1-15/09                                                                                                                                    

                                                                                                                                                               Копія:

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2009 року                                                                                                                                      м. Луцьк

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону  у складі:

головуючого –   підполковника юстиції САХНА Р.І.,

при секретареві НИКОНЧУК Л.М.,

за участю заступника військового прокурора Луцького гарнізону майора юстиції МАТЯШУКА В.К., потерпілих: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4, захисників-адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в присутності особового складу сержантів за контрактом військової частини 9971, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовців військової частини 9971 сержантів, -

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного до військової частини 9971 на військову службу за контрактом у вересні 2005 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину,  передбаченого  ч. 2, ч. 4 ст. 296 КК України,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в смт. В.Коровинці Чуднівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного до військової частини 9971 на військову службу за контрактом у серпні 2007 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину,  передбаченого  ч. 2, ст. 296 КК України,

та колишнього військовослужбовця військової частини 9971 старшого сержанта запасу,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Луцьк, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей 2002 та 2009 р.р.н., раніше не судимого, звільненого з військової служби за контрактом у липні 2009 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3.

у вчиненні злочину,  передбаченого  ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд, -

В С Т А Н О В И В :                  

            Близько 23 години 27 червня 2009 року ОСОБА_7 разом з співслужбовцями військової частини 9971 ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, громадянами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, рухаючись з святкування дня свого народження, де всі вони вживали спиртні напої, на власному автомобілі марки «Дачія» д.н.з. НОМЕР_2, по проспекту Молоді у м. Луцьку, наздогнав автомобіль марки «БМВ» д.р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, і сигналізуючи клаксоном та світлом фар намагався обігнати вказаний автомобіль.  Після того, як  ОСОБА_2 зупинив свій автомобіль біля дитячої бібліотеки м. Луцька по проспекту Молоді для висадки пасажира громадянина ОСОБА_3, ОСОБА_7 також зупинився за ним.  

На проїжджій частині вулиці поряд із автомобілями «БМВ» д.р.н. НОМЕР_1 та «Дачія» д.р.н. НОМЕР_2, які зупинилися, знаходилися автомобілі служб «Таксі» із водіями, а по пішохідній доріжці знаходились невстановлені органами досудового слідства громадяни, які спілкувалися між собою, тобто дане місце є громадським.

Будучи невдоволеним, що водій «БМВ» не надав можливості його обігнати, ОСОБА_7 підійшов до пасажира «БМВ» ОСОБА_3, який вийшов з авта, ігноруючи правила поводження в громадських місцях, незважаючи на присутність сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс два удари правою рукою в область потилиці ОСОБА_3, після чого наніс останньому один удар коліном лівої ноги в лице, від чого ОСОБА_3 відчув фізичний біль. Після отриманих ударів ОСОБА_3 з місця заподіяння йому тілесних ушкоджень  відбіг до зупинки громадського транспорту.

В результаті таких дій ОСОБА_7, ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, забій м’яких тканин в лобно-тім’яній ділянці зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.  

    Одночасно з ОСОБА_7 з автомобіля «Дачія», вийшли ОСОБА_9 із ОСОБА_8, які підійшли до водія автомобіля «БМВ», де, ігноруючи правила поводження в громадських місцях та присутність сторонніх осіб, з метою самоутвердитися за рахунок приниження водія «БМВ» ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почали наносити йому удари кулаками по обличчю та тулубу. При цьому, ОСОБА_9 наніс біля двох ударів кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому правої виличної кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, з довготривалим розладом здоров’я, які не загрожували життю в момент заподіяння. А ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 нанесли, кожен окремо, через напіввідчинене вікно автомобіля по декілька ударів ОСОБА_2 по голові та тілу, від яких останньому було спричинено фізичний біль. Потерпілий при цьому намагався зателефонувати своєму батьку ОСОБА_14 по мобільному телефону «NOKIA 6125» та повідомити про його побиття, але ОСОБА_7  вирвав в нього телефон з рук та розбив його, кинувши об землю.

 Далі ОСОБА_7 взяв із свого автомобіля газовий пістолет марки «Me General 800» серійний номер «НОМЕР_3», ігноруючи правила поводження в громадських місцях та в присутності сторонніх осіб, та наніс два удари рукояткою пістолета по лобовому склу та один удар по задньому правому боковому склу автомобіля «БМВ» ОСОБА_2, внаслідок чого їх розбив, а також пошкодив задню праву бокову шторку цього ж автомобіля. Далі він,  відвіз ОСОБА_9 та дівчину ОСОБА_11 додому, а сам разом з ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 поїхали до нічного клубу «Корида» для продовження відпочинку, де і були затримані і доставлені до Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

              В судовому засіданні підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_9, кожний окремо, винними себе у скоєному визнали повністю і дали покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище. При цьому ОСОБА_7 пояснив, що під час руху за автомобілем «БМВ» він був невдоволений поведінкою водія на дорозі, а тому хотів його «провчити». Будь якої попередньої домовленості з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він не мав.

 Підсудний ОСОБА_8 в пред’явленому йому обвиневаченні винним себе не визнав і заперечував проти того, що він бив ОСОБА_2 взагалі, при цьому показав, що 27 червня 2009 року близько 23 год. він побачив, що з переднього пасажирського сидіння автомобіля «БМВ» вийшов ОСОБА_3 та направився в сторону їхнього автомобіля, в цей же час вийшов ОСОБА_7 та направився в сторону автомобіля «БМВ», вийшовши з автомобіля побачив, що ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_3 Також ОСОБА_8 показав, що він бачив, як ОСОБА_7 наніс один удар рукою по правому задньому боковому склу автомобіля  марки «БМВ».

  Крім особистого визнання вини у скоєному підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_9, та, незважаючи на навизнання своєї вини підсудним ОСОБА_8, вина всіх підсудних підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

           Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 27 червня 2009 року близько 23 год. на проспекті Молоді у м. Луцьку з його автомобіля вийшов ОСОБА_3, до якого підбіг ОСОБА_7 та наніс два удари правою рукою в область потилиці, і ще один удар коліном лівої ноги в лице.  Помітивши це, він, ОСОБА_2, вийшов з автомобіля «БМВ» та почав кричати, щоб ОСОБА_3, не били, проте до нього самого підбіг ОСОБА_9 та наніс кулаком правої руки два удари по щелепі з права, після чого до нього підбігли ОСОБА_7, та ОСОБА_8 та вони втрьох почали наносити удари кулаками по обличчю та по тулубу, коли вже він, ОСОБА_2, сів у свій автомобіль. В машині він намагався зателефонувати з мобільного телефону батькові, проте ОСОБА_7 його поламав. Потім ОСОБА_3 вдалося сісти до нього в машину і під час розвороту, коли «БМВ» опинилося поперек проїжджої частини, ОСОБА_7 почав наносити рукояткою пістолета удари по лобовому та правому задньому пасажирському склу, розбивши їх, після чого він, ОСОБА_2В, поїхав в напрямку проспекту Відродження.

За висновком судово-медичного експерта №1406 від 05.08.2009 року ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження: перелом правої виличної кістки, струс головного мозку, дані тілесні ушкодження  відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що 27 червня 2009 року близько 23 год., вийшовши з автомобіля ОСОБА_2 марки «БМВ», біля бібліотеки по проспекту Молоді у м. Луцьку, побачив як до них під’їхав автомобіль «Дачія», з якого вийшов водій (ОСОБА_7.), підійшов до нього та наніс два удари правою рукою в область потилиці, і ще один удар коліном лівої ноги в лице. Він, ОСОБА_3, від нього вирвався і побіг в напрямку проспекту Соборності, відбігши на відстань близько 30 м та повернувшись, помітив, як водій автомобіля «Дачія» разом з двома хлопцями нанесли декілька ударів кулаками по голові ОСОБА_2. Останній, зачинивши двері, почав їхати та під’їхавши до нього, ОСОБА_3, зупинився, і він сів в автомобіль «БМВ» і вони почали розвертатись. Під час розвороту ОСОБА_7 направив дуло пістолета в їхню сторону, після чого підійшовши ближче до автомобіля «БМВ», рукояткою наніс удар по задньому правому склі, в результаті чого воно розбилось. Далі він  наніс ще один  удар по лобовому склі, в результаті чого утворилась тріщина, після чого вони: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_15, поїхали з місця події.

Відповідно до висновку експерта №1407 від 05.08.2009 року ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження: струс головного мозку з легкими клінічними проявами, забій м’яких тканин в лобно-тім’яній ділянці. За ступенем тяжкості ушкодження у ОСОБА_3 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 27 червня 2009 року близько 23 год. він був на задньому сидінні автомобіля «БМВ», за кермом якого був ОСОБА_2. Коли вони зупинились на проспекті Молоді у м. Луцьку, до ОСОБА_3 підбіг ОСОБА_7, взяв його за волосся, шарпнув голову до низу та різко наніс один удар коліном по обличчю. Також показав, що ОСОБА_7, підбігши до передніх лівих дверей разом із хлопцем, який наносив удари ОСОБА_2, почали вдвох наносити удари кулаками ОСОБА_2 по обличчю, ОСОБА_7 при цьому пошкодив телефон, по якому ОСОБА_2 намагався подзвонити. Далі ОСОБА_7 взяв з автомобіля «Дачія» пістолет, підійшов до задніх правих дверей «БМВ» і рукояткою пістолета розбив скло у задніх правих дверях, та наніс удар по вітровому склу, в результаті чого на ньому утворилася тріщина.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, очевидець всього конфлікту, показав , що 27 червня 2009 року близько 20 год. він знаходився у свому автомобілі-таксі на проспекті Молоді і бачив, як навпроти, через дорогу з автомобіля «Дачія» вибіг ОСОБА_7 та почав наносити удари ОСОБА_3, після чого ще двоє хлопців, які вибігли з автомобіля «Дачія» разом з ОСОБА_7 почали наносити удари водію автомобіля «БМВ» ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_7 рукояткою пістолета вдарив по вітровому склу автомобіля «БМВ» та наніс один удар в праве заднє бокове скло, внаслідок чого воно розбилось.

На досудовому слідстві неодноразово допитаний свідок ОСОБА_12 показував, що 27 червня 2009 року близько 23 год. ОСОБА_7 вийшов з свого автомобіля, направився до ОСОБА_3 та наніс удар правою рукою в голову. Далі ОСОБА_7 з багажника «Дачії» взяв пістолет, підійшов до автомобіля «БМВ» та наніс один удар по задньому правому боковому склу, внаслідок чого воно розбилося, та один удар по лобовому склу, від чого на ньому утворилась тріщина. При цьому він показав, що також бачив як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наносили удари ОСОБА_2 біля його авта. В судовому засіданні ОСОБА_12 показав, що не бачив як ОСОБА_17 бив ОСОБА_2. Але враховуючи, що саме ті покази, які давав ОСОБА_12 на  досудовому слідстві, суд вважає правдивими, оскільки вони повністю узгоджуються з показами інших свідків, підтверджуються  наявними доказами по справі, а тому саме їх  кладе в основу вироку. Щодо показів, даних ОСОБА_12 відносно ОСОБА_8 в суді, суд рахує, що вони дані після значного пробігу часу, а тому ставиться до них критично і відхиляє їх, як дані помилково.

Допитана в якості свідка ОСОБА_11 показала, що 27 червня 2009 року близько 23 год. на проспекті Молоді у м. Луцьку, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля «Дачія» та направився до автомобіля «БМВ», де біля сторони водія наніс ОСОБА_3 один удар коліном в живіт. При вказаній події вона також помітила, що ОСОБА_9, який їхав з ними направився до водія автомобіля марки «БМВ» ОСОБА_2, підійшов і через вікно руками щось робив схоже на удари. ОСОБА_7 при цьому побіг до ОСОБА_2 та відтягнув ОСОБА_9 від автомобіля, після чого автомобіль марки «БМВ» від’їхав.

Свідок ОСОБА_10 показав , що   27.06.2009 року близько 23 год. він знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Дачія», на колінах у нього сиділа ОСОБА_11. ОСОБА_7 зупинився   навпроти кафе «Мадагаскар», перед автомобілем марки «БМВ» темного кольору, вийшов з автомобіля, після чого пішов до ОСОБА_3, який вийшов з передніх правих пасажирських дверей «БМВ» та наніс йому два удари правою рукою в голову.

