 21 год. роботи в січні 2009 року йому було нараховано 99 грн. 06 коп. а за 66 год. роботи в лютому 2009 року йому нараховано 317 грн. 63 коп., а всього ним відпрацьовано 87 год. ( 21+66) та зароблено 416 грн. 69 коп. (99.06+ 317.63), тобто середньогодинна заробітна плата склала 4 грн. 79 коп. (416 грн. 69 коп/87 год.), а за восьмигодинний робочий день становить 38 грн. 32 коп..
Виходячи з положень ст. 117 КЗпП України та враховуючи, що на день ухвалення рішення апеляційний судом розрахунок з позивачем не проведено, на користь останнього підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за період з 13 лютого 2009 року по 11 січня 2010 року, тобто за 227 робочих днів, який становить 8 698 грн. 64 коп. (227х38,32=8 698,64).
За таких обставин підлягає зміні рішення суду і в частині стягнення з ПП „Союз-Лідер” на користь держави судового збору, шляхом збільшення розміру судового збору з 51 грн. до 86 грн. 99 коп..
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року в частині розміру стягнутої компенсації за час розрахунку при звільненні в сумі 795 грн. 48 коп. змінити, стягнувши з приватного підприємства „Соз-Лідер” на користь ОСОБА_6 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні в період з 13 лютого 2009 року по 11 січня 2010 року в сумі 8 698 грн. 64 коп. та збільшивши розмір судового збору з 51 грн. до 86 грн. 99 коп..
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: