ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2007 Справа № 14/318
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Швець В.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Баланова Л.В., довіреність №05/ЄУБ від 02.03.07, Свідзінська І.В., довіреність №06/ЄУБ від 02.03.07
від відповідача: Скрипник О.М., довіреність №170 від 15.08.06
розглянувши апеляційну скаргу товарної біржі “Єлісаветградська Універсальна Біржа”, м.Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 03.01.07р. у справі № 14/318
за позовом товарної біржі “Єлісаветградська Універсальна Біржа”, м.Кіровоград
до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2007р. у справі №14/318 товарній біржі “Єлісаветградська Універсальна Біржа” відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) №0000341730\0 від 16.02.2006 р.;
- не погодившись з постановою суду, товарна біржа “Єлісаветградська Універсальна Біржа” подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення;
- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права;
- при цьому скаржник посилається на невірну підтримку судом позицій податкової інспекції стосовно порушення біржею п.п.7.1 ст.7, п.12.3 ст.12 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки при посвідченні угод на товарній біржі продавець сплачував в доход держави відповідний податок від продажу рухомого майна в розмірі, передбаченому саме п.7.1 ст.7 Закону, при цьому біржа контролювала сплату такого податку при посвідченні договорів, а копії документів, які підтверджували сплату податку, залишалися та підшивалися у справах біржі, на те, що виходячи з положень ч.2 ст.280 Господарського кодексу України в обов’язки товарної біржі не входить обов’язок запиту експертної оцінки рухомого майна від продавців фізичних осіб для посвідчення угод, на помилкове посилання господарського суду на п.п.2 п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, оскільки норми цього Декрету застосовуються виключно для справляння державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад і сплату держмита за операції, які здійснюються на товарних біржах передбачено лише за продаж нерухомого майна, на те, що біржею при засвідченні угод по реалізації рухомого майна фізичних осіб контролювалася сплата податку з доходів фізичних осіб, виходячи з вартості продажу майна зазначеної в договорі, а також на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд не дав належної оцінки неправомірному застосуванню податковою інспекцією п.8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів та самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.98р. і Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожньо-транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092 та не врахував, що товарна біржа надає послуги в укладенні біржових угод, а не в реєстрації транспортних засобів;
- відповідач вважає постанову господарського суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
29.05.2007р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2006р. Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000341730/0, яким визначена сума податкового зобов’язання товарної біржи “Єлісаветградська Універсальна Біржа” по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 66 061грн.68коп., у тому числі, 22 020грн.56коп. –основний платіж, 44 041грн.12коп. –штрафні(фінансові) санкції
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №33/17-30/33316311 від 03.02.2006р., складеного за результатами перевірки правильності оподаткування доходів з фізичних осіб товарною біржею за період з 01.07.2005р. по 30.11.2005р.
Даною перевіркою встановлено порушення біржею п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.12.3 ст.12, п.п.19.2.а та.п.п.19.2.б п.9.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Так, відповідно до акту перевірки при реалізації рухомого майна фізичних осіб біржею проконтрольовано сплату податку з доходів фізичних осіб, виходячи з вартості продажу такого майна, яка значно нижча за його оціночну вартість.
З посиланням на названі вище Закон, Правила та Методику податковою інспекцією зазначено, що з метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів, доходом платника податку слід вважати доход від продажу такого транспортного засобу, який повинен визначатися з ціни, вказаної у договорі купівлі-продажу і не може бути нижче оціночної вартості транспортного засобу, визначеної у відповідності з Методикою.
