2- 85/09/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Чередник В.Є
при секретарі Андросові А.О., Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Харківській області про відшкодування моральної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Головного Управління Державного казначейства в Харківській області про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.
В ході розгляду справи позивачем змінювались позовні вимоги і остаточно позивач просила стягнути з відповідача - Державної податкової адміністрації у Харківській області завдану їй моральну шкоду в сумі 100 тисяч гривень з казначейських рахунків в Головному управління Державного казначейства в Харківській області, та сплачені судові витрати: державне мито в сумі 8,50 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 7,50 коп., оплату проведення експертизи 2820 грн., витрати на оплату послуг банку при оплаті вартості експертизи 14,10 грн., витрати на правову допомогу адвоката 10000 грн. з казначейських рахунків в Головному управління Державного казначейства в Харківській області. Від позовних вимог до Головного Управління Державного казначейства в Харківській області - відмовилась.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 04.04.2006 року заступник начальника УПМ ДПА у Харківській області підписав листа на її прізвище як суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи № 1261/10/ 26-323 про надання бухгалтерський документів з посиланням на НЕ ДІЮЧИ норми матеріального права, без урахування діючих уже як рік змін та п. 15 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також без печатки органу УПМ ДПА.
На підставі вказаного листа 13.04.2006 року старший оперуповноважений ВПМ Фрунзенського району м.Харкова, майор податкової міліції ОСОБА_3 та старший оперуповноважений УПМ ДПА в Харківській області, капітан міліції ОСОБА_4 у супроводі двох понятих та кінооператорів ДПА (які не назвались і не надали документи) без дозволу позивача вдерлись в приміщення по вул. Мира 90 в м.Харкові, яким вона володіла і користувалась на підставі договору, і почали перевірку з кінозьомкою, яка тривала з 12.50 годин до 19.00 годин.
При цьому оперуповноважені податкової міліції не мали будь-яких повноважень на перевірку, бо відносно неї не було порушено, а ні кримінальної справи, а ні оперативно-розшукової справи, доказом чого є лист № 1261/10/26-323, і їм прямо заборонено брати участь у планових і позапланових перевірках платників податків .
Таким чином двоє оперуповноважених відповідача, на думку позивачки, грубо порушили діюче законодавство, не маючи санкції і рішень суду на проникнення до іншого володіння і перевірку, фактично позбавили її і інших волі 13.04.2006 року з 12.50 годин до 19.00 годин та порушили ст. 41 Конституції України вилучивши товари і обладнання, яке належало їй як фізичній особі на праві приватної власності.
Під час незаконної перевірки 13.04.2006 року з 12.50 годин до 19.00 годин працівники відповідача створили у неї емоційний стрес - доказом чого є висновок судово-психологічної експертизи № 4003.
Заступник начальника УПМ ДПА в Харківській області дав письмове розпорядження на рапорті оперуповноваженого 13.04.2006 року для реєстрації рапорта і протокола, що і було зроблено невідкладно за вхідним № 6. Не перевіряючи законність і обґрунтованість перевірки і складених матеріалів вже начальник УПМ ДПА в Харківській області ОСОБА_5 підписав супровідний лист і надіслав в місцевий Орджонікідзевський районний суд м.Харкова матеріали, на думку позивачки, явно незаконної перевірки, як адміністративну справу за ст. 164 КУпАП 20.04.2006 року.
До прийняття рішення судом, працівники УПМ ДПА в Харківській області передали відеокасету із фрагментами зьомки перевірки кореспондентові ТОВ "Агенство телевізійних новин" (АТН) ОСОБА_6 В червні 2006 року ввечері і зранку в новинах АТН розповсюджено відомості про викриття податковою міліцією "підпільного цеху", що вла-штований в будинку 90 по вул. Мира в м.Харкові.
Постановою Орджонікідзевського районного суду 20.06.2006 року справу відносно неї провадженням закрито у зв"язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення.
Постановою першого заступника голови Верховного Суду України від 27.12.2007 року зазначена постанова Орджонікідзевського районного суду скасована т.я. протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою особою, відповідно до вимог ст. 255 КУпАП, в справі не має, не має в справі і інших доказів про неправомірні дії позивачки. При новому розгляді справи Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.02.2007 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ст. 164 ч. 1 КУпАП - закрито із-за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Крім того, голова ДПА в Харківській області ОСОБА_7 в жовтні 2008 року, в порушення, на думку позивача, діючих на той час ст.287,292,294 КУпАП, подав скаргу голові апеляційного суду Харківської області.