Свідок ОСОБА_13 дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_10, при цьому пояснив, що бачив як ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_2, а ОСОБА_8 при цьому знаходився біля автомобіля «Дачія» разом з ним і нікого не бив.

З показів свідка ОСОБА_18 вбачається, що вони, крім показів щодо дій ОСОБА_8, а також за виключенням неістотних розбіжностей вцілому, збігаються з показами потерпілих та свідків: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_11.                    

Допитані в судовому засіданні свідки: слідчі слідчого відділу Луцького МВ УМВС України у Волинській області старший лейтенант міліції ОСОБА_19, лейтенант міліції ОСОБА_20 та майор міліції ОСОБА_21, кожен окремо, показали, що неодноразово проводили різні слідчі дії з потерпілими, свідками, підсудними. Ніякого тиску на вказаних осіб ними не здійснювалось. Всі покази відбиралися ними відповідно до вимог КПК України. При цьому скарг та заяв з таких підстав від даних осіб не надходило.  

Згідно висновку товарознавчої експертизи мобільного телефону №78 від 27.08.2009 року залишкова вартість мобільного телефону марки «NOKIA 6125» станом на 27.06.2009 року становить 807 грн. 50 коп..

             Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 292  від 07.08. 2009 року встановлено, що пістолет «Me General 800» серійний номер «НОМЕР_3», призначений для подачі звукових сигналів (при використанні холостих патронів) і з ціллю самозахисту (при використанні для стрільби спеціальних патронів з газовим (хімічним) метальним елементом). Конструкція пістолета не дозволяє здійснювати постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін в конструкцію. Пістолет на момент дослідження несправний і для стрільби (проведення пострілів) не придатний, у зв’язку з тим, що одна з деталей ударно-спускового механізму пістолета пошкоджена – відсутня частина курка.

    Оцінивши в судовому засіданні вказані докази за сукупністю, суд критично оцінює твердження підсудного ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_18  про те, що ОСОБА_8 не наносив удари ОСОБА_2, оскільки такі ствердження спростовуються свідченнями очевидців: ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_12, які категорично стверджували, що саме ОСОБА_8 наніс декілька ударів ОСОБА_2 Крім того, що даний факт підтверджено об’єктивними медичними даними та висновками судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2, спростовує такі покази вказаних осіб також: проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_16; очні ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_16 та ОСОБА_12; проведенням пред’явлення особи для впізнання з свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16. Тому суд такі покази підсудного ОСОБА_8 визнає неправдивими і спрямованими на ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне і відхиляє їх. При цьому суд враховує, що свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_12, під час досудового слідства, а всі крім ОСОБА_12 також і в судовому засіданні давали про відомі їм обставини конфлікту та отримання потерпілими тілесних ушкоджень послідовні покази, уточнюючи окремі значимі деталі, у тому числі під час очних ставок, які в цілому узгоджуються між собою і висновками судово-медичних експертиз та всебічно розкривають обставини побиття потерпілих.

  Оцінюючи  вищевказані покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_18, суд вважає, що такі покази не відповідають дійсним обставинам справи, а тому  з наведених вище підстав відхиляє їх.

   Суд вважає, що є дрібними та неістотними окремі суперечності в показах вказаних свідків щодо кількості ударів, місця та механізму заподіяння травм, які пояснюються різними умовами, за яких свідки спостерігали за подіями конфлікту.

 Оцінюючи всі висунуті версії підсудного ОСОБА_8 своєї невинуватості, суд бере до уваги те, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про те, що свідки: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_19,  ОСОБА_20 та  ОСОБА_21, могли оговорити підсудного ОСОБА_8.

Також в судовому засіданні не встановлено, що до підсудних та свідків застосовувались незаконні методи ведення слідства, а тому такі заяви суд визнає надуманими і не відповідаючими дійсності.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_7, а саме нанесення ним двох ударів рукояткою газового пістолету марки «Me General 800» серійний номер «НОМЕР_3» по лобовому склу та одного удару по задньому правому боковому склу автомобіля ОСОБА_2 кваліфіковані, як  хуліганство, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, що створювало, на думку, слідства реальну загрозу для життя та здоров’я громадян, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні підсудні, частково потерпілі, свідки, кожен окремо, показали, що ОСОБА_7 бив рукояткою газового пістолету саме по склу автомобіля «БМВ». Сам підсудний пояснив, що наносити тілесні ушкодження потерпілим рукояткою пістолета він не мав.

Судово-балістичною експертизою встановлено, що конструкція пістолета не дозволяє здійснювати постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін в конструкцію. Пістолет на момент дослідження несправний і для стрільби взагалі не придатний, у зв’язку з тим, що одна з деталей ударно – спускового механізму пістолета пошкоджена – відсутня частина курка. Таким чином суд, не вважає нанесення  рукояткою зламаного пістолета по склу автомобіля як хуліганство, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень і виключає ч. 4 ст. 296 з обвинувачення ОСОБА_7, вважаючи, що такі дії ОСОБА_7 повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 296 КК України. Таке рішення суд обгрунтовує також тим, що відповідно до конструкції пістолета за допомогою рукоятки пістолет фіксується в долоні стріляючого під час прицілювання та здійснення пострілу, ніякого іншого «завдання» для даної деталі цього виду зброї не передбачено. Відсутня тут також, на думку суду, реальна загроза для життя та здоров’я громадян.

На підставі вищевикладеного суд вважає встановленим, що 23 червня 2009 року біля 23 години знаходячись в громадському місці біля міської бібліотеки, що на проспекті Молоді у м. Луцьку, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,  діючи разом, ігноруючи правила поводження в громадських місцях, незважаючи на присутність сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, заподіяли потерпілому ОСОБА_2 фізичний біль, а ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження. Крім того ОСОБА_7 розбив мобільний телефон та два скла на машині ОСОБА_2, чим грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, то суд такі їх дії кваліфікує як хуліганство, вчинене групою осіб, за ч. 2 ст. 296 КК України. Виключає також з обвинувачення підсудних, як обтяжуючу обставину вчинення ними злочину групою осіб, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченою ч. 2 ст. 296 КК України, що впливає на його кваліфікацію, тому у відповідності до ч. 4 ст.67 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Дії підсудного ОСОБА_9 в частині нанесення  ударів потерпілому ОСОБА_2, які вчинені ним з порушенням громадського порядку з особливою зухвалістю разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 суд також кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України.

Те, що ОСОБА_9 наніс біля двох ударів кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому правої виличної кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, з довготривалим розладом здоров’я, які не загрожували життю в момент заподіяння, суд кваліфікує як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров’я, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави в особі: Волинської обласної клінічної лікарні - 1617 грн. 50 коп.;  Сектору медичного забезпечення УМВС України у Волинській області - 1736 грн. 41 коп. заявив до ОСОБА_9 цивільні позови на вказані суми на лікування потерпілого ОСОБА_2. Підсудний ОСОБА_9 позови визнав повністю, його вина у скоєному підтверджується вищенаведеними доказами, а суми позовів – довідками Волинської обласної клінічної лікарні, Сектору медичного забезпечення УМВС України у Волинській області. Тому суд визнає такі позови обґрунтованим і підлягаючими задоволенню в повному обсязі згідно  ст. 1206 ЦК  і ст. 93-1 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди завданої злочином, в якому просив стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7. матеріальну шкоду в розмірі 5623 грн. 70 коп. та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги адвоката в сумі 5000 грн., тобто всього в сумі 10623 грн. 70. коп., а також моральні збитки з ОСОБА_9 в розмірі – 100000 грн, а з ОСОБА_7 – в розмірі 50000 грн.

В обґрунтування матеріальної частини вимог потерпілий посилався на те, що в зв’язку з протиправними діями підсудних, які пошкодили його автомобіль «БМВ», вартість відновлюваних робіт становила 4816 грн. 24 коп, а залишкова вартість розбитого мобільного телефону «NОКІА 6125» складає 807 грн 46 коп.. Також ним були потрачені кошти, пов’язані з наданням юридичної допомоги в сумі 5000 грн.

