Справа №1-116\06
№1-9\07
ВИРОК іменем України
15 січня 2007 року
в складі:
Теофіпольський районний суд Хмельницької області головуючого судді ДРУЧКОВОЇ СП. при секретарі ДОНДЕЛЬ Т.В. з участю прокурора ЯРЕМЧУКА В.В.
адвокатів ________________________
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теофіполі справу про обвинувачення ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1року
в с. Рідка Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же, освіта вища, головного інженера ДП „Україна-2001", громадянина України, українця, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2006 року біля 20 годин підсудний ОСОБА_1., по вул. Жовтнева в с Поляхова Теофіпольського району, керував автомобілем ЗИЛ - ММЗ 45021 д\н НОМЕР_1, що належить ДП „Україна - 2001" ТОВ ІВК „Агроцукор" с Бережинці Теофіпольського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 „а" Правил дорожнього руху України (далі Правила), згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Порушив п. 11.2 Правил, згідно якого нерейкові транспортні засоби, повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, рухався по зустрічній смузі руху, п. 12.1 Правил про те, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п. 13.1 Правил відповідно якого, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, скоїв наїзд на малолітнього ОСОБА_2, який рухався на велосипеді у зустрічному напрямку руху, по своїх смузі руху, ближче до правої сторони. В результаті вчинення ДТП малолітній ОСОБА_2., отримав ушкодження у вигляді ран тім'яної ділянки голови, 2 - го пальця лівої кисті; крововиливу лівої навколоочної ділянки; саден лівого плеча, лівого передпліччя, 3-го пальця лівої кисті, лівої сідниці; кровоиливу в м'які тканини голови з внутрішньої сторони; епідуральної гематоми; перелому кісток черепа; субдуральної гематоми; субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку, що спричинили смерть ОСОБА_2 , тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Після скоєння ДТП підсудний вийшов з автомобіля побачив, що ОСОБА_2., від отриманих тілесних ушкоджень, непритомний, перебуває в небезпечному для життя стані , залишив його без допомоги та поїхав в с Рідка Теофіпольського району, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України.
В ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_1., свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 10 жовтня 2006 року, попередньо вживав спиртні напої, після чого біля 20 год., автомобілем їхав в с Поляхова додому. Виїхавши на вул. Жовтнева з'їхав на зустрічну смугу руху , де в світлі фар метрів за 10-20 побачив двох велосипедистів, які рухалися по своїй стороні руху. Показав, що повернув праворуч та пригальмував, але почув удар в кузов автомобіля. Проїхав ще метрів 100 після чого, зупинився та вийшов подивитися, що сталося. Коли підійшов до місця зіткнення побачив,
що збив дитину, почали збиратися люди, після чого, злякався і втік. Автомобіль поставив в гаражі господарства згодом, його забрали працівники міліції.
Крім власного визнання вини, вина підсудного підтверджується :
· показами потерпілої ОСОБА_3., яка підтвердила факт спричинення підсудним її сину тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, від яких той помер;
· показами свідка ОСОБА_4., який пояснив, що він перебував вдома, коли йому повідомили про те, що автомобіль збив його сина. Пояснив, що коли прийшов до місця вчинення ДТП побачив ОСОБА_1., якому сказав, щоб він почекав приїзду міліції. Однак, підсудний поїхав додому;
· поясненнями свідка ОСОБА_5., який показав, що повертався на велосипеді додому, навпроти виїхав на його смугу руху автомобіль, в світлі фар якого побачив велосипедиста, який рухався попереду нього . Показав, що для того щоб уникнути зіткнення з автомобілем змушений був зупинитися та зійти на обочину. Десь за 100 метрів побачив на дорозі малотнього ОСОБА_2, який був непритомний;
протоколом огляду місця події, план - схемою до нього від 10 жовтня 2006 року, протоколом додаткового огляду місяця події, план - схемою до нього від 11 жовтня 2006 року, згідно якого, проведено огляд місця вчинення ДТП; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння від 10 жовтня 2006 року, згідно якого встановлено, що у підсудного є ознаки вживання алкоголю; - токсикологічним заключениям № 2219 від 13.10.2006 року, згідно якого в крові підсудного виявлено алкоголь в кількості 2,4 %;
висновком судово - медичного експерта № 76
від 12.11.2006 року, згідно якого, ОСОБА_2., спричинені тілесні ушкодження у
вигляді ран тім'яної ділянки голови, 2-го пальця лівої кисті; крововиливу лівої
навколоочної ділянки; саден лівого плеча, лівого передпліччя, 3-го пальця лівої
кисті, лівої сідниці; кровоиливу в м'які тканини голови з внутрішньої сторони;
епідуральної гематоми; перелому кісток черепа; субдуральної гематоми;
субарахноїдального крововиливу; забою головного, що за своїм характером
відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні в момент
спричинення та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку, що вина
підсудного у порушенні п. 2.9 „а" Правил дорожнього руху України ( далі Правила), згідно
якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, п.
11.2 Правил, згідно якого нерейкові транспортні засоби, повинні рухатися якнайближче до
правого краю проїзної частини, п. 12.1 Правил про те, що під час вибору в установлених
межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також
особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно
контролювати його рух та безпечно керувати ним, п. 13.1 Правил відповідно якого, водій
залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і
стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного
інтервалу , що призвело до вчинення ДТП, в результаті якого, ОСОБА_2., отримав
тяжкі тілесні ушкодження , що небезпечні в момент заподіяння і знаходяться в прямому
причинному зв'язку з настанням смерті, повністю доведена, а його дії правильно
кваліфіковані по ч.2 ст. 286 КК України.
Вина підсудного в залишенні без допомоги ОСОБА_2, в небезпечному для життя стані, повністю доведена , а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 135 КК України.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3., зменшила заявлений цивільний позов на відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн., вказуючи, що смертю сина їй та сім'ї завдано моральну шкоду, порушено їх звичний життєвий устрій, та здоров'я. Враховуючи, обставини справи,, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.
При призначенні підсудному покарання за вчинений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини справи, особу підсудного.
Підсудний вчинив злочин щодо малолітньої дитини, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що обтяжує його відповідальність.
Разом з тим суд враховує, що підсудний притягується до кримінальної відповідальності вперше, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував завдані злочином збитки, позитивно характеризується за місцем проживання, по місцю роботи, що потерпіла просила звільнити підсудного від покарання з застосуванням іспитового строку, що пом'якшує його відповідальність. На підставі чого, суд вважає можливим звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, районний суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначити покарання два роки позбавлення волі.
На підставі статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1визначити чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1від призначеного судом покарання, в частині позбавлення волі, звільнити з випробуванням та призначити йому іспитовий строк терміном два роки шість місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж - підписку про невиїзд.
Відповідно до статті 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язати з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Стягнути з ДП „Україна - 2001" ТОВ ІВК „Агро цукор" на користь ОСОБА_3на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Речові докази по справі - автомобіль ЗИЛ ММЗ 45021 д\н НОМЕР_1 передати ДП „Україна-2001" ТОВ ІВК „Агроцукор" , велосипед, плеєр передати ОСОБА_3., штани та тапок - знищити.
Вирок може бути оскаржений в Хмельницький апеляційний суд через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.