Провадження № 6/742/65/18

Єдиний унікальний № 742/1108/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  25 липня 2018 року м.Прилуки

       Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» про поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

                                встановив:

ТОВ «Сервіс» подано до суду заяву про поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Заявлені вимоги мотивують тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1П до ТОВ «Сервіс» про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. При цьому, в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання та стягнуто з ТОВ судовий збір на користь державив в розмірі 1280 грн. На виконання рішення суду, 29 вересня 2017 року ТОВ «Сервіс» було перераховано ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2819 грн. 81 коп. та сплачено судовий збір в розмірі 1280 грн. Проте, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 11 грудня 2017 року, рішення Прилуцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Сервіс» відмовлено. Оскільки, рішення Прилуцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року було обґрунтоване на завідомо неправдивих відомостях позивача, тому відповідачем і подано заяву про поворот виконання та стягнення з позивача безпідставно стягненого за рішенням суду в розмірі 2819 грн. 81 коп., повернення судового збору 1280 грн. та стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн.

Представник ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 в судовому засіданні подану заяву про поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області та стягнення виплачених коштів підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення поданої заяви заперечила та просила суд відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з»ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю. 

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (ч.5,6, 10 ст.444 ЦПК України).

Крім того, ч.9 ст.444 ЦПК України передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.445 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Зокрема, судом встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року у цивільному провадженні №2/742/694/17 (єдиний унікальний №742/1108/17), позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс», третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача директор ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, про поновлення на роботі,стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано наказ ТОВ «Сервіс» № 4 від 02 березня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ТОВ «Сервіс» з 20 січня 2017 року у зв»язку з прогулом без поважних причин, п 4 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасовано його. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сервіс». Стягнуто з ТОВ «Сервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 20 січня 2017 року по 12 квітня 2017 року в сумі 3767 грн. 70 коп. з відрахуванням із зазначеної суми обов'язкових податків та зборів. Стягнуто з ТОВ «Сервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулуза період з 20 січня 2017 року по 28 вересня 2017 року у розмірі 11369 грн. 20 коп. з відрахуванням із зазначеної суми обов'язкових податків та зборів. Відповідно до ст. 367 ЦПК України допущено дане рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Сервіс» на користь держави судовий збір в сумі 1280 грн. (а.с.103-105).

Згідно описової частини рішення, встановлено, що «з таким звільненням позивачка не погоджується та вважає його незаконним з наступних підстав. Підстава для звільнення аргументована тим, що 20 січня 2017 року позивачка не перебувала на робочому місці, однак з даними доводами остання категорично не погоджується та заперечує факт, так як така інформація є неправдивою, оскільки в зазначений день вона працювала і жодних претензій та наказів їй вручено не було».

11 грудня 2017 року рішенням апеляційного суду Чернігівської області апеляційну скаргу ТОВ «Сервіс» задоволено та рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Сервіс» про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.159-163).

Зокрема, згідно мотивувальної частини рішення апеляційного суду, «…з акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 –головного бухгалтера ТОВ «Сервіс» від 20 січня 2017 року, час складання акту 17 год. 10 хв., вбачається, що комісія в складі головного лікаря медичного центру ТОВ «Сервіс» ОСОБА_3, лікаря УЗД ОСОБА_4, учасника ТОВ «Сервіс» ОСОБА_5 склала даний акт про те, що з 14 год. 10 хв. 20 січня 2017 року головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на роботі. Причина відсутності на момент складання акиу не з»ясована. Зазначено, що ОСОБА_1 не повідомляла нікого про свою відсутність. Мобільний телефон не відповідав. Пояснення будуть отримані, коли працівник вийде на роботу. З акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 – головного бухгалтера ТОВ «Сервіс» від 02 березня 2017 року, час складання актту 10 год. 10 хв., вбачається, що комісія в складі головного лікаря медичного центру ТОВ «Сервіс» ОСОБА_3, лікаря УЗД любченко О.В., учасника ТОВ «Сервіс» ОСОБА_5, склала даний акт про те, що з 14 год. 10 хв. 20 січня 2017 року по даний час головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на роботі. Причина відсутності на момент складання акту не з»ясована. Зазначено, що ОСОБА_1 не повідомляла нікого про свою відсутність. Прохання надати пояснення про відсутність було висловлено листом за адресою м.Прилуки, вул..Воровського, буд.13, також в усній формі за телефоном. Були надані запити до медичних закладів м.Прилуки відносно перебування на лікуванні ОСОБА_1 Колегія суддів вражає, що ці докази є належними та допустимими, такими, що узгоджуються з іншими доказами….По справі встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі без поважних причин з 14 год. 20 січня 2017 року і до 02 березня 2017 року…».

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що 28 вересня 2017 року Прилуцький міськрайонний суд у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сервіс» про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, обґрунтував своє рішення в тому числі відомостями, на яких наполягала позивач, а саме, що вона 20 січня 2017 року працювала, жодних претензій їй керівництвом не висловлювалося, ніякі накази їй не вручалися, які в суді апеляційної інстанції спростовані іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, тобто із врахуванням положень ч.2 ст.445 ЦПК України рішення було обґрунтоване на завідомо неправдивих відомостях позивача, тому заява відповідача про поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з позивача 2819 грн. 81 коп. середнього заробітку та навернення сплаченого судового збору в розмірі 1280 грн.

В частині ж задоволення заявлених вимог щодо стягнення з позивача витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн. слід відмовити як такі, що не були предметом розгляду ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 258-260, 263, 264, 352-354, 355, 444-445, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» про поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Допустити поворот виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у цивільному провадженні №2/742/694/17 (єдиний унікальний №742/1108/17) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В порядку повороту виконання рішення суду, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» 2819 грн. 81 коп. середнього заробітку, стягнутого за рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у цивільному провадженні №2/742/694/17 (єдиний унікальний №742/1108/17).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс» сплачений відповідно до платіжного доручення №87 від 09 жовтня 2017 року судовий збір в розмірі 1280 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

        Суддя М.О.Циганко