Розмір моральної шкоди, заподіяної йому ОСОБА_9, ОСОБА_2 оцінив у 100000 грн., мотивуючи тим, що в результаті нанесених тілесних ушкоджень середньої тяжкості він знаходився на стаціонарному лікуванні, не міг повноцінно спілкуватись з своїми друзями та рідними, його було безпричинно принижено в громадському місці та побито з демонстрацією сили та зверхності, що дуже вплинуло на відносини в сім’ї, з оточуючими, друзями.

Представник потерпілого ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, пояснивши, що сума матеріальних вимог повністю підтверджується матеріалами справи та наданими до позову доказами, а моральних, тими доводами, що навів потерпілий.

Підсудні ОСОБА_9та ОСОБА_7, кожний окремо, матеріальні вимоги не визнали, пояснюючи тим, що вони вже відшкодовані в повному обсязі ОСОБА_7, як заявлені в солідарному порядку. Щодо розміру сум, які підлягають відшкодуванню в частині моральної шкоди, завданої ОСОБА_2, то ОСОБА_9 вважав, що відносно нього вона може бути оцінена в межах  40000 гривень, а ОСОБА_7 вищевказані позовні вимоги визнав частково на суму 14688 грн. 50 коп., яку він потерпілому вже сплатив.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, підсудних: ОСОБА_9, ОСОБА_7 та їх захисників, розглянувши матеріали справи, суд вважає, матеріальні вимоги потерпілого ОСОБА_2 задоволеними в повному обсязі, оскільки ОСОБА_7 йому було сплачено матеріальні  збитки (які були заявлені ОСОБА_2 до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в солідарному порядку)  в сумі 10623 грн 70 коп., про що в матеріалах справи є відповідна розписка ОСОБА_22 про відшкодування йому частково матеріальних збитків, а тому в цій частині позову відмовляє як задоволений повністю.

 Щодо розміру даного позову в частині відшкодування моральної шкоди, то, виходячи з характеру обставин справи, ступеня фізичних і моральних страждань потерпілого, спричинення тривалого розладу здоров’я, керуючись роз’ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду  України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає за необхідне на підставі ст.1167 ЦК України позов потерпілого в цій частині стосовно ОСОБА_9  задовольнити частково в сумі 40000 грн., в решті позовних вимог в сумі 60000 грн. - відмовити за необґрунтованістю. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_9  на користь ОСОБА_2- 37000 грн..

З урахуванням наведеного вище та відповідно до ст. 1167 ЦК України позов потерпілого в цій частині стосовно ОСОБА_7 задовольнити  частково в сумі 25000 грн., в решті позовних вимог в сумі 25000 грн. – відмовити за необґрунтованістю. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди в сумі 14688 грн. 50 коп., стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2- 10311 грн. 50 коп..

 Потерпілий ОСОБА_3 заявив до ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги та відшкодуваня моральної шкоди завданої злочином в сумі 15000 грн.. Підсудний ОСОБА_7 позов в частині відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, визнав повністю, його вина у скоєному підтверджується вищенаведеними доказами, а сума позову довідкою адвоката ОСОБА_4. Тому суд визнає такий позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню в повному обсязі згідно ст. 1166 ЦК  і ст. 93 КПК України.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 грн, які підсудний вважає відшкодованими повністю, але на суму 14688 грн. 50 коп., суд, виходячи з характеру обставин справи, ступеня фізичних і моральних страждань потерпілого, спричинення тривалого розладу здоров’я, керуючись роз’ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду  України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  вважає за необхідне на підставі ст.1167 ЦК України позов потерпілого в цій частині задовольнити повністю. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3- 311 грн. 50 коп..

 Призначаючи підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 міру покарання, суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_7,  його щире каяття,  те що він частково обом потерпілим, а ОСОБА_8 ОСОБА_2 повністю, відшкодували завдану ними шкоду, враховує також обом підсудним те, що вони по службі характеризуються позитивно, мають нагороди від командування, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, а тому застосовує до кожного по статті обвинувачення ст. 69 КК України, перейшовши до більш м’якого виду покарання. А саме, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи і думку потерпілого ОСОБА_2 щодо не суворого покарання підсудних, беручи до уваги сімейний стан кожного,  а тому, навіть враховуючи вчинення підсудними злочину в стані сп’яніння, знаходить можливим застосувати до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ст. 58 КК України.

