СПРАВА №2-5446/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 року                                                                                        м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя, про стягнення грошей на оздоровлення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

     18.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя, про стягнення грошей на оздоровлення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи позов наступним. Позивач з 01.09.1985 року по 02.09.2009 року перебував у трудових відносинах з позивачем. При звільненні з позивачем не було здійснено розрахунок у повному обсязі, оскільки не виплачено грошей на оздоровлення у розмірі 1155 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень. З урахуванням уточнень до позову, посилаючись на ст. 117 КЗпП України, просить також стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

   Письмових заперечень проти позову не надійшло.

   У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову.

   Представником відповідача у попередньому, а  також у судовому засіданнях позовні вимоги у частині затримки розрахунку при звільненні, а саме що стосується  грошей на оздоровлення у розмірі 1155 гривень, визнані. Представник відповідача пояснив, що затримка у виплаті цих грошей сталася не з вини лікарні, а з тих причин, що фінансування лікарні на ці потреби незадовільне.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, третьої особи,  проаналізувавши і оцінивши  надані сторонами  докази у їх сукупності,  суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

    Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.

     ОСОБА_1 наказом № 3355-к від 17.08.2009 року звільнений з посади лікаря – інфекціоніста сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя (а.с. 4-8). При звільненні з відповідачем здійснено розрахунок, без виплати грошей на оздоровлення у розмірі 1155 гривень (а.с. 3).      

     Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі,  сторонами  не заперечуються.

     Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

       Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, організація повинна виплатити працівнику його середній  заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні  по день фактичного розрахунку.

       Із смислу ст. 117 КЗпП України вбачається, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні покладається саме на установу, підприємство, організацію, з якою у працівника був укладений трудовий договір.

      Трудовий договір позивача був укладений з сьомою міською клінічною лікарнею м.Сімферополя, в зв’язку з чим саме з відповідача необхідно  стягнути заборгованість по заробітній платі при звільненні.

      Згідно з п. 3.1. Статуту сьома міська клінічна лікарня м.Сімферополя є юридичною особою. Засновником підприємства є Сімферопольська міська рада, органом управління майном є Управління охорони здоров’я  Сімферопольської міської ради (п. 1.1. – 1.2. Статуту). Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 4.2). Виробничі та трудові відношення, включаючи питання прийому на роботу і звільнення, режиму праці і відпочинку, оплати праці, гарантій і компенсацій, регулюються колективним договором та трудовими договорами (індивідуальними контрактами) відповідно до чинного законодавства України  (п. 6.6. Статуту). Оплата праці здійснюється згідно посадових окладів за табельним розкладом і тарифікацією (п. 7.2. Статуту).

    При визначенні розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні суд керується Порядком обчислення середньої  заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100. Згідно абзацу 3 пункту 2 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Згідно п.3 Порядку усі виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, як вони були нараховані, без виключення сум нарахування на податки. Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється судом виходячи із середньоденного заробітку, як це передбачено у пункті 8 зазначеного вище Порядку.

      Позивача звільнено з роботи 02.09.2009 року  наказом № 3355-к від 17.08.2009 року. Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У ч.2 цієї статті Закону зазначено, що у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк  виплатити не оспорювану ним суму.

     Судом не встановлено, що між позивачем та підприємством існував спір про розмір сум, належних працівникові при звільненні, представником відповідача визнано позовні вимоги у частині, що відповідачу не було сплачено допомоги на оздоровлення у розмірі 1155 гривень.

      Не надано відповідачем доказів, що в день звільнення позивач не працював, не встановлено цієї обставини і судом. Не надано відповідачем доказів про те, що розрахунок в день звільнення не було здійснено не з його вини.

      В зв’язку з цим, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути нарахований з першого дня затримки – з 03.09.2009 року і по час ухвалення судом рішення, тобто за 111 днів (календарні).

      Середньоденна заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, складала (295,23 + 814,53) : 62 днів (липень – серпень, календарні дні) = 17,9 грн. В зв’язку з цим, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 17,9 грн х 111 днів =  1986,82 грн.

      Суд вважає, що захист прав позивача від порушень з боку роботодавця, у тому числі стягнення з останнього середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, є достатньою компенсацію моральних страждань позивача, в зв’язку з чим у задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди у грошовому виразі у розмірі 5000 гривень суд відмовляє.

     Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

     На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 до сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя, про стягнення грошей на оздоровлення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

     Стягнути з сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1155 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1986 гривень 82 копійки.

      У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

      Судові витрати віднести на рахунок держави.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного    суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ:                                                                                             Н.В.ДВІРНИК

СПРАВА №2-5446/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 року                                                                                        м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя, про стягнення грошей на оздоровлення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 до сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя, про стягнення грошей на оздоровлення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

     Стягнути з сьомої міської клінічної лікарні м.Сімферополя на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1155 гривень,  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1986 гривень 82 копійки.

      У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

      Судові витрати віднести на рахунок держави.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного    суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ:                                                                                             Н.В.ДВІРНИК