Постановою голови апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2008 року постанова судді Орджонікідзевського району м.Харкова від 02.02.2007року скасована з направленням справи на новий розгляд.
Знов почався розгляд справи про адміністративне правопорушення проти неї і знов новий емоційний стрес пов"язаний з перевіркою 13.04.2006 року та негативні зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних особливостях, які перешкоджають її активному соціальному функціонуванню - доказом чого є висновок судово-психоло-гічної експертизи № 4003. Розгляд справи із-за дій відповідача тривав більше 6 місяців на протязі яких вона знов зазнавала емоційних стресів, душевних страждань і моральна шкода поглиблювалась.
Постановою судді Орджонікідзевського району м. Харкова від 22 липня 2009 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ст. 164 ч.1 КУпАП - закрито із-за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення Постанова набрала законної сили. Факти встановлені в постанові суду від 22.07.2009 року мають, на думку позивачки, приюдіциальне значення для цього позову і є доказами протиправних дій відповідача проти неї.
Під час 7 годинної "перевірки" 13.04.2006 року, психологічного тиску і несприятливого впливу, загрози та небезпеки, від дій перевіряючих відповідача вона зазнала емоційного стресу, який дезорганізував її життєву і підприємницьку діяльність. Її змусили шукати захисників її прав та інтересів. Потім знов стрес від опрелюднення по теле-баченню "перевірки" і від тиску на суд. Потім стрес 20.06.2006 року від рішення суду на підставі незаконної "перевірки", від якого руки опустились і розум не бажав сприймати дійсність. Якби не підтримка оточуючих і їх розуміння незаконних дій працівників відповідача та незаконності постанови суду, вона була на грані припинення підприємницької діяльності і існування на допомогу по безробіттю, тобто за рахунок держави. Керівники УПМ відповідача і їх підлеглі, на думку позивачки, дискредитують і невілюють всю політику центральних органів влади, щодо розвитку малого бізнису, боротьби з бідністю та подплання безробіття
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також у приниженні честі та гідності фізичної особи.
Починаючи з 13.04.2006 року позивач зазнала глибоких душевних страждань в зв"язку з протиправною поведінкою та приниженням честі і гідності працівниками відповідача, які порушили її права. Моральна шкода полягає в глибоких душевних стражданнях від неодноразових емоційних стресів, у порушенні нормальних життєвих зв"язків, докла-данням великих психологічних і матеріальних зусиль для налагодження нормального життя та відстоювання її законних прав та інтересів в трьох судах протягом тривалого часу, аж до 22.07.2009 року, тобто протягом аж 3-х років і 3-х місяців. Працівники відповідача достаменно знаючи про свою протиправну поведінку, тиск на суд і закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення досі не спромоглися хоча б вибачитись. Вище вказаною протиправною діяльністю і бездіяльністю УПМ відповідача і його працівники, отримуючи грошове задоволення за рахунок платників податків, показують свою зверхність і неповагу до неї і таких як вона. Така їх поведінка не дає позивачці можливості забути про стреси і загоїти глибокі душевні страждання.
Виходячи із значних порушень її прав, отриманих п"ятох стресів, глибоких і тривалих душевних страждань, погіршення її професійних і життєвих можливостей, необхідності грошей на дороге лікування у психологів, розумності та справедливості, позивач оцінює відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали уточнені позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим, оскільки вважав, що під час перевірки працівниками ДПА не було порушено діючого законодавства та спричинено будь-якої моральної шкоди позивачу, незаконність дій працівників ніким не встановлена, тому немає ніяких підстав для відшкодування моральної шкоди.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на складання протоколу про адміністративні правопорушення співробітниками податкової міліції прямо передбачено ст. 22 Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Згідно з ст. 255 КпАП протоколи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ст. 164 цього Кодексу мають право складати уповноважені особи органів державної податкової служби.
Таким чином, особи, які склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 діяли із додержанням діючого законодавства, керуючись правами наданими їх законодавством.
Постановою Орджонікідзевського районного суду 20.06.2006 року справу відносно ОСОБА_2 провадженням закрито у зв"язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення./а.с. 16/
Постановою першого заступника голови Верховного Суду України від 27.12.2007 року зазначена постанова Орджонікідзевського районного суду скасована./а.с. 44/, справа направлена на новий розгляд місцевого суду.
Вказаною постановою не надано оцінки діям працівників ДПА у Харківській області по складанню протоколу відносно ОСОБА_2
Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.02.2007 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_12 за ст. 164 ч. 1 КУпАП - закрито із-за відсутності складу адміністративного правопорушення./а.с. 18/.
Вказаною постановою встановлено лише, те що склад адміністративного правопорушення в діях позивача не доведено належними і допустимими доказами.
Постановою голови апеляційного суду Харківської області від 4.11.2008 року постанова судді Орджонікідзевського району м.Харкова від 02.02.2007 року скасована з направленням справи на новий розгляд./а.с.234/
Постановою судді Орджонікідзевського району м. Харкова від 22.07.2009 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_12 за ст. 164 ч.1 КУпАП - закрито із-за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили. /а.с.221/
Жодною з вищезазначених постанов суду питання правомірності або неправомірності дій працівників ДПА у Харківській області не розглядалось. дії працівників ДПА у Харківській області по складанню протоколу відносно ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку неправомірними не визнавались.
Суд вважає, що доводи позивача про те, що вказані постанови є доказом протиправності дій відповідача, не ґрунтуються на діючому законодавстві та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
З відповіді ТОВ "АТН" від 11.12.2007р. вбачається, що матеріали за 13.04.2006 року не збереглися, тому важко відповісти чи були наявні у Новин АТН відеокасети зі зйомками перевірки ОСОБА_2 працівниками ДПА /а.с.101/.
Таким чином, доводи позивача, про спричинення їй моральної шкоди внаслідок розповсюдження відносно неї неправдивої інформації, не підтвердженні належними доказами.
Опитані в ході розгляду справи свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були знайомі з позивачкою до подій 13.04.2006 р., пояснили, що пов"язують погіршення стану ОСОБА_2 з даними подіями.
В ході розгляду справи було проведено судово-медичну експертизу від 7.04.2008 р. ОСОБА_2, висновком якої зазначено, з 14.06. по 30.06.2007 р. ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні 17 лікарні, встановити, чи мало місце погіршення стану здоров"я ОСОБА_2
після подій 13.04.2006 р. та в подальшому, не надається можливим, так як в наданій медичній документації не наявні дані про стан її здоров"я до вказаних подій, наявна в теперішній час у ОСОБА_2 неврастенія могла бути ситуаційно обумовлена, тобто могла виникнути в результаті психоемоційного навантаження. /а.с. 169-172/
Крім того, було проведено судово-психологічну експертизу від 31.12.2008 р., висновком якої визначено, що ОСОБА_2 13.04.2006 року під час перевірки працівниками ДПА у Харківській області знаходилась у стані емоційного стресу. Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_2 У ОСОБА_2 внаслідок подій, що розглядаються судом, настали негативні зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних особливостях, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості. Визначення в якій мірі події, що відбулись у житті ОСОБА_2 у період з 13.04.2006 р. по 2.02.2007 р. вплинули на її підприємницьку діяльність, спочатку потребує аналізу фінансово-господарської діяльності СПД ФО ОСОБА_2, що виходить за межі судово-психологічної експертизи. Негативні зміни в емоційному стані ОСОБА_2 полягають у домінуванні негативних /виснажливих/ емоцій.
Негативні зміни в індивідуально-психологічних проявах ОСОБА_2 полягають у пригніченості, емоційній нестабільності, підвищеній роздратованості, високій фіксації на психотравмуючої ситуації, зниженні стресостійкості, працездатності, загальній енергії, невпевненості в своїх силах.: тривога, неспокій, образа /а.с. 184-197/.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Позивач не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, оскільки не надав суду жодних достовірних доказів того, що відповідачем скоєні протиправні дії щодо позивача, які б порушили його права, ця протиправність встановлена у визначеному законодавством порядку, наявний причинний зв"зок між подіями 13.04.2006 р. та спричиненням позивачу моральної шкоди, у зв"язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.1166, 1167 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень - відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, оплати експертиз, правової допомоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подання вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.
Суддя