Між тим, згідно матеріалів справи, при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (автомобіля ВАЗ-2105, 1982 року випуску) №002\2005 від 16.08.2005 р. між фізичними особами Гречкосій Л.В. та Дзюра Є.І. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 7 115,88 грн., при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (автомобіля ВАЗ-2108, 1996 року випуску) №003\2005 від 22.08.2005 р. між фізичною особою Симидінтовим І.М. та Сучковим В.А. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 19 226,61 грн., при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (Nissan Primera, 2003 року випуску) №0004\2005 від 22.08.2005 р. між фізичними особами Черняхівським М.О. та Черкас Ю.В. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 63 766,84 грн., при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (Daewoo Lanos, 2001 року випуску) №0005\2005 від 26.08.2005 р. між фізичними особами Баландюком І.І. та Колісником Л.І. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 23 323,21 грн., при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (ВАЗ 2107, 1992 року випуску) №0006\2005 від 02.09.2005 р. між фізичними особами Симидітновим І.М. та Тертичною О.Ю. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 11 053,44 грн., при укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (Mersedes-Benz 124, 1992 року випуску) №010\2005 від 20.09.2005 р. між фізичними особами Гордієнко В.В. та Міщенко В.В. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 1 000,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 30 828,74 грн., при укладанні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу (Daewoo Lanos, 2005 року випуску) №013\2005 від 31.10.2005 р. між фізичними особами Баландюком І.І. та Навроцьким Ю.М. податок з доходу фізичних осіб був отриманий з договірної ціни суми продажу в 800,00 грн., тоді як оціночна вартість автомобіля склала 20 874,14 грн.
Викладені обставини слугували визначальними для донарахування біржі податку з доходів з фізичних осіб в сумі 22 020грн.56коп.
Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону.
Згідно з п.12.3 ст. 12 цього Закону, якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Визначення терміну „податковий агент” надано в п. 1.15 ст.1 Закону, відповідно до якого податковим агентом слід вважати юридичну особу (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізичну особу чи нерезидента або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону, податковий агент є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів із джерелами їх походження в Україні.
Згідно з ч.1 ст.279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, визначає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торгівельним операціям, тобто, надає посередницькі послуги юридичним та фізичним особам, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність, у тому числі при здійсненні операцій з продажу рухомого майна.
Частина 8 ст. 279 цього Кодексу визначає, що товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.
При цьому, ч. 2 ст. 280 Кодексу встановлює, що товарна біржа зобов’язана регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції правомірно не були прийняті до уваги доводи позивача стосовно того, що біржа не може втручатися у формування продавцем ціни товару, у зв’язку з чим утримання податку здійснюється нею виходячи з фактичного отриманого платником доходу від продажу.
Господарський суд правильно послався на те, що встановлення сторонами біржового договору ціни продажу транспортного засобу меншою ніж дійсна його вартість призводить до заниження об’єкта оподаткування і зменшення розміру податку з доходів, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Нарахування та утримання податку із суми договору в 1000,00 грн., а не із оціночної вартості транспортного засобу фактично звільняє продавця від сплати податку в повному обсязі, що суперечить вимогам п.12.2 ст. 12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до якого, як виняток із пункту 12.1 цієї статті, при продажу об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до державного бюджету до або під час такого продажу.
Разом з тим, згідно підпункту „г” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, державне мито за посвідчення договору відчуження транспортних засобів дітям, одному з подружжя, батькам справляється із суми не нижчої дійсної вартості транспортного засобу.
Відповідно до п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” на податкового агента покладений обов’язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з п.20.2 ст.20 Закону фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, є такі особи. В даному випадку, це товарна біржа „Єлісаветградська Універсальна біржа”.
При умові невиконання біржею встановленого законом обов’язку з регулювання цін на товари, допущені до обігу на біржі, і відповідно, невиконання нею обов’язку, встановленого підпунктом „а” п. 19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” щодо повного нарахування податку, а також положень п. 20.2 ст.20 цього Закону щодо відповідальності податкових агентів при порушенні правил нарахування, утримання та сплати податку, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про правомірність донарахування товарній біржі податкового зобов’язання, виходячи із оціночної вартості транспортного засобу із застосуванням фінансових санкцій на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому цього постанова господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підстави для її скасування відсутні.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Кіровоградської області від 03.01.07р. у справі № 14/318 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 04.06.2007р.