ОСОБА_9 призначити покарання близько до мінімального, передбаченого санкцією для даного виду покарання, в межах санкції ст. 122 ч.1 у виді обмеження волі, також, враховуючи крім викладеного,   що він   вже звільнений з Прикордонної служби, його поведінку після скоєного, призначити  за  ч. 2 ст. 296 КК України покарання у виді обмеження волі,   застосувавши до підсудного принцип, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки саме такий вид та міра покарання, на думку суду, є справедливими, а також необхідними і достатніми для виправлення підсудного. Також, з урахуванням вказаних обставин справи, сімейного стану підсудного на утриманні якого знаходиться двоє малолітніх дітей, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку про недоцільність відбування даним підсудним покарання у вигляді позбавлення волі і застосовує до  нього ст. 75 КК України.

   На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 332-335 КПК України, військовий місцевий суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. ст. ч.1 69, 58 КК України  призначити йому службове обмеження строком на 2 (два) роки з відрахуванням в доход Держави п’ятнадцяти відсотків суми грошового забезпечення .

ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. ст. ч.1 69, 58 КК України призначити йому службове обмеження строком на 1 (один) рік з відрахуванням в доход Держави десяти відсотків суми грошового забезпечення .

ОСОБА_9  визнати винним у скоєні злочину, передбаченого:

ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки;  

ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно зі ст. 70 КК України  остаточне покарання ОСОБА_9 призначити у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.  

У відповідності до ст. 75 КК України вважати ОСОБА_9 засудженим з випробуванням і звільнити його від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов’язок – повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.  

Міри запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 – підписку про невиїзд, а стосовно ОСОБА_8 – нагляд командування військової частини 9971 - скасувати.

Цивільні позови військового прокурора Луцького гарнізону задовольнити повністю: стягнути з ОСОБА_9  на користь: Волинської обласної клінічної лікарні - 1617 грн. 50 коп.;                                                                Сектору медичного забезпечення УМВС України у Волинській області - 1736 грн. 41 коп..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в частині стягнення матеріальних збитків відмовити як задоволений повністю. В частині позовних вимог ОСОБА_2  до ОСОБА_23 щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в сумі 25000 грн., в решті позовних вимог в сумі 25000 грн. - відмовити за необґрунтованістю. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2- 10311 грн. 50 коп..

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_9. щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в сумі 40000 грн., в решті позовних вимог в сумі 60000 грн. - відмовити за необґрунтованістю. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_9  на користь ОСОБА_2- 37000 грн..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_7 в частині стягнення витрат пов’язаних з наданням правової допомоги задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_3 – 1000 грн.. В частині позовних вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди також задовольнити повністю в сумі 15000 грн.. З урахуванням частково відшкодованої потерпілому моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 - 311 грн. 50 коп..

 Після набрання вироком чинності речові докази по справі:

 - уламок курка від пістолету марки «Ме Gеnегаl 800» серійний номер «НОМЕР_3», який знаходиться на відповідальному зберіганні у Луцькому МВ УМВС України у Волинській області знищити як пошкоджений і не маючий цінності.

 -автомобіль марки «БМВ-525», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у  ОСОБА_2, вважати повернутим за належністю;

-мобільний телефон марки «Нокіа» 6125, який знаходиться на відповідальному зберіганні у  ОСОБА_2, вважати повернутим за належністю;

  Судові витрати, пов’язані з проведенням НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області експертиз за:  № 78 від 27.08.2009 року; № 292 від 07.08.2009 року; № 463-1281 від 28.08. 2009 року  на загальну суму – 2717 грн. 25 коп., після набрання вироком законної сили стягнути по 905 грн. 75 коп. з кожного засудженого на користь Держави в особі даної експертної установи.        

На вирок може бути подана апеляція у Військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом.

Головуючий по справі

підполковник юстиції                                                                                Р.Сахно