Судове рішення #7300511

Справа № 22 – ц - 141/2010р.                                      Головуючий у 1 інст. –Жук М.І.                                                                       Доповідач –Лазоренко М.І.

У   Х   В   А   Л   А

                                                  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

4 січня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        головуючого – судді Бойко О.В.,

                        суддів – Лазоренка М.І., Демченко Л.М.

                        при секретарі – Пільгуй Н.В.,

                        за участі -  представника  скаржника - ОСОБА_1, заступника начальника  ВДВС - Палігіна О.П.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 4 грудня 2009 року в справі за скаргою ОСОБА_3 на дії заступника начальника Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Палігіна Олександра Петровича та про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

    В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу  Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 грудня 2009 року, визнати дії суб’єкта  оскарження  по закінченню  виконавчого провадження  та не списанню  коштів  боргу  з рахунків   боржника  в банківській  установі -  неправомірними, визнати  незаконною та  скасувати  постанову  про  закінчення  виконавчого  провадження  від 23.10. 2009 року,  зобов’язати  суб’єкт оскарження  платіжною вимогою  списати кошти  боргу з рахунку  боржника  в банківській установі  та в разі відсутності  коштів звернути  стягнення  та реалізувати майно боржника.

      Оскаржуваною ухвалою  в задоволенні скарги  ОСОБА_4  на дії  заступника начальника Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції Палігіна ОП. по закінченню виконавчого  провадження  з примусового  виконання виконавчого листа  №2-2365/09  виданого 28.08.2009 року  Деснянським  районним судом – відмовлено.

    Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд 1інстанції  в порушення вимог ст. 20 Закону України  „Про виконавче провадження”(далі Закону) безпідставно вважає, що виконавчі дії  необхідно  вчиняти  за місцем знаходження  юридичної  особи.  

    Зазначає,  що відповідно  до наведеної норми Закону, якщо  боржник  є юридична особа, то виконання  проводиться  за місцезнаходженням  його  постійно діючого  органу  або майна.  Право  вибору  місця виконання  між кількома  органами державної виконавчої  служби, які можуть вчиняти  виконавчі дії належить стягувачу.  За її  заявою суб’єктом оскарження було  відкрито виконавче провадження  за місцем знаходження  майна  боржника, яке знаходиться в Деснянському районі м. Чернігова.  В межах відкрито виконавчого провадження  державний виконавець повинен  був  виявити рахунки  боржника в банківських установах  і звернути стягнення  на кошти  боржника, а за їх відсутності звернути стягнення   на його  майно.  

    Апелянт вказує, що  держаний виконавець  усунувся  від виконання виконавчих  дій  і всупереч вимогам ст. 20 Закону    виніс постанову  про закінчення  виконавчого провадження..  

    Вислухавши доповідь судді, пояснення  осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та виконавчі  провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відмовляючи в задоволенні  скарги ОСОБА_4 на дії заступника   начальника Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Палігіна О.П., суд 1 інстанції виходив  з того, що  місцем  знаходження  боржника  - ВАТ КБ „ Надра”  є Шевченківський  район  м.Києва, а тому постанова про  закінчення  виконавчого  провадження від 23.10. 2009 року  відповідає  вимогам п. 10 ст. 37 Закону, оскільки  виконавчі дії  необхідно  вчиняти  за місцем  знаходження  юридичної  особи.

   

    З таким висновком  суду 1 інстанції погоджується  апеляційний  суд, оскільки  він  в  цілому  відповідає  вимогам  Закону України  „Про виконавче  провадження” та дослідженим в судовому засіданні  матеріалам справи.

    Відповідно до ст. 11 Закону сторонами  у  виконавчому  провадженні  є стягувач та боржник. Боржником є фізична або юридична  особа,  яка зобов’язана  за  рішенням суду  вчинити  певні  дії (передати  майно, виконати  інші обов’язки передбачені  рішенням) або утриматись  від  їх  вчинення.

      Згідно ст.20 Закону, якщо  боржник  є  юридичною  особою,  то  виконання
провадиться  за місцезнаходженням його постійно діючого органу або
майна.   Право   вибору  місця  виконання  між  кількома  органами
державної  виконавчої  служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по
виконанню  рішення  на  території,  на яку поширюються їх функції,
належить стягувачу.

   

    По справі встановлено, що на виконанні Деснянського  відділу ДВС  Чернігівського МУЮ знаходився  виконавчий лист  № 2-2365\09 виданий Деснянським районним  судом м. Чернігова  про стягнення  з ВАТ КБ „Надра”  на користь ОСОБА_4  1 135 035, 58 грн.  банківського  вкладу.  

         

    Згідно з наведеними нормами  Закону державним виконавцем  за даним  виконавчим  листом   було відкрито виконавче провадження  № 639.

    На  його виконання  державним   виконавцем  були  проведені певні  дії, в тому числі,  витребувані дані  про наявність у м. Чернігові  майна та коштів на рахунках  у банківських установах, які належать боржнику  - ВАТ КБ „Надра”.

    Відповідно до листа КП Чернігівське МБТІ за ВАТ КБ „Надра” зареєстроване  право  власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться  у м. Чернігові  за  адресою:  пр-т Перемоги, 96 та вул. Гетьмана Полуботко, 17.

     Листом від 03.09.2009 року   ДПІ у м. Чернігові повідомила, що рахунки в установах банків відкриті  і належать   філії ВАТ КБ „Надра”, а не  боржнику  - ВАТ КБ „Надра”.

    Згідно   ст. 50 Закону  стягнення за   виконавчими   документами   в   першу    чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті,  інші цінності,  в тому числі кошти на рахунках та  вкладах  боржника  в установах  банків  та  інших кредитних організаціях,  на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів і  лише  у разі відсутності у боржника коштів та цінностей,  достатніх для  задоволення  вимог  стягувача, стягнення звертається також на належне  боржникові інше майно.

    Оскільки, відкриті  рахунки, які належать боржнику - ВАТ КБ „Надра” в банківських установах  м. Чернігові  не виявлені, а відповідно до   свідоцтва  про державну реєстрацію  юридичної  особи - ВАТ КБ „Надра” зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державній  адміністрації і знаходиться  за  адресою м. Київ, вул. Артема, б.15, апеляційний суд вважає, що суб’єкт оскарження  23.10. 2009 року  правомірно направив виконавчий  документ для виконання до відділу ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва  за місцем  знаходження  боржника та     виніс постанову  про  закінчення  виконавчого  провадження на підставі  п.10 ст.37 Закону.

    За таких обставин,  апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наведених вище підстав, а ухвала суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не  дають  підстав для її скасування.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст.312, 313-315, 317, 319, 324, 383  ЦПК України, апеляційний суд ,-

                    у  х  в  а  л  и  в:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

    Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 4 грудня 2009 року -   залишити без  змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

            Головуючий:                                              Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація