справа №2-300/10

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

11 січня 2010  року                                 м. Сімферополь  

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді – Благодатної О.Ю.,

при секретарі – Гаркуша Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної  ДТП та стягнення моральної шкоди

  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 30140, 18 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн. заподіяну у результаті ДТП. Вимоги мотивує тим, що 14 листопада  2008 р. на вул. Героїв  Сталінграда №14 в м. Сімферополі, водій автомобіля НОМЕР_1, яий належить ОСОБА_2 з технічно не виправним цепним обладнанням при буксировці автомобілю НОМЕР_2, був розрив цепного обладнання, в результаті чого автомобіль «ЗИЛ» допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4, що спричинило шкоду автомобілю.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18.12.08 р. визнаний винним в здійсненні даного ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_3

В результаті зіткнення, позивачу, як власнику автомобіля «Газель» причинна, згідно висновку спеціалісту за № 08-253 експертного автотоварознавського дослідження автомобілю марки ГАЗ -3302-14 СПГ від 25.11.08 р. матеріальна шкода на суму 30140,18 грн.

Позивачу також заподіяна моральна шкода, оскільки після ДТП відповідач відмовився у добровільному порядку сплатити матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль, та позивач займав гроші на відновлення пошкодженого автомобілю, що привило до порушення звичного способу життя. Моральна шкода посилюється ще і тим, що відповідач не намагається вирішити питання про відшкодування збитку і відновлення автомобіля, вважаючи себе невинним в ДТП. Моральну шкоду оцінює  у розмірі 5000 грн.

Також позивач просить стягнути витрати за проведення оцінки у розмірі 450 грн.,

    Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив задовольнити по мотивах викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином. Відповідно ст. ст.169 ч. 4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності  відповідача,  на підставі даних та доказів,  що є в матеріалах справи. Позивач не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Судовим розглядом встановлено, що 14 листопада  2008 р. на вул. Героїв  Сталінграда №14 в м. Сімферополі, водій автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 з технічно не виправним цепним обладнанням при буксировці автомобілю НОМЕР_2, був розрив цепного обладнання, в результаті чого автомобіль «ЗИЛ» допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4, що спричинило шкоду автомобілю ОСОБА_4

Відповідно постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18.12.08 р. визнаний винним в здійсненні даного ДТП ОСОБА_3

Відповідно до висновку спеціалісту № 08-253 експертного автотоварознавського дослідження автомобілю марки ГАЗ -3302-14 СПГ від 25.11.2008р. звіту вартість матеріального збитку причиненого власнику автомобіля НОМЕР_4 складає суму 30140,18 грн.

Відповідно платіжного доручення №08-084 від 17.11.08 р. ОСОБА_4 сплатив за проведення автотоварознавського дослідження спеціаліста  450 грн

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспотрним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберегання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно вказаного сума матеріального збитку складає суму у розмірі 30140,18 грн. яка на підлягає стягненню з відповідача – ОСОБА_2 на користь позивача.

Позивач  свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що після відповідач відмовився у добровільному порядку сплатити матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль,  та позивач займав гроші на відновлення ушкодженого автомобілю, що привило до порушення звичного способу життя. Моральна шкода посилюється ще і тим, що відповідач не намагається вирішити питання про відшкодування збитку і відновлення автомобіля. Моральну шкоду оцінює  у розмірі 5000 грн.

Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п.4 – позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювала, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювала та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач же, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що ушкодження автомобілю, привило до порушення звичного способу життя. Моральна шкода посилюється ще і тим, що відповідач не намагається вирішити питання про відшкодування збитку і відновлення автомобіля.

 Стосовно ж розміру моральної шкоди – 5000 грн., позивач не  обґрунтував її розмір.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суду не додані також доказі наявності умисної вини у діях відповідача, спрямовану на заподію позивачу моральної  шкоди, тому на підставі викладеного с уд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню  

Також з відповідача підлягають стягненню витрати на  проведення оцінки у розмірі 450 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню відповідача  на користь позивача у розмірі 306,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.48 Закону України «Про власність», Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. №6,  Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р, ст.ст.1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної  ДТП та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 30140,18 грн., витрати на  проведення оцінки у розмірі 450 грн.,  судові витрати у розмірі 306 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього стягнути суму у розмірі 30896,18 грн (тридцять тисяч вісімсот дев’яносто шість гривень вісімнадцять копійок)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги  або шляхом